Встановлено суттєві переваги інноваційної системи навчання технічних дисциплін генеральних конструкторів перед традиційними системами. Зазначено можливе забезпечення зростання інноваційного рівня розробок у два рази, масштабності розробок - на 77,3%. Удосконалено моделювання системи освіти за рахунок побудови моделі її системо-миследіяльнісного комплексу на базі системно-процесного підходу, яка відрізняється від відомих моделей елементами, що враховують світоглядні, філософські, методологічні й інженерні її атрибути.

Визначено основні методичні вимоги до складових інтегральних навчально-інноваційних систем та встановлене місце використання нової інформації кожної складової у навчальному процесі. Показано, що застосування комплексно інтегральних навчально-інноваційних систем дозволяє задовольнити методичні вимоги, забезпечити оптимальний розподіл участі складових у досягненні кінцевого результату і синхронізувати діяльність навчальної та інноваційної підсистем

Определены основные методические требования к компонентам интегральных учебно-инновационных систем и установлено место использования новой информации каждой составляющей в учебном процессе. Показано, что применение комплексных интегральных учебно-инновационных систем позволяет удовлетворить методические требования, обеспечить оптимальное распределение участия составляющих в достижении конечного результата и синхронизировать деятельность учебной и инновационной подсистем.

The main methodological requirements for components of integral training-innovative systems and determines where to use the new information of each integral part of systems in the training processidentified. It is shown that combined use of integral training-innovative systems makes it possible to meet the methodological requirements, ensure the optimal distribution of share of integral parts in achieving the final result and synchronize the action of training and innovative subsystems.

Розглянуто систему світових порогів знань, яка використовується в інноваційній сфері та освіті. Показано зв’язок цих порогів знань із видами діяльності, які необхідні для їхнього досягнення шляхом реалізації фазових циклів загального інноваційно-інвестиційного циклу. Відзначено, що упорядковану систему світових порогів знань утворюють практично реалізовані в технології і техніці, теоретично обґрунтовані (досягнуті) технологічно та конструктивно, теоретично передбачені загальні, виходячи з положень природничих наук, ідеальні та світоглядні, теоретично передбачені соціально-гуманітарними науками пороги знань. Виділено шляхи одержання необхідних функціональних властивостей технічними об’єктами, що відповідають певним порогам знань.

Рассмотрена система мировых порогов знаний, которая используется в инновационной сфере и образовании. Показана связь этих порогов знаний с видами деятельности, которые необходимы для их достижения путем реализации фазовых циклов общего инновационно-инвестиционного цикла. Отмечено, что упорядоченную систему мировых порогов знаний образуют практически реализованые в технологии и технике, теоретически обоснованные (достигнутые) технологически и конструктивно, теоретически предусмотренные общие, исходя из положений естественных наук, идеальные и мировоззренческие, теоретически предусмотренные социально-гуманитарными науками пороги заний. Выделены пути получения необходимых функциональных свойств техническими объектами, которые соответствуют определенным порогам знаний.

The article is concerned with the global knowledge threshold system, which is used in the innovation sector and education. The article shows a relation between these thresholds of knowledge and the types of activity required for their achievement by means of implementation of phase cycles of the general innovation-and-investment cycle. It is stated that the regulated system of the global thresholds of knowledge is formed by the theoretically envisaged general (on the basis of concepts of natural sciences) as well as perfect and worldview (on the basis of concepts of social and human sciences) thresholds of knowledge, which are reduced to practice in technology and engineering and which are theoretically grounded (achieved) from technology and designpoints of view. The article indicates the ways, by which the technical objects corresponding to the certain thresholds of knowledge can get the necessary functional properties.

Розглянуто сукупність незалежних виробничих факторів в якості об'єктивного підгрунтя "піраміди ризиків", а небезпечні дії працівників - як суб'єктивну складову виробничого процесу, що утворює деяку сукупність ризиків другого рівня. інтегральний ризик виникнення нештатної виробничої ситуації або нещасного випадку, спричиненого виробничими факторами, визначається за умови одночасного прояву відповідних об'єктивних небезпечних виробничих факторів та суб'єктивних небезпечних дій (помилок) персоналу.

Розглянуто методику оцінювання збитків внаслідок ненадійності технічних систем та помилок персоналу. Процедура розрахунку завданих збитків та планування заходів безпеки передбачає пряме оцінювання фінансової та інших видів шкоди та маркетинговий аналіз з мінімізацією співвідношення "витрати - попереджені збитки". Зроблено акцент на використанні імовірнісних середньостатистичних об'єктивних параметрів надійності машин та обладнання в сполученні з характеристиками безпомилкової роботи персоналу - суб'єкта виробничого процесу.