Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*692.12*333.8-63

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто джерела та терміни закладки і формування, а також анатомічні та гістологічні особливості клапанного апарату серця. За допомогою сучасних морфологічних ембріональних методик досліджено закладку та розвиток передсердно-шлуночкових клапанів серця, відокремлення артеріального стовбура та формування аортальних і легеневих клапанів конотрункусу. Доведено, що у формуванні стулок клапанів велику роль відіграють ендокардіальні подушки, заповнені мезенхімними клітинами. Морфометрично визначено, що наростання обсягу подушок відбувається до 18-ї стадії розвитку. Формування папілярно-трабекулярного апарату здійснюється завдяки процесам деламінації - розділенню стінки шлуночка. Уточнено терміни формування та джерело закладки сухожилкових струн, соскоподібних м'язів. Визначено критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких уроджених вад клапанного апарату серця.

  Скачати повний текст

При помощи иммуногистохимических маркеров проанализированы основные гистогенетические процессы в сердце эмбриона крысы. Исследованы сердца эмбрионов крысы от 11 до 14 дней развития. Выявлены основные закономерности пролиферации, апоптоза и васкулогенеза сердца в норме и после воздействия гипоксией и гипертермией. Изучены стадии формирования конотрункуса и особенности развития крупных сосудов сердца. Гипоксия и гипертермия приводят к увеличению диаметра аорты и легочного ствола и нарушают формирование створок полулунных заслонок. Нарушение баланса пролиферация - апоптоз приводит формированию аномальных створок аорты и легочного ствола.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р251.262.4

Рубрики:

Гістологічні зміни кісткової тканини

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Среди современных исследований в области нанобиотехнологий лишь незначительная их часть посвящена исследованию влияния нанометаллов на органы репродуктивной системы и эмбриогенез. При этом если функции отдельных металлов-микроэлементов изучены достаточно хорошо, то физиологическая роль такого ультрамикроэлемента, как золото, все еще остается малоизученной, особенно в области его взаимодействия с другими металлами. Представлены результаты изучения комбинированного действия ацетата свинца и цитрата золота, полученного с использованием нанотехнологий, на эмбриональное развитие лабораторных крыс. Металлы вводили перорально ежедневно в течении 19 дней беременности в дозе 0,05 мг/кг по свинцу и 1,5 мкг/кг по золоту. Влияние исследуемых веществ оценивали по интегральным и специфическим показателям с использованием физиологических, морфологических и количественных методов анализа. Установлено, что ацетат свинца в дозе 0,05 мг/кг обладает эмбриотоксическим действием, что проявляется в увеличении эмбриолетальности и снижении числа особей в помете. Комбинированное введение цитрата золота и ацетата свинца ослабляет эмбриотоксическое действие последнего, что проявляется в увеличении количества желтых тел беременности на 30,4 %, увеличении числа живых эмбрионов на 53,3 % и снижении общей эмбриональной смертности в 2,3 раза.

Проаналізовано основні сучасні дані літератури та власних досліджень авторів щодо взаємодії мікроелементів у біологічному, медичному і соціальному аспектах. Епідеміологічні й експериментальні дослідження показали, що взаємодія мікроелементів виявляється через синергічні та антагоністичні ефекти. Подальше грунтовне вивчення взаємодії мікроелементів допоможе розв'язати проблему профілактики негативного впливу на організм біометалів, попередження та лікування спричинених ними захворювань.

Проведено аналіз використання амінокислот для створення наноструктур. Відповідні дослідження амінокислот є важливими для створення наноліків. Однак вивчення амінокислот як компонентів наноструктур є недостатнім. З розвитком нанотехнологій розпочали вивчати наночастинки як компоненти лікарських засобів. Амінокислоти в комплексах з наночастинками органічного та неорганічного походження відіграють важливу роль у доставленні лікарських засобів до мішеней патологічних процесів. Вони знижують токсичність наноматеріалів, використовуваних у наномедицині для створення біосенсорів, лабораторій-на-чипі, і тому є перспективним матеріалом для синтезу нових лікарських нанопрепаратів та засобів діагностики.

