Розкрито концептуальні засади розвитку трудової сфери у контексті становлення багаторівневої системи соціальної відповідальності в країні, сформовано відповідне інформаційне підгрунтя. Запропоновано модель, структуру, принципи, напрями та механізми забезпечення Концепції розвитку трудової сфери на засадах соціальної відповідальності за умов модернізації суспільних відносин в Україні.

Розроблено теоретико-методичні та практичні підходи до забезпечення розвитку трудової сфери на засадах соціальної відповідальності. Удосконалено категоріальний апарат трудової сфери та соціальної відповідальності за ключовими суб'єктами. Обгрунтовано ієрархічну модель формування інтегрального показника оцінювання розвитку трудової сфери згідно з принципами соціальної відповідальності. Розроблено модель взаємозв'язку та взаємодії трудової сфери та сталого розвитку в контексті соціальної відповідальності. Оцінено стан і можливості функціонування трудової сфери України. Апробовано методику визначення інтегрального показника оцінювання розвитку трудової сфери щодо соціальної відповідальності. Визначено пріоритетні напрями становлення соціальної відповідальності у трудовій сфері за соціологічними й експертними оцінками. Запропоновано концептуальні підходи щодо забезпечення розвитку трудової сфери на засадах соціальної відповідальності. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення важелів впливу. Обгрунтовано заходи щодо організаційно-управлінського забезпечення розвитку трудової сфери в контексті соціальної відповідальності.

Проаналізовано стан і проблеми вимушеного переселення громадян зі сходу України. Оцінено рівень соціального та правового захисту внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Запропоновано конструктивні напрями вдосконалення державної та регіональної політики щодо інтеграції ВПО. Наведено результати експертного опитування з проблем інтеграції ВПО у приймаючі громади, визначено мотивацію, характер, наслідки вимушеної міграції тощо. Систематизовано заходи та механізми перетворення ВПО на реальний ресурс розвитку територіальних громад, суспільства, держави. Запропоновано інноваційні рішення концептуального, стратегічного та науково-практичного характеру для інституційного забезпечення інтеграції ВПО у приймаючі громади, а також план заходів щодо реалізації Стратегії інтеграції ВПО та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 р. Розкрито напрями та приклади успішної самореалізації переселенців із Донбасу, розвитку соціального підприємництва.

Визначено та проаналізованого перспективи змін у трудовій сферіза умов цифровізації. Аналіз проведено за двома сценаріями розвитку України: інерційним та цільовим. Об'єктом дослідження є трудова сфера з певною системою соціально-трудових відносин, яка змінюється в умовах цифрових трансформацій. За результатами дослідження визначена система чинників та наслідків впливу цифровізації на трудову сферу, яка дала можливість змоделювати систему формування соціально-економічних ризиків, що обумовлені цифровізацією економіки. Запропоновано використання науково-методичного підходу, який базується на Концепції ПАТ-аналізу. Це дозволило оцінити соціальні ризики навіть при змінах вихідних показників. Визначено зміни у трудовій сфері при цифрових трансформаціях за інерційним та цільовим сценаріями розвитку економіки України. За результатами аналізу, при збереженні низького рівня економічного розвитку, застарілих технологічних укладів промисловості (інерційний сценарій), очікується пом'якшення прояву окремих видів соціальних ризиків. Але така перспектива розвитку обумовлює деградацію всієї економічної системи, падіння конкурентоздатності країни і, як наслідок, зниження матеріального добробуту населення. За цільовим сценарієм прогнозуються два протилежних процеси з негативними наслідками, які безпосередньо пов'язані зі ступенями впровадження цифровізації. Один - обумовлює зростання зовнішньої трудової міграції, другий - безробіття. Створено умови для прекарізації ЕАН та незахищеної зайнятості, посиляться ризики соціального відторгнення та соціальної ізольованості. Переваги запропонованого науково-методичного підходу до оцінки соціальних ризиків щодо застосування ПАТ-аналізу полягає в його універсальності, що забезпечує можливість використання навіть при зміні вихідних показників та включенні причинно-наслідкових зв'язків та ймовірностей прояву ризиків без порушення основної моделі концепції.

