Висвітлено особливості навчання хімії в загальноосвітньому навчальному закладі у поточному році. Проаналізовано принципи навчання зазначеній дисципліні на різних етапах навчання. Зроблено відповідні висновки за результатами дослідження.

Висвітлено досвід Одеського обласного інституту удосконалення вчителів щодо кадрового та навчально-методичного забезпечення сучасної шкільної освіти. На прикладі діяльності науково-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін показано роботу з керівниками районних методичних об'єднань і методистами райметодкабінетів, що опікуються предметами природничого циклу, які постійно мають контакт з вчителями та повинні максимально мобільно й оперативно реагувати на їх запити. Зосереджено увагу на проведенні комплексних семінарів, які лабораторія використовує в роботі з педагогічними працівниками, ефективно впливаючи на рівень їх професійної компетентності. Запропоновано зразки анкет, матеріалів семінару "Методичні аспекти моніторингу якості природничої освіти" та "Модернізація функцій та методів управління методичною роботою як засіб удосконалення професійної компетентності вчителів".

Розглянуто загальні ідеї і питання компетентнісної освіти, проблеми формування базових компетентностей засобами хімії як навчальної дисципліни. Зосереджено увагу на умінні вчителя хімії продуктивно, нестандартно організовувати і здійснювати навчання й виховання, забезпечуючи розвиток творчості дітей через використання інноваційних технологій, що, в свою чергу передбачає застосування форм і методів інноваційного навчання, яке неможливе без урахування особистого досвіду і мотивів вихованців, використання доступних для дітей форм рефлексії та самооцінки. Визначено характерні риси загальної специфіки інноваційного навчання. Названо структурні компоненти навчальної діяльності, на основі оволодіння якими формується компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів. Окреслено проблеми навчання хімії, серед яких формування мотивації учнів до навчання та самоосвіти, ставлення вчителів до такого етапу навчання як формування (закріплення) знань, умінь, яке на практиці часто реалізується у формі фронтального опитування. Висловлено пропозиції щодо підвищення якості хімічної освіти та її завдань на майбутнє. На допомогу вчителю запропоновано орієнтовне планування уроків хімії в VІІІ класі 12-річної школи, в якому враховані 10 год резервного часу, розподіл матеріалу за календарними датами, методичні рекомендації щодо організації тематичного оцінювання та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Розглянуто підсумки участі загальноосвітніх навчальних закладів районів Одеської області у Всеукраїнській учнівській олімпіаді, конкурсі "Вчитель року" в номінації "Хімія". Відзначено успіхи та досягнення Кислицької ЗОШ Ізмаїльського району Одеської області, а саме: наступність і неперервність в навчанні всіх ланок школи: початкової, основної та старшої, виявлення обдарованих дітей, проведення інтелектуальних змагань, які започаткував Одеський обласний інститут удосконалення вчителів. Ці інтелектуальні змагання проводяться саме для учнів сільських шкіл, період участі учнів в цих змаганнях набагато більший, чим у Всеукраїнських олімпіадах, наступний етап - участь переможців даних змагань в етапах Всеукраїнських олімпіад. Висвітлено організаційні, методичні, теоретичні засади проведення традиційного конкурсу "Вчитель року": відзначено окремі питання фахового діагностування, що складалося з трьох умовних блоків: питання дидактики і методики викладання хімії за сучасних умов, теорія хімії, загальна ерудиція. Названо переможців конкурсу, розвинуто положення щодо підготовки моніторингового дослідження якості природничо-математичної освіти.

Розглянуто актуальні завдання та напрями удосконалення шкільної хімічної освіти Одещини щодо формування базових компетентностей школярів. Окреслено основні напрями оцінки результативності хімічної освіти. Проаналізовано виконання тестових завдань з хімії учнями VIII класів на ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії, яке дозволяє стверджувати про необхідність перегляду ставлення до вивчення хімії в основній школі. Наголошено, що найбільші проблеми в новому навчальному році можуть виникнути під час навчання хімії в старшій школі на рівні стандарту, де посилено практичну спрямованість змісту, тобто передбачено не стільки вивчення явищ, процесів, об'єктів, речовин, які оточують учнів в їх повсякденному житті, скільки осмислене використання знань, формулювання ними оцінних суджень, виявлення власного ставлення у різних життєвих ситуаціях. Зосереджено увагу на готовності вчителя творчо змінювати свою особистість з використанням психологічних знань відповідно до об'єктивно існуючих ситуацій в навчально-виховному процесі. Окреслено якості професійної компетентності вчителя. Розкрито значення процесу самоосвіти, самопізнання та самоаналізу в професійному розвитку та становленні педагога, складові системи самоосвітньої роботи вчителя.

Проаналізовано нову програму з природознавства, в якій до складової курсу поряд з практичними роботами введено практичні заняття, які мають суто діяльнісну спрямованість, а також міні-проекти та дослідницький практикум. Визначено основні етапи роботи вчителя щодо здійснення проекту. Окреслено окремі аспекти педагогічної та методичної діяльності, які виокремлені в навчальній програмі з природознавства та методичних рекомендаціях МОН щодо його викладання. Виокремлені основні проблеми, які виявились в ході семінарів, проведених науково-методичною лабораторією природничих дисциплін у червні 2013 р. з проблеми "Діяльнісний та компетентнісний підходи як основа змісту компонентів галузі "Природознавство"".

Проанализирована новая программа по природоведению, в которой к составляющей курса наряду с практическими работами введены практические занятия, которые имеют сугубо деятельностную направленность, а также мини-проекты и исследовательский практикум. Определены основные этапы работы учителя по осуществлению проекта. Рассмотрены отдельные аспекты педагогической и методической деятельности, которые выделены в учебной программе по естествознанию и методических рекомендациях МОН относительно преподавания. Выделены основные проблемы, которые возникли в ходе семинаров, проведенных научно- методической лабораторией естественных дисциплин в июне 2013 г. по проблеме "Деятельностный и компетентностный подходы как основа содержания компонентов области " Естествознание"".

Analyzed the new program on nature , in which a component of the course along with practical work introduced practical classes, which are purely activity- oriented, as well as mini-projects and research workshop . The basic stages of teachers to implement the project. Discuss specific aspects of teaching and methodical activities that are highlighted in the curriculum on science and methodical recommendations on the teaching of PWS . The main problems that have appeared in the course of workshops conducted scientific- methodical laboratory of natural sciences in June 2013 on the issue of " The activity and competence approaches as the basis of the content of the field components " Natural Science . "