Висвітлено теоретичні питання геоботаніки, екології та флористики рослин. Розглянуто основні засади охорони рослинного світу України, наведено списки рідкісних рослин Тернопільщини. Викладено правила збирання рослин і оформлення гербарію, гербарних етикеток. Особливу увагу приділено морфологічному опису рослин, які зростають у природі чи культивуються (з зазначенням їх лікувальних властивостей) у західному регіоні країни.

Освещены теоретические вопросы геоботаники, экологии и флористики растений. Рассмотрены основы охраны растительного мира Украины, приведены списки редкостных растений Тернопольщины. Изложены правила сбора растений и оформления гербария, гербарных этикеток. Особое внимание уделено морфологическому описанию растений, которые растут в природе или культивируются (с определением их лечебных свойств) в западном регионе страны.

Ключ. слова: Salix, дводомність, однодомність, гінандроморфізм, ембріологія, фертильність
Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-26

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + Л682-1

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Ефірні олії (природні духмяні речовини)

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-425

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.16 Lam*852.121.41(4УКР)

Рубрики:

Lamiales

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + Е50*725.15

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследование содержания аминокислот в лекарственном растительном сырье является актуальной задачей фармацевтической науки и практики, поскольку комплексы аминокислот используют для корекции нарушений гепатобилиарной, нервной и сердечно-сосудистой систем. Цель работы - проведение качественного и количественного анализа аминокислотного состава надземной части 10-ти видов неофицинальных растений семейства Lamiaceae Juss. из родов Ocimum, Hyssopus, Dracocephalum, Lophanthus, Monarda и Satureja. Приведены результаты изучения аминокислотного состава травы указанных представителей. С помощью метода бумажной хроматографии в траве растений идентифицировано несколько аминокислот. С применением метода высокоэффективной жидкостной хроматографии установлены содержание и состав более 20-ти аминокислот. Наиболее высокий суммарный состав аминокислот обнаружен в траве представителей рода Ocimum. В траве исследуемых видов идентифицировано по 10 заменимых и 9 незаменимых протеиногенных, а также по 3 непротеиногенных аминокислоты. Установлено, что в сырье всех растений количественно доминируют заменимые аминокислоты (аспарагин, пролин, глутаминовая и аспарагиновая кислоты). Среди незаменимых аминокислот преобладают аргинин и треонин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.11

Рубрики:

Лікарська сировина рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Микроскопическая характеристика имеет важное значение при идентификации лекарственного растительного сырья и установлении показателей его качества. Выявление диагностических признаков анатомического строения травы монарды трубчатой (Monarda fistulіsа L.) как малоизученного вида является актуальной и своевременной задачей фармацевтической науки и практики. Цель работы - анатомическое исследование травы Monarda fistulіsа (Lamiaceae). Надземную часть растения собирали в период массового цветения при культивировании на территории Западного Подолья. Установлен комплекс специфических анатомических диагностических признаков травы Monarda fistulіsа, которые позволяют идентифицировать сырье и предотвратить попадание примесей травы других видов. Стебли средней зоны стебля растения четырехгранные, в нижней части почти округлые: проводящие пучки ребер имеют широко-подковообразную форму. Анатомическое строение листовой пластинки дорзовентральное, гипостоматическое. В эпидермисе обеих сторон листа густо расположены эфиромасличные железки пельтатного типа с темным содержимым; характерным признаком является их погруженность в мезофилл листа и строение головки, которая состоит из 14 - 18 радиально расположенных узких клеток. Устьица диацитные, локализированы в нижнем эпидермисе листа. Кроме эфиромасличных железок, в эпидермисе надземных органов присутствуют головчатые железистые и простые кроющие волоски. Эпидермис венчика цветка сосочковидный, бархатный; эфиромасличные железки чашечки расположены на приподнятой многоклеточной розетке. Тычиночные нити и пыльники глезисто-опушенные; пыльцевые зерна шарообразной формы, шестипоровые. Полученные данные могут быть учтены при стандартизации перспективного растительного сырья травы монарды трубчатой.