Обґрунтовано методологічні платформи активізації соціального та трудового потенціалу як чинника економічного зростання. Запропоновано напрями модернізації системи управління соціальним і трудовим потенціалом в умовах децентралізації; виявлено особливості трансформацій у трудовій сфері в контексті Цілей сталого розвитку України 2030. Розроблено методику оцінки економічного зростання шодо активізації соціального та трудового потенціалу. Визначено концептуальні засади та механізми активізації конструктивної взаємодії суб'єктів соціально-трудових відносин, а також чинники, зони локалізації соціально-трудової конфліктності у вітчизняній промисловості, запропоновано шляхи її мінімізації. Обґрунтовано управлінські рішення щодо розвитку трудової та соціальної сфер у контексті системи управління охороною праці, соціальною безпекою, соціальною відповідальністю, міграційними процесами. Систематизовано нові вимоги та визначено перспективні напрями формування соціальної політики України в аспекті евроінтеграційних процесів і національних викликів. Запропоновано механізми залучення соціального та трудового потенціалу внутрішньо переміщених осіб як ресурсу розвитку спроможних громад. Проаналізовано стан і проблеми функціонування трудового потенціалу промисловості, обґрунтовано шляхи їх вирішення.

Проаналізовано інформаційно-аналітичне забезпечення підприємницької діяльності внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні; визначено основні проблеми та перешкоди підприємницької діяльності ВПО; запропоновано пріоритетні напрями збереження, підтримки та розвитку вітчизняного підприємницького потенціалу ВПО. Розкрито переваги недержавних джерел підтримки підприємницької діяльності ВПО та розвитку соціального підприємництва. Визначено інституційні, правові, фінансово-економічні механізми державної регуляторної політики розвитку малого та середнього підприємицтва (МСП) в Україні щодо ВПО. Запропоновано стратегічні напрями становлення підприємницького потенціалу ВПО на потреби регіонального та місцевого розвитку.

У монографії "Трансформація соціально-трудової сфери в умовах цифровізації економіки" наведено теоретичні засади дослідження впливу цифровізації економіки та сталого розвитку на соціально-трудову сферу. Визначено методологічні підходи до оцінювання ризиків у цій сфері, обумовлених цифровізацією економіки. Обґрунтовано концептуальні підходи до виявлення перспектив розвитку цифрових компетентностей працівників і напрямів розвитку системи управління персоналом організації в умовах цифрової трансформації економіки. Розкрито концептуальні засади та стратегічні напрями посилення інформаційної безпеки у трудовій сфері при цифровізації економіки. Визначено концептуальні, стратегічні та інституційні засади управління процесами трансформації соціально-трудових відносин в умовах цифровізації. Розроблено стратегічні напрями активізації громадянського суспільства через використання ІКТ, цифрових і мережевих технологій. Запропоновано Дорожню карту модернізації системи взаємодії суб'єктів ринку праці соціально-трудових відносин та економічних відносин в умовах цифрових трансформацій. Монографію підготовлено за результатами НДР "Трансформація соціально-трудової сфери в умовах цифровізації економіки" (номер держреєстрації 0119U001481) в межах Цільової комплексної програми НАН України "Траєкторія сталого розвитку України на період до 2030 року". У монографії "Сталий розвиток авіаційного транспорту України: стратегічні сценарії та інституційний супровід" досліджено проблеми сталого розвитку авіаційного транспорту України шляхом висвітлення завдань стратегічного управління безпекою, ідентифікації рівня сталого розвитку в безпековому вимірі, визначення загроз і ризиків стратегічного управління, методологічних засад стратегування та інституційного супроводу. Разом із глобальним рівнем системи стратегічного управління безпекою авіаційного транспорту розглянуто регіонально-міжнародний і національний рівні, тенденції розвитку теоретичних засад досліджень ; розроблено організаційно-економічний механізм стратегічного управління. Сформовано структуру та систему індикаторів, визначено межі безпечного існування, причому кількість градацій пов'язана з поняттям розширеного «гомеостатичного плато», а їх кількісні значення – з методом t-критерію Стьюдента. За сучасною методологією інтегрального оцінювання з динамічними ваговими коефіцієнтами ідентифіковано рівень сталого розвитку авіаційного транспорту. Здійснено ідентифікацію загроз із застосуванням концепції національного управління ризиками авіаційного транспорту України; визначено перелік загроз і їх важливість на основі методу дисбалансів; встановлено рівень безпеки за тестом коефіцієнта послідовності ймовірностей; виконано фрактально-статистичний аналіз системи управління безпекою авіаційного транспорту. Запропоновано новий підхід до стратегування за принципом "майбутнє визначається траєкторією в майбутнє" (концепція технології науково-стратегічного форсайтингу), а також інституційні заходи щодо сталого розвитку авіаційного транспорту України на різних рівнях регулювання.