Розглянуто теоретико-методичні засади регулювання інституціональних перетворень на ринку праці на основі наукового обгрунтування інституціонального підходу до об'єкта дослідження в національній економіці. Вивчено інституціональне забезпечення ринку праці, відображено необхідність подальших інституціональних трансформацій. Розроблено модель удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання інституціональних перетворень на ринку праці в Україні на основі інституціонального підходу. Запропоновано механізм ефективного управління працею трудового потенціалу на основі інноваційного підходу. Удосконалено модель організаційно-економічного забезпечення державою процесу розвитку людського та соціального капіталу. Розвинено механізм державного регулювання міграційними процесами трудового потенціалу в Україні. Наведено комплекс заходів щодо вдосконалення стратегічних напрямів ефективного державного регулювання інституціональних перетворень на вітчизняному ринку праці.

Розглянуто проблеми розвитку трудового потенціалу та його відтворення, соціально-економічні наслідки використання цього потенціалу шляхом проведення політики зайнятості та безробіття, вартості послуг робочої сили та продуктивності праці. Обгрунтовано механізм регулювання процесу розвитку та управління трудового потенціалу на державному рівні.

Розкрито актуальність питання проведення економічної діагностики конкурентних переваг підприємства, які є основою підвищення його конкурентоспроможності за сучасних ринкових умов господарювання. Проаналізовано конкурентні переваги підприємств - виробників залізної руди підземним способом із визначенням основних показників оцінки рівня конкурентоспроможності. На основі проведеного аналізу виявлено резерви підвищення конкурентоспроможності підприємств і запропоновано можливі управлінські рішення, спрямовані на подолання виявлених проблем.

Розроблено модель удосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання інституціональних змін на ринку праці в Україні. Вдосконалено механізм ефективного управління працею трудового потенціалу на основі інноваційного підходу, модель організаційно-економічного забезпечення державою процесу розвитку людського та соціального капіталу, механізм державного регулювання міграційними процесами трудового потенціалу в Україні, комплекс заходів щодо вдосконалення стратегічних напрямів ефективного державного регулювання інституціональних перетворень на вітчизняному ринку праці. Набули подальшого розвитку визначення ролі держави в регулюванні інституціональних трансформацій на ринку праці, дослідження напрямів ефективного використання трудового потенціалу України та розвитку національного ринку праці за умов глобальних процесів.

Розглянуто й обгрунтовано вплив підвищення професійно-кваліфікаційного рівня персоналу на ефективність використання основних засобів на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України. Проаналізовано якісний склад трудових ресурсів та оцінено ефективність використання основних засобів на прикладі ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат". Запропоновано основні напрями вдосконалення професійно-кваліфікаційного рівня персоналу, шляхи підвищення ефективного використання основних засобів за умов розвитку ринкових відносин.

Мета роботи - дослідження основних міграційних процесів та їх впливу на розвиток людського капіталу в Україні. Розглянуто роль держави в регулюванні міграцій в умовах глобалізації. Визначено основні напрями міжнародної міграції людського капіталу, їх причини та наслідки. Охарактеризовано основні функції та чинники, які впливають на міграційні процеси. Визначено позитивні й негативні наслідки впливу зовнішньої трудової міграції на розвиток людського капіталу. Акцентовано увагу на негативних наслідках відпливу інтелектуального капіталу для України, що є перешкодою для соціально-економічного розвитку країни та призводить до зниження рівня її конкурентних переваг, а також загрожує національній безпеці. Досліджено географію міграційних процесів та надано їх кількісну характеристику. Обгрунтовано, що одним із головних факторів посилення внутрішньої трудової міграції України є нерівномірність економічного розвитку регіонів країни. Розроблено та запропоновано модель удосконалення механізму державного регулювання міграційними процесами людського капіталу України в умовах глобалізації; представлено комплекс заходів, що дозволить зменшити негативні наслідки міграції та покращити соціально-економічні показники України. Перспективами подальших досліджень є поглиблене вивчення ролі держави в підвищенні якісних параметрів міграційних процесів з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Мета роботи - дослідження ролі держави та її впливу на процеси формування, відтворення та розвитку людського капіталу в умовах глобалізації. Акцентовано увагу на тому, що людський капітал виступає ключовим фактором, що дозволить країні прискорити темпи інтегрування у світовий економічний простір. Визначено, що на сьогодні в Україні, коли пріоритетом і стратегічним курсом виступає економіка інноваційного розвитку, побудована на економіці знань, склалися несприятливі умови для збереження і відтворення конкурентоспроможного людського капіталу. Наведено визначення категорії "людський капітал в умовах глобалізації". Обгрунтовано, що державне регулювання розвитку людського капіталу необхідно розглядати в аспекті впливу глобалізаційних процесів і з урахуванням національних стратегій. Визначено інструменти впливу та принципи побудови системи державного регулювання розвитку людського капіталу. Проаналізовано обсяг фінансування та частку витрат Державного бюджету на освіту, охорону здоров'я та духовний і фізичний розвиток. Зазначено, що відбувається поступове зменшення витрат держави на розвиток людського капіталу, що є негативною тенденцією. Зазначено, що зниження рівня життя людського капіталу призводить до посилення міграційних процесів і відпливу інтелектуального капіталу за кордон. Розроблено та запропоновано національну модель державного регулювання розвитку людського капіталу за умов глобальної конкуренції. Для підвищення ефективності здійснення державної політики та мінімізації втрат відтоку інтелектуального капіталу за кордон запропоновано комплекс заходів з боку держави щодо удосконалення регулювання процесами розвитку людського капіталу країни. Перспективами подальших досліджень є визначення впливу інноваційних складових механізмів державного регулювання тих сфер діяльності, які в майбутньому могли б істотно підвищити якість людського капіталу та збільшити показник індексу людського капіталу країни.

Мета роботи - науково-теоретичне обгрунтування параметрів людського капіталу, необхідних для імплементації інноваційної праці в умовах глобальних трансформацій. Виділено глобальні виклики, які формують людиноцентричну модель інноваційної діяльності. З'ясовано, що ресурсне забезпечення інноваційної праці повіязане з формуванням, розвитком і використанням людського капіталу. У результаті застосування компетентнісної моделі фахівця визначено якісні параметри людського капіталу, які є необхідними для експансії інноваційної праці. Доведено, що людський капітал як відкрита система постійно перебуває під впливом зовнішнього середовища, а його оцінка поєднує в собі кількісно-якісні властивості. Визначено тенденції зміни людського капіталу України та їх вплив на забезпечення рівня конкурентоспроможності й інноваційного розвитку. Запропоновані основні напрями формування людського капіталу інноваційного типу. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є пошук ефективних методів та інструментів управління процесом кругообігу людського капіталу в інтересах інноваційної модернізації.

Визначено теоретичні засади сутності та значення людського капіталу. Представлено еволюцію поглядів на місце і роль людини в системі суспільного виробництва. Обгрунтовано вплив глобалізаційних процесів на його розвиток. Наведено методологію оцінювання людського капіталу, проаналізовано сучасний стан його розвитку та виявлено проблеми неефективного відтворення людського капіталу. Обгрунтовано роль державного регулювання під час формування та розвитку людського капіталу та висвітлено інструменти впливу на людський розвиток. Запропоновано модель механізму державного регулювання розвитку людського капіталу та комплекс заходів щодо підвищення ефективності формування, використання та розвитку людського капіталу за умови глобальної конкуренції.

Мета статті - визначення підвищення ролі цінності людини і вплив фінансово-економічних аспектів формування людського капіталу на такі важливі аспекти для сучасного стану функціонування суб'єктів господарювання, як: інноваційний розвиток