Останнє десятиріччя характеризується появою і зростанням негативних тенденцій у здоров'ї і відтворенні народу України. На показники здоров'я населення перш за все впливає екологічна ситуація, яка визначається ступенем забруднення навколишнього середовища солями важких металів та іншими хімічними сполуками. Пріоритетним напрямком загальної проблеми збереження здоров'я населення є охорона здоров'я вагітної та її плода. Під дією ацетату свинцю на організм матері в період вагітності виникають негативні зміни в печінці потомства. Таким чином дослідження речовин, які мають протекторні властивості щодо негативного впливу свинцю на печінку ембріону, є актуальним завданням даної наукової роботи. Мета дослідження - виявлення модифікуючих властивостей цитратів срібла та золота на морфологічний стан печінки ембріонів щурів. Експериментальна частина роботи виконана на 24 білих статевозрілих щурах-самицях лінії Вістар вагою 180 - 200 г у віці 95 - 110 днів. В експериментальних моделях використовували розчин ацетату свинцю та розчини цитратів срібла та золота, одержаних за аквананотехнологісю. Всі щури були розподілені на 4 групи: I група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у концентрації 0,05 мг/кг; II група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцюу концентрації 0,05 мг/кг та розчин цитрату срібла у концентрації 2 мкг/кг; III група - тварини, яким вводили розчин ацетату свинцю у концентрації 0,05 мг/кг та розчин цитрату золота у концентрації 1,5 мкг/кг; IV група (контрольна) - тварини, яким вводили дистильовану воду. Розчини металів вводили самцям ентерально через зонд один раз на добу, в один і той же час, з 1-ого по 19-й день вагітності. На 20-й день вагітності проведено оперативний забій. Ембріони фіксували у 7 %-розчині нейтрального формаліну для подальшого морфометричного та гістологічного дослідження. Після фіксації з ембріону вилучали печінку, зважували та розраховували коефіцієнт маса печінки до маси ембріону. Висновки: таким чином виявлено, що низькі дози ацетату свинцю викликають зменшення вагових показників печінки майбутнього потомства. При введенні цитратів срібла та золота на фоні свинцевої інтоксикації спостерігається збільшення маси печінки у порівнянні з ваговими показниками групи впливу свинцю та збільшення коефіцієнту маса печінки до маси ембріону, що свідчить про посилення компенсаторних механізмів органу за умов впливу солями важких металів.

Узагальнено дані літератури та дослідження авторів, що торкаються необхідності більш глибокого вивчення фітознавства у школах, середніх і ВНЗ. Це сприятиме зростанню зацікавленості людства у збереженні рослинного світу Землі, ширшому застосуванню рослин у діяльності людини.

Обобщены данные литературы и исследования авторов, касающиеся необходимости более углубленного изучения фитознания в школах, средних и ВУЗ. Это будет способствовать росту заинтересованности человечества в сохранении растительного мира Земли, более широкому использованию растений в практической деятельности человека.

Проаналізовано сучасні уявлення про вплив сполук свинцю на організм, хід ембріогенезу та пошук можливих нових біоантогоністів серед металічних наночасточок. Досліджено вплив ацетату свинцю на хід ембріогенезу щура за ізольованого введення в експерименті. Акцентовано увагу на морфогенетичних закономірностях ембріогенезу щура за комбінованого введення ацетату свинцю з цитратом заліза. Розглянуто хід ембріогенезу щура за комбінованого введення ацетату свинцю з цитратом срібла. Проаналізовано і узагальнено результати дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.89*694.6-641

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Соединения кадмия, находящиеся в биологических системах, формируют экологический кризис планеты. Актуальной задачей для исследователей является определение морфологических изменений, возникающих в организме под действием соединений кадмия как в пренатальном, так и в постнатальном онтогенезе. Рассмотрены результаты влияния внутрижелудочного введения хлорида кадмия/цитрата кадмия на показатели эмбриогенеза беременным самкам крыс изолированно и в комбинации с цитратами селена и германия. Изучен также аспект накопления солей кадмия в печени 20-дневного эмбриона путем полиэлементного анализа. Использование полиэлементного анализа показало, что наивысший уровень накопления кадмия в печени эмбрионов обнаружено в группе изолированного введения хлорида кадмия. Доказано, что цитрат кадмия в меньшей степени накапливается в печени, чем хлорид кадмия. Накопление в группах комбинированного введения хлорида кадмия с цитратами селена, германия продемонстрировали снижение содержания кадмия в печени эмбрионов. Анализ базовых показателей эмбрионального развития проведенного эксперимента доказал эмбриотоксическое действие солей кадмия при энтеральном введении при моделировании хронической кадмиевой интоксикации, что выражается в уменьшении количества эмбрионов в помете и увеличении показателей эмбриональной смертности по отношению к группе контроля на всех исследуемых сроках развития. Снижение показателей эмбриональной смертности и увеличение количества эмбрионов на всех стадиях гестации в эксперименте при комбинированном введении солей кадмия с цитратом германия и цитратом селена свидетельствует об их антагонистическом действии на эмбриотоксичность кадмия.

Соединения кадмия, находящиеся в биологических системах, формируют экологический кризис планеты. Актуальной задачей для исследователей является определение морфологических изменений, возникающих в организме под действием соединений кадмия как в пренатальном, так и в постнатальном онтогенезе. Рассмотрены результаты влияния внутрижелудочного введения хлорида кадмия/цитрата кадмия на показатели эмбриогенеза беременным самкам крыс изолированно и в комбинации с цитратами селена и германия. Изучен также аспект накопления солей кадмия в печени 20-дневного эмбриона путем полиэлементного анализа. Использование полиэлементного анализа показало, что наивысший уровень накопления кадмия в печени эмбрионов обнаружено в группе изолированного введения хлорида кадмия. Доказано, что цитрат кадмия в меньшей степени накапливается в печени, чем хлорид кадмия. Накопление в группах комбинированного введения хлорида кадмия с цитратами селена, германия продемонстрировали снижение содержания кадмия в печени эмбрионов. Анализ базовых показателей эмбрионального развития проведенного эксперимента доказал эмбриотоксическое действие солей кадмия при энтеральном введении при моделировании хронической кадмиевой интоксикации, что выражается в уменьшении количества эмбрионов в помете и увеличении показателей эмбриональной смертности по отношению к группе контроля на всех исследуемых сроках развития. Снижение показателей эмбриональной смертности и увеличение количества эмбрионов на всех стадиях гестации в эксперименте при комбинированном введении солей кадмия с цитратом германия и цитратом селена свидетельствует об их антагонистическом действии на эмбриотоксичность кадмия.

Рассмотрены результаты экспериментального влияния на кардиогенез внутрижелудочного введения кадмия хлорида и цитрата беременным самкам крыс. Изучен аспект накопления солей кадмия в сердце эмбриона при условии ежедневного введения раствора солей самкам с первого дня беременности до конца эмбриогенеза (20 дней). Кроме групп изолированного введения кадмия, были группы комбинированного введения солей кадмия с цитратами германия, церия и композита йод+сера. Второй задачей было изучение влияния исследуемых растворов солей на кардиогенез крысиных эмбрионов, для чего изготавливались серийные гистологические срезы сердца и проводились измерения толщины камер сердца и межжелудочковой перегородки. Измеряли толщину компактного миокарда камер сердца как основного показателя кардиогенеза. Использование полиэлементного анализа подчеркнуло, что наиболее высокий уровень накопления кадмия обнаружен в группе введения цитрата кадмия как монокомпонента на фоне снижения содержания цинка в тканях сердца эмбриона. Доказано, что цитрат кадмия сохраняет высокий уровень накопления и в группах комбинированного введения с цитратом церия, цитратом германия, композитом цитратов йод+сера, но в этих группах достоверно повышается уровень цинка в миокарде, что может расцениваться как элемент компенсаторного действия цитрата церия, германия и композита йод+сера. Влияние указанных доз солей кадмия на кардиогенез у крыс отражался на толщине миокардиального слоя различных камер сердца по-разному: хлорид кадмия приводил к утолщению стенки левого и правого желудочка, обоих предсердий с утолщением межжелудочковой перегородки. Цитрат кадмия провоцирует истончение миокарда стенки обоих желудочков и локальное утолщение межжелудочковой перегородки. В группах комбинаций показатели толщины компактного миокарда восстанавливались, что говорит о модифицирующем влиянии цитратов исследуемых микроэлементов на кардиотоксичность солей кадмия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.028-1

Рубрики:

Пресенільні (інволюційні) і сенільні психози. Старече недоумство

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано нормативну наукову термінологію, яка використовується при вивченні фундаментальних медичних дисциплін на початкових курсах навчання у вищих навчальних закладах. Зауважено, що словник укладено з метою удосконалення навчального процесу іноземних студентів, поглиблення їх знань з навчальних дисциплін. Акцентовано, що використання тримовного словника задовольнить навчальні потреби студентів україно-, франко-, англомовної форм навчання, забезпечить більш високий рівень розуміння наукової термінології, сприятиме формуванню професійної компетенції студентів-медиків. Словник укладено відповідно до обсягу та термінологічного наповнення навчальних дисциплін для студентів початкових курсів, з урахуванням специфіки різних спеціальностей ("Медицина", "Фармація, промислова фармація", "Стоматологія").