Вивчено вплив апретів на властивості наповненого поліпропілену. Показано, що кремнійуретановими апретами можна регулювати фізико-механічні властивості наповнених поліпропіленових композицій, ефективність апретів визначається їх вмістом і хімічною будовою.

Досліджено вплив апретів на властивості наповнених поліетиленових композицій. Показано, що апретуванням неорганічних наповнювачів амідопропілтриетоксисиланами органічних кислот та олігомерними кремнійуретановими апретами можна регулювати фізико-механічні властивості наповнених поліетиленових композицій, а ефективність апретів визначається їх змістом і хімічною будовою.

Вивчено вплив кремнійуретанових апретів на властивості наповнених поліуретанів. Показано, що введення кремнійуретанових апретів, нанесених на дисперсний кварцовий наповнювач, підвищує фізико-механічні властивості поліуретанів; ефективність апретів залежить від хімічної будови і вмісту в композиції.

В результаті взаємодії епоксидної смоли ЕД-20 з кислим фосфатом алюмінію (АФ) одержано органоалюмофосфатні композиції, які можуть утримувати значну кількість вільної та зв'язаної води. Показано, що вмістом АФ можна впливати на структуру полімерної композиції, її термічні властивості та здатність додаткового вологопоглинання за атмосферних умов і підвищеної вологості.

Взаємодією епоксидної смоли ЕД-20 з екологічно безпечним водним розчином кислого фосфату алюмінію (АФ) одержано органоалюмофосфатні композиції (ОАФК). За результатами термо- гравіметричних досліджень ОАФК визначено, що криві ДТА, ДТГ і ТГ вказують на наявність кількох стадій розкладання. Встановлено, що вологопоглинання ОАФК залежить від вмісту АФ у композиції та умов поглинання вологи. Показано, що після повторного висушування ОАФК можуть знову поглинати вологу. Проведено дослідження впливу термообробки на теплофізичні характеристики та регідратацію ОАФК, витриманих за нормальних умов і за умов 98 % вологи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено взаємодію кислих фосфатів алюмінію (АФ) з епоксидними смолами. Показано, що вмістом АФ можна регулювати швидкість взаємодії, ступінь перетворення епоксидних груп, адгезійні та фізико-механічні властивості епоксиалюмофосфатних композицій.

Шляхом взаємодії епоксидної смоли з водним розчином гідроксилвмісного фосфату алюмінію (АФ) одержано нові органо-неорганічні композиції, в яких неорганічні алюмофосфатні сегменти входять у структуру органічної полімерної матриці. Адгезійна міцність епоксіалюмофосфатних композицій вдвічі більша за адгезійну міцність епоксидної композиції, отвердненої поліетиленполіаміном, її можна регулювати вмістом кислого фосфату алюмінію та наповнювача дисперсного кварцу. Результати термогравіметричного аналізу свідчать про те, що модифікація епоксидної композиції АФ та дисперсним кварцем підвищує температуру першої стадії розкладу та її водопоглинання.

За допомогою методів електрометрії та реокінетики досліджено механізм полімеризації органо-неорганічних систем на основі епоксидної смоли та алюмофосфату (ЕС - АФ). Установлено, що в такій системі проходять декілька процесів, які різним чином впливають на електричні параметри. Відповідно, кінетичні залежності електропровідності мають два максимуми, пов'язані з протіканням реакцій в іонвмісній неорганічній фазі та з ростом молекулярної маси та гелеутворенням у полімерній матриці. Показано, що підвищення вмісту неорганічної фази в системі ЕС - АФ прискорює швидкість реакцій полімеризації.

Взаємодією епоксидної смоли ЕД-20 із водним розчином кислого фосфату алюмінію (АФ) одержано епоксиалюмофосфатні композиції (ЕАФК), що містять Al-, P-вмісні неорганічні блоки. Показано, що час гелеутворення ЕАФК сітчастої будови визначається вмістом АФ і залежить від швидкості зсуву, реокінетичні константи швидкості реакцій збільшуються із підвищенням вмісту АФ у композиції. Встановлено, що максимуми на кривих залежності електропровідності від часу тверднення ЕАФК із різним вмістом АФ із деяким випередженням співпадають з точками гелеутворення цих композицій.