Недивлячись на використання насіння видів роду Чорнушка (Nigella L.) у народній медицині різних країн та наявності експериментальних даних стосовно його здатності виявляти різні види біологічної активності, сировина цих рослин не входить до вітчизняної та світових фармакопей; у "Державному реєстрі лікарських засобів України" (2019) немає жодного препарату, який би включав компоненти насіння чорнушки. Наукові дані щодо вмісту карбонових кислот у сировині цих рослин обмежені переважно компонентним складом домінуючих жирних кислот, тому актуальність таких досліджень не викликає сумніву. Мета роботи - аналіз компонентного складу та вмісту карбонових кислот у насінні двох видів роду Nigella - N. damascenа та N. arvensis. Сировину для досліджень заготовляли з рослин, які вирощували на території Тернопільської області. Дослідження висушеного стиглого насіння рослин здійснювали хромато-мас-спектрометричним методом. Використовували газовий хроматограф Agilent Technologies 6890 N з мас-спектрометричним детектором 5973 N. У насінні досліджуваних видів встановлено вміст 22 карбонових кислот. У сировині N. arvensis виявлено 15 жирних кислот, у насінні N. damascena - 14. Ненасичені олеїнова та лінолева кислоти переважали у складі жирних кислот сировини обох видів; їх сумарний вміст склав 85095 мг/кг у насінні N. arvensis та 101139 мг/кг - у насінні N. damascena. У складі аліфатичних органічних кислот обох видів встановлено наявність левулінової, бурштинової, яблучної, 10-оксо-8-деценової та лимонної кислот. Серед ароматичних кислот бензойна була виявлена у сировині обох рослин (132 мг/кг у N. arvensis та 1167 мг/кг - у N. damascena), тоді як фенілоцтова та 2-аміно-3-метоксибензойна - лише у N. damascena (по 1504 мг/кг та 232 мг/кг, відповідно). Висновки: методом хромато-мас-спектрометрії встановлено компонентний вміст карбонових кислот у насінні двох видів роду Nigella - N. arvensis та N. damascena. Зважаючи на значний вміст ненасичених жирних та ароматичних кислот, насіння N. damascena можна вважати більш перспективним потенційним джерелом отримання лікарських засобів антихолестеринемічної, антиоксидантної та антисептичної дії у порівнянні з N. arvensis.

Для виявлення нових потенційних джерел антимікробних та антиоксидантних рослинних засобів важливе значення має аналіз джерел наукової літератури стосовно фітохімічних і фармакологічних досліджень неофіцинальних видів лікарських рослин. Значний інтерес у цьому плані становлять біологічно активні речовини трави чаберу гірського (Satureja montana L.). Мета дослідження - проаналізувати дані наукових першоджерел і власних експериментальних досліджень стосовно компонентного складу ефірної олії і вмісту фенольних сполук у траві чаберу гірського з метою її потенційного використання для створення рослинних препаратів з антимікробною та антиоксидантною дією. Об'єкти дослідження - вітчизняні й іноземні джерела наукової літератури, сировина та настойка з трави чаберу гірського. Для розв'язання поставлених завдань дослідження використовувалися пошукові та експериментальні методи, логічний аналіз літературних даних. Наведено результати аналізу основних компонентів ефірної олії чаберу гірського та інших видів цього роду. Визначено, що ефірна олія чаберу гірського складається, в основному, з карвакролу (до 53,35 %), p-цимену (0,66 - 41,4 %), тимолу (0,15 - 46 %), ліналоолу (0,1 - 50,42 %) та інших монотерпеноїдів, а також сесквітерпенів і дитерпенів. На основі проведених експериментальних досліджень автори встановили наявність особливого хемотипу Satureja montana, вирощеного на дослідних ділянках у Херсонській обл., в ефірній олії якого домінує p-тимол (81,79 %). Дана сполука раніше не була заявлена в доступних наукових першоджерелах як основний компонент ефірної олії чаберу гірського. За літературними даними ефірні олії, в яких домінують такі ароматичні компоненти, як карвакрол, евгенол або тимол, чинять виражену антимікробну дію. Власні дослідження показали високий вміст поліфенолів і флавоноїдів у розробленій настойці з особливого "p-тимольного" хемотипу Satureja montana. Високий вміст поліфенолів вказує на потенційні антиоксидантні властивості водних та водно-етанольних витяжок з трави цієї рослини. Висновки: сировина чаберу гірського може розглядатися як перспективне джерело антимікробних та антиоксидантних засобів завдяки домінуванню в ефірній олії ароматичних компонентів, а серед фенольних сполук трави - речовин з 3 - 4 гідроксильними групами в молекулі. Проаналізовано новий "p-тимольний" хемотип чаберу гірського. Проведені дослідження є основою для розробки настойки та настою з трави рослини, які у перспективі поряд з ефірною олією можуть бути рекомендовані як рослинні лікарські препарати з антимікробною та антиоксидантною активністю, що можуть використовуватись у лікуванні інфекційних захворювань порожнини рота, шкіри, органів дихання тощо.

