Вперше запропоновано розглядати та визначати врожайність за довготерміновим прогнозом на рівні проекту як середньозважену за змінними природними й меліоративними умовами в часі та просторі величину. Удосконалено принципи побудови та реалізації загальної моделі врожайності на осушуваних землях шляхом уточнення основних категорій від потенційно можливої до технологічно одержуваної та представлення її за умов довготермінового прогнозу у вигляді моделі мультиплікативного типу. Уточнено методи довготермінового агрометеорологічного прогнозу щодо встановлення строків сівби й розвитку культур, а також емпіричних залежностей зв'язку між фотосинтетичноактивною радіацією (ФАР) та температурою повітря, які, на відміну від існуючих, можуть бути використані для визначення як потенційно можливої, так і технологічно одержуваної врожайності в структурі загальної моделі. Удосконалено загальноприйняті методи програмування врожаю щодо ККД ФАР для сільськогосподарських культур проектної сівозміни, за якими, на відміну від наявних підходів, потенційно можливий ККД ФАР визначається покроковою ітерацією за умови, якщо агротехнічно забезпечена врожайність не перевищує відповідну кліматично забезпечену. Розроблено методи програмування врожаю щодо оптимальних норм добрив, які на відміну від існуючих, полягають у коригуванні рекомендованих зональних норм добрив на осушуваних землях залежно від потенційної родючості грунтів реального об'єкта. Уточнено методи обгрунтування дольових часток впливу визначальних факторів на врожайність вирощуваних культур, що грунтуються на поєднанні довготермінового прогнозу з загальноприйнятими балансовим і статистичним методами.

Розкрито принципи та зміст інженерних вишукувань (ІВ) для водогосподарського та природоохоронного будівництва. Розглянуто особливості планування й організації виконання ІВ. Наведено інформацію про законодавчі акти та нормативну документацію з ІВ для водогосподарського та природоохоронного будівництва, а також порядок реєстрації, погодження, експертизи та затвердження матеріалів ІВ. Увагу приділено питанням інженерно-геодезичних, інженерно-геологічнх, інженерно-гідрометеорологічних вишукувань і вишукувань для раціонального використання й охорони навколишнього середовища.

Висвітлено питання удосконалення підходів до оцінювання продуктивності земель у зоні осушувальних меліорацій на підставі врахування спектра множинних змінних умов реальних об'єктів. Для стадій проектів будівництва, реконструкції й експлуатації осушувально-зволожувальних систем запропоновано метод довготермінового прогнозу врожайності вирощуваних культур як визначальної характеристики еколого-економічного ефекту меліоративних заходів. На прикладі умов діючої еталонної осушувально-зволожувальної системи, що розташована в зоні Західного Полісся України, проведено прогнозне оцінювання врожайності сільськогосподарських культур та визначено економічний ефект від застосування меліоративних заходів.

Розглянуто принципи побудови моделей врожайності через дослідження й аналіз характеру та рівня зв'язку між складовими системи врожайність - водоспоживання - водний режим у структурі меліорованого поля на осушуваних землях.

Визначено ефективність використання сучасних розрахункових методів довготермінового прогнозу продуктивності осушуваних земель у процесі розробки проектів нового будівництва та реконструкції меліоративних систем.

Показана эффективность использования современных расчетных методов долгосрочного прогноза продуктивности осушаемых земель в практике разработки проектов нового строительства и реконструкции мелиоративных систем.