Встановлено, що наявність у складі епокси-неорганічних композицій (ЕАФК) отверджувача алюмофосфату (АФ) і гідроксиду алюмінію (ГА) забезпечують здатність епоксидних композицій до самогасіння. Адгезійна міцність ЕАФК за наявності ГА вдвічі більша у порівнянні з епоксиамінною системою. Показано, що адгезійні властивості, руйнівну напругу при розтязі та ударну в'язкість можна змінювати вмістом АФ і ГА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що термоокиснювальна деструкція епоксиалюмофосфатних композицій (ЕАФК), одержаних за присутності наповнювача гідроксиду алюмінію (ГА), є багатостадійним процесом, на температурні інтервали і втрату ваги якого впливає вміст алюмофосфату (АФ) і ГА. Виділенням води і збільшенням негорючих коксових залишків можна пояснити здатність до самогасіння ЕАФК. Встановлено, що термостійкість і водопоглинання ЕАФК більшою мірою залежать від вмісту АФ, ніж наповнювача.

Показано,що термомеханічні та структурно-молекулярні параметри епоксиалюмофосфатних композицій, одержаних взаємодією епоксидної смоли ЕД-20 із отверджувачем (кислим алюмофосфатом) за наявності наповнювача (гідроксиду алюмінію), залежать від вмісту отверджувача та наповнювача.

Синтезовано нові епоксифосфорвольфрамові полімери на основі епоксидної смоли ЕД-20 і водного розчину фосфорвольфрамової гетерополікислоти. Показано, що вмістом води можна регулювати час затвердіння та густину сітки епоксифосфорвольфрамового полімеру просторової структури, який утворюється в результаті реакції катіонної полімеризації. Термомеханічні характеристики та вологостійкість синтезованого полімеру є вищими за такі для епоксидного полімеру, затвердненого поліетиленполіаміном.

Синтезовано епоксидні полімери на основі епоксидіанової смоли ЕД-20 і водних розчинів фосфорвольфрамової та фосформолібденової гетерополікислот. Показано, що тип гетерополікислоти і кількість розчинника впливають на структурні характеристики та на рівень провідності одержаних епоксидних полімерів. За зростання густини зшивання епоксинеорганічного полімеру підвищується його температура склування відповідно до лінійного закону, причому для епоксифосформолібденових полімерів ця залежність виражена сильніше, ніж для епоксифосфорвольфрамових. Провідність досліджуваних полімерів зростає зі збільшенням молекулярної маси між вузлами зшивання відповідно до степеневої залежності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.131.1 + Г722.13-1

Рубрики:

Епоксидні смоли

Епоксидні смоли

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована каталитическая активность новых катализаторов катионной полимеризации эпоксидных соединений - гетерополикислот, в частности фосфорно-вольфрамовой кислоты. Оценено влияние побочных реакций при проведении процесса полимеризации эпоксидных олигомеров.

Вперше одержано епоксинеорганічні полімерні системи з високим рівнем іонної провідності. Показано, що величина електропровідності залежить від структурної організації епоксидної системи і може регулюватися в широких межах шляхом гідратації гетерополікислоти, яка є твердником епоксидної смоли та джерелом протонів, що забезпечують перенос заряду в полімерній матриці.

Синтезовано протонпровідний матеріал на основі сумішей епоксидних ароматичного та аліфатичного олігомерів, тверднення яких проводилось протонвмісним отверджувачем каталітичної дії - фосфорвольфрамовою гетерополікислотою. Проаналізовано залежність провідності одержаних у процесі гомополімеризації епоксидних систем від хімічної будови вибраного епоксидного олігомеру. Запропоновано перспективні напрями подальшого покращання електричних властивостей епоксидних протонпровідних матеріалів.