Для виявлення нових потенційних джерел антимікробних та антиоксидантних рослинних засобів важливе значення має аналіз джерел наукової літератури стосовно фітохімічних і фармакологічних досліджень неофіцинальних видів лікарських рослин. Значний інтерес у цьому плані становлять біологічно активні речовини трави чаберу гірського (Satureja montana L.). Мета дослідження - проаналізувати дані наукових першоджерел і власних експериментальних досліджень стосовно компонентного складу ефірної олії і вмісту фенольних сполук у траві чаберу гірського з метою її потенційного використання для створення рослинних препаратів з антимікробною та антиоксидантною дією. Об'єкти дослідження - вітчизняні й іноземні джерела наукової літератури, сировина та настойка з трави чаберу гірського. Для розв'язання поставлених завдань дослідження використовувалися пошукові та експериментальні методи, логічний аналіз літературних даних. Наведено результати аналізу основних компонентів ефірної олії чаберу гірського та інших видів цього роду. Визначено, що ефірна олія чаберу гірського складається, в основному, з карвакролу (до 53,35 %), p-цимену (0,66 - 41,4 %), тимолу (0,15 - 46 %), ліналоолу (0,1 - 50,42 %) та інших монотерпеноїдів, а також сесквітерпенів і дитерпенів. На основі проведених експериментальних досліджень автори встановили наявність особливого хемотипу Satureja montana, вирощеного на дослідних ділянках у Херсонській обл., в ефірній олії якого домінує p-тимол (81,79 %). Дана сполука раніше не була заявлена в доступних наукових першоджерелах як основний компонент ефірної олії чаберу гірського. За літературними даними ефірні олії, в яких домінують такі ароматичні компоненти, як карвакрол, евгенол або тимол, чинять виражену антимікробну дію. Власні дослідження показали високий вміст поліфенолів і флавоноїдів у розробленій настойці з особливого "p-тимольного" хемотипу Satureja montana. Високий вміст поліфенолів вказує на потенційні антиоксидантні властивості водних та водно-етанольних витяжок з трави цієї рослини. Висновки: сировина чаберу гірського може розглядатися як перспективне джерело антимікробних та антиоксидантних засобів завдяки домінуванню в ефірній олії ароматичних компонентів, а серед фенольних сполук трави - речовин з 3 - 4 гідроксильними групами в молекулі. Проаналізовано новий "p-тимольний" хемотип чаберу гірського. Проведені дослідження є основою для розробки настойки та настою з трави рослини, які у перспективі поряд з ефірною олією можуть бути рекомендовані як рослинні лікарські препарати з антимікробною та антиоксидантною активністю, що можуть використовуватись у лікуванні інфекційних захворювань порожнини рота, шкіри, органів дихання тощо.

У світовій медичній практиці спостерігається тенденція до збільшення використання питомої частки лікарських засобів (ЛЗ), які виготовляються на основі лікарської рослинної сировини. У зв'язку з цим визначено необхідність з'ясувати перспективу подальшого наукового вивчення та застосування рослинної сировини та препаратів на основі шавлії лікарської (Salvia officinalis L.) як лікарської рослини офіцинальної медицини. Мета дослідження - провести інформаційний пошук джерел наукової літератури щодо впливу географічного походження, вибору екстрагенту та способів екстракції сировини на хімічний склад і біологічну активність ЛЗ рослинного походження (ЛЗРП) на основі шавлії лікарської; проаналізувати асортимент зареєстрованих препаратів із шавлії лікарської в Україні; визначити перспективні напрямки фітохімічних і фармакологічних досліджень цієї рослини. Об'єктами дослідження були інформаційний пошук, аналіз і порівняння сучасних даних наукової літератури (за 2009 - 2019 рр.) щодо хімічного складу, біологічної дії та використання сировини шавлії лікарської в медичній практиці. Використані такі бази даних як Scopus, PubMed, ScienceDirect, ResearchGate та Google Scholar. Проаналізовано дані джерел наукової літератури щодо результатів фітохімічного та фармакологічного вивчення сировини шавлії лікарської та препаратів на її основі за останні 10 років. Встановлено, що основними біологічно активними речовинами (БАР) шавлії лікарської є фенольні сполуки (флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, таніни) та терпеноїди (ефірна олія, у якій переважають моно- та сесквітерпеноїди; наявні також ди- та тритерпенові сполуки). Поєднання цих груп БАР у різних лікарських формах із сировини рослини забезпечує високий антимікробний та антиоксидантний потенціал ЛЗРП на основі шавлії лікарської. Максимальний антиоксидантний ефект виявлено для витяжок сировини, отриманих із використанням полярних розчинників, завдяки, насамперед, високому вмісту поліфенолів; антимікробна дія виявляється як за рахунок терпенових, так і фенольних сполук. В умовах сьогодення використання можливостей отримання культури клітин і тканин шавлії лікарської in vitro, а також сучасних інструментальних методів аналізу відіграє значну роль у виділенні, ідентифікації та встановленні фармакологічної активності нових сполук із сировини рослини. Визначено перспективність вивчення впливу нових способів екстракції та сучасних інструментальних методів фітохімічного аналізу на вилучення цінних груп БАР і фармакологічну активність рослинних препаратів на основі шавлії лікарської. Листки, а також суцвіття і трава цієї рослини можуть розглядатись як перспективні джерела для розробки нових ЛЗРП антиоксидантної та антимікробної дії.

Рід Змієголовник (Dracocephalum L.) включає 72 види ефіроолійних рослин родини Глухо-кропивові, багато з яких здавна використовують у народній медицині різних країн. З. молдавський (D. moldavica L.) визначено як найперспективніший вид для комплексного фітохімічного дослідження, оскільки він успішно інтродукований в грунтово-кліматичних умовах лісостепової зони України та у зв'язку з наявністю його різноманітних ботанічних форм і сортів. Мета роботи - фітохімічний аналіз основних груп вторинних метаболітів трави фіолетовоквіткової форми з. молдавського (D. moldavica L.) за його культивування на території Тернопільської обл. Траву рослини заготовляли у липні 2018 - 2019 рр. у період цвітіння. Ефірну олію одержували із сировини рослини за допомогою методу гідродистиляції. Вивчали фізико-хімічні показники ефірної олії: відносну густину, показник заломлення, оптичне обертання, кислотне число, розчинність в етанолі. За методом тонкошарової хроматографії (ТШХ) виявляли специфічну послідовність смуг на хроматограмах ефірної олії. Для ідентифікації фенольних сполук використовували метод високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ). Компонентний склад поліфенолів визначали за допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Встановлено специфічні фізико-хімічні показники та "хроматографічний профіль" ефірної олії фіолетовоквіткової форми з. молдавського. З використанням хроматографічних методів виявлено основні сполуки поліфенольної природи трави рослини та визначено їх компонентний склад. Зокрема, за допомогою методу ВЕТШХ у метанольному витязі трави рослини ідентифіковано розмаринову і кофейну гідроксикоричні кислоти. На основі ВЕРХ-аналізу фенольних сполук у 70 %-му етанольному витязі сировини встановлено, що розмаринова кислота була її основним поліфенольним компонентом. Визначено зниження вмісту поліфенолів у траві з. молдавського в такому напрямі: розмаринова кислота (3,01 %) >> апігенін-7-O-глюкозид (0,67 %) >> апігенін (0,29 %) >> кофейна кислота (0,28 %) >> лютеолін-7-O-глюкозид (0,13 %) >> гіперозид (0,12 %) >> ферулова кислота (0,09 %) >> хлорогенова кислота (0,08 %). Одержані дані можуть бути використані у разі планування фармакологічних досліджень фітосубстанцій на основі трави з. молдавського.

Увагу присвячено комплексному фармакогностичному дослідженню неофіцинальних видів родів Васильки, Змієголовник, Гісоп, Лофант, Монарда та Чабер підродини Котовникові (Nepetoideae) родини Глухокропивові (Lamiaceae) та отриманих на їх основі лікарських рослинних засобів (ЛРЗ) певної спрямованості фармакологічної дії. Встановлено компонентний склад і вміст основних груп біологічно активних речовин первинного та вторинного синтезу, ліпофільної фракції, мікро- та мікроелементів у траві досліджуваних об'єктів. Визначено найбільш перспективні види для поглибленого фармакогностичного дослідження: васильки американські, змієголовник молдавський, лофант анісовий, монарда трубчаста та чабер садовий. Для сировини цих видів встановлено специфічні хроматографічні профілі і вміст сполук терпенової та фенольної природи. Із трави монарди трубчастої виділено 6 індивідуальних сполук та встановлено структуру 4 з них. Визначено комплекс діагностичних морфолого-анатомічних ознак сировини досліджуваних видів. Встановлено оптимальні умови екстрагування сировини та розроблено технологічні схеми отримання нових ЛРЗ, для яких вивчено різні види фармакологічної активності. Запропоновано параметри стандартизації сировини досліджуваних видів і отриманих на їх основі ЛРЗ. Технологічні схеми виробництва густого екстракту з трави чаберу садового і сухого екстракту з трави васильків американських апробовано в промислових умовах.