Досліджено вплив високотемпературного поліморфізму кристалічних речовин на їх термохімічні характеристики за неізобаричних умов. Проведений термодинамічний аналіз базується на розвиненій феноменологічній моделі, згідно з якою поліморфний кристал (ПМК) розглядається як двопідграткова система, що складається з "не схильного" до поліморфізму кістяку та підгратки ключових структурних елементів, з перебудовою якої пов'язана перебудова структури в цілому. Використання цієї моделі дозволило одержати аналітичні вирази для неізобаричних температурних залежностей молярної ентропії та приросту молярної ентальпії ПМК за підвищених температур. Запропоновано наближені формули, що дозволяють оцінити термохімічні характеристики високотемпературних модифікацій ПМК і визначити напрям бароіндукованого процесу з їх участю. Надано рекомендації щодо проведення цих розрахунків на базі експериментальних даних про теплове розширення.

Приведено теоретико-групові критерії поліморфізму. Розвинено концепцію рангової фероїчності поліморфних кристалічних структур. Проаналізовані і табульовані можливі поліморфні перетворення фероїків та умови монодоменізації їх структур. Розглянуто деякі взаємозв'язки між кристалографічними і термодинамічними характеристиками поліморфних кристалів, а також взаємні співвідношення кривин ліній рівноваги їх модифікацій. Представлено псевдобінарну модель поліморфної кристалічної структури, що дозволяє дати аналітичний опис сингулярної температурної залежності ізобаричної теплоємності і кривини лінії рівноваги поліморфних модифікацій.

Термодинамічно проаналізовано рівновагу кристалічної фази з насиченим розчином. Одержано аналітичні вирази для температурних залежностей 1-го та 2-го граничного пересичення розчину. Визначено температурну область стійкості розчину заданої концентрації.

Запропоновано феноменологічну модель переходу низькопровідна фаза - електролітична фаза в кристалах із власним структурним розупорядкуванням. Її вживання надало змогу дати аналітичний опис поведінки термодинамічних характеристик твердого електроліту в області його фазового переходу та одержати вираз залежності температури переходу від тиску. Одержано аналітичні вирази термокінетичних коефіцієнтів. Знайдено взаємозв'язок між електро- та теплопровідністю твердого електроліту.

Проведено огляд шляхів термохімічного аналізу властивостей твердих реагентів, що беруть участь в реакціях за нестандартних умов. Табульовано нові довідкові дані, що надають можливість здійснювати розрахунки таких реакцій. Розглянуто критерій розмежування активуючої та пасивуючої дій підвищеного тиску за твердофазних перетворень. Викладено модель високотемпературного поліморфізму, що надає змогу описати його вплив на термохімічні властивості кристалів за нестандартних умов.

Зазначено, що пластифікація органічних кристалів під час їх нагрівання розглянута як фазовий перехід "непластична фаза - пластична фаза". Запропонована феноменологічна модель пластично-кристалічного мезоморфізму дозволила дати аналітичний опис поведінки термодинамічних характеристик органічних кристалів у мезофазній області та одержати вирази залежності температури пластифікації від тиску.

Виконано термодинамічний аналіз індукованого калоричного відгуку діелектричних кристалів на вплив електричного й магнітного поля. Визначено кількісні характеристики електрокалоричного та магнітокалоричного ефектів. Показано, що електрокалоричний ефект (ЕКЕ) не є ефектом, зворотним піроелектричному ефекту, а магнітокалоричний ефект (МКЕ) не є ефектом, зворотним піромагнітному ефекту. З цієї причини ЕКЕ може спостерігатися в несегнетоелектричних діелектриках, а МКЕ може спостерігатися в неферомагнітних матеріалах.