Проаналізовано два випадки раннього природженого сифілісу з позитивними антитрепонемними IgM в неонатальному періоді. Висока частота прихованого перебігу захворювання вказує на необхідність специфічного та всебічного обстеження матерів з групи ризику та їх новонароджених дітей з залученням фахівців різних спеціальностей з метою запобігання прогресуванню захворювання та малюкової смертності.

Розглянуто питання діагностики декомпенсації та прогнозування перебігу синдрому гострого ендотоксикозу у дітей, який є ускладненням гнійно-запальних захворювань. Визначено діагностичну цінність клінічних симптомів та лабораторних змін, які є складовими симптомокомплексу ендотоксикозу, та проаналізовано їх значення для експрес-діагностики декомпенсації ендотоксикозу. Обгрунтовано необхідність динамічного температурного моніторингу з визначенням центрально-периферичного температурного градієнта для своєчасної діагностики декомпенсації ендотоксикозу. Вперше встановлено значення центрально-периферичного температурного градієнта та його динаміку, що виконують прогностичну функцію щодо можливого летального кінця для дитини з синдромом декомпенсованого ендотоксикозу.

Цель работы - изучить клиническую эффективность и безопасность гипертонического раствора Квикс в комплексной терапии острого ринита (ОР) у детей. Под наблюдением за период 2011 - 2012 гг. находилось 62 ребенка в возрасте от 1 года до 15 лет с ОР на фоне острой респираторно-вирусной инфекции. В 1-ю группу были включены 22 (35,48 %) пациента, которые на фоне этиопатогенетической терапии (противовирусные, противовоспалительные препараты, муколитики, жаропонижающие средства) получали препарат Квикс. 20 (32,26 %) больных 2-й группы получали на фоне традиционного лечения Квикс и местные деконгестанты (альфа-2-адреномиметик). В 3-ю группу входили 20 (32,26 %) детей, которые принимали базисную терапию и местные деконгестанты (альфа-2-адреномиметик). Критериями эффективности терапии являлись достоверное уменьшение симптомов, продолжительности заболевания и применения местных деконгестантов, динамика риноскопической картины. Оценку каждого симптома проводили с помощью 3-балльной шкалы: 0 - признак отсутствует, 1 - легко выражен, 2 - умеренно выражен, 3 - сильно выражен. При первичном осмотре состояние средней степени тяжести было у 33 (53,2 %) детей, легкой степени - у 29 (46,77 %). Ирригационная терапия препаратом Квикс, как моно-, так и в сочетании с назальными деконгестантами, способствовала быстрому купированию клинических симптомов острого ринита. Применение гипертонического раствора Квикс позволило уменьшить использование сосудосуживающих средств и тем самым предупредить развитие осложнений. Не отмечено побочных явлений, связанных с применением спрея Квикс, все пациенты хорошо переносили препарат. Выводы: высокая терапевтическая эффективность, безопасность и удобство применения позволяют рекомендовать гипертонический раствор Квикс для широкого применения в педиатрической практике.