Мета роботи - вивчити частоту уродженої патології системи кровообігу в новонароджених дітей за 2011 - 2015 рр. у пологовому відділенні Львівської обласної клінічної лікарні. Проведено аналіз 342 історій пологів жінок, що народили дітей із уродженими вадами серця (УВС) та карт новонароджених дітей за 5 років. Частота народження дітей із УВС за період з 2011 до 2015 рр. становила 1,0 - 1,3 %. Встановлено, що достовірно частіше дана патологія спостерігалась у жінок віком старше 35 років та траплялась майже з однаковою частотою у хлопчиків та дівчаток. Діти з уродженими вадами розвитку серця достовірно частіше народжувались недоношеними. Висновки: перинатальна патологія за рахунок уроджених вад розвитку серцево-судинної системи становила 1,0 - 1,3 % серед загальної кількості новонароджених дітей. Відсутня позитивна тенденція до зниження уродженої патології населення за рахунок питомої ваги уроджених хвороб системи кровообігу.

Мета роботи - вивчити спектр вроджених вад серця у новонароджених дітей і проаналізувати можливості та результати їх пренатальної діагностики. Проведено аналіз медико-статистичних даних первинної медичної документації: 172 історії новонароджених з вродженими вадами серця за 2011 - 2015 рр. Вивчено історії розвитку новонародженого з діагнозом клінічним "Вроджена вада серця" згідно МКХ-10 (Q20 - Q28). За 5 років серед 15429 новонароджених народилось 172 дітей з вадами серця. Частота вроджених вад серця складала 1,1 %. У спектрі даної патології на 1 місці в структурі вроджених вад серця були вади з артеріовенозним скиданням крові ("бліді") - 102 (59,6 %); на 2 - вади серця зі зменшеним або нормальним кровотоком: 49 (28,5 %); на 3 - вади серця без скидання крові, з наявністю перешкоди на рівні клапанів або великих судин - 14 (8,1 %). На IV місці були вади серця, що рідко зустрічаються - 7 (4,1 %). У 28 (16,3 %) дітей виявлено супутню вроджену патологію: множинні вроджені вади розвитку - 12 (7,0 %), хромосомна патологія - 7 (4,1 %) та вроджені вади розвитку нервової системи - 6 (3,5 %). Встановлено, що 40,1 % вад серця були діагностовані пренатально. У однієї пацієнтки (1,5 %) вада серця було виявлено в I триместрі, у 24 (35,8 %) - у II триместрі, у 42 (62,7 %) - у III триместрі вагітності. Висновки: у структурі вроджених вад серця серед новонароджених дітей найчастішими були вади з артеріовенозним скиданням крові - 102 (59,6 %). У 28 (16,3 %) дітей відмічена супутня вроджена патологія, з них у 7 (4,1 %) - хромосомна патологія. За даними ультразвукової діагностики виявлено пренатально 40,1 % вроджених вад серця, а 59,9 % - за своєчасної діагностики становлять резерв зниження показників перинатальної захворюваності та смертності.

Теоретично обґрунтувано та по-новому вирішено науково-практичного завдання щодо визначення інформативності генетичного тестування алельних варіантів генів MTHFR, MTHFD1, VEGF та рівня фактора росту ендотелію судин під час вагітності для використання у системі преконцепційної профілактики, прогнозування й ранньої діагностики вроджених вад серця плода. Вивчено ймовірні чинники ризику, особливості репродуктивного анамнезу, перебігу та завершення вагітності в жінок із вродженими вадами серця у нащадків і розроблено рекомендації для підвищення ефективності пренатальної діагностики та медико-генетичного консультування цього контингенту пацієнтів. За результатами ретроспективного аналізу частота вроджених вад серця та/або його великих судин за 5 років складала 1,1 до 1,3 %. Показано, що у пренатальному періоді діагностується 38,9 % вроджених вад серця. Результати проведених досліджень свідчать про те, що вагітні жінки з ВВС плода складають групу ризику щодо акушерських та перинатальних ускладнень. Встановлено, що рівень охоплення жіночого населення Львівської області заходами преконцепційної профілактики на основі застосування препаратів фолієвої кислоти становить 40,4 %, у той же час у контингенті жінок, які народили дітей з цією патологією, — 13,5 % при загальному рівні обізнаності 68,2 % жінок репродуктивного віку.

Мета роботи - вивчення чинників ризику перинатальної патології у жінок із порушенням менструальної функції. Проведено аналіз 207 історій пологів жінок із порушенням менструального циклу та карт новонароджених дітей за 5 років. У жінок із порушенням менструального циклу достовірно частіше відзначались ускладнення перебігу вагітності: у 72,9 % жінок проти 32,0 % у контрольній групі. Основними ускладненнями під час пологів були передчасний розрив плодових оболонок - 21,5 %. Також у жінок основної групи відзначались аномалії пологової діяльності - 17,8 % та дистрес плода - 15,0 %. У контрольній групі кількість ускладнених пологів була достовірно меншою - 21,0 %. Достовірно частіше в основній групі народжувались недоношені діти - 15,0 % та діти з порушеним станом - 9,3 %. Висновки: у жінок із порушенням менструального циклу серед ускладнень вагітності переважали: загроза переривання вагітності в I триместрі та поєднані ускладнення, а під час пологів - передчасний розрив плодових оболонок, аномалії пологової діяльності та дистрес плода. Пологи часто були передчасними, значно частіше народжувалися недоношені діти з порушеним станом під час народження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.71 + Р11(4Укр-4Льв)026.426.9

Рубрики:

Гінекологія дитячого віку

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж101336 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У монографії з позицій сучасної науки міжнародного права вперше комплексно досліджено правові і інституційні засади діяльності міжнародних кримінальних судів, концептуальні підвалини теорії та практики міжнародного кримінального правосуддя, її генезисний, структурний та ціннісний вимір. Досліджено систему міжнародного кримінального правосуддя, її основні елементи та напрями подальшого розвитку. Правові та інституційні засади діяльності міжнародних кримінальних судів розглянуто з урахуванням їх організаційно-функціональної архітектоніки, у якості системи компетенційних повноважень цих судових установ та процесуальних форм реалізації їх юрисдикції. Розглянуто актуальні питання юрисдикційної діяльності органів міжнародного кримінального правосуддя. Визначено вплив практики Міжнародного кримінального суду та інших органів міжнародного кримінального правосуддя на міжнародне і європейське право, регіональні і національні правові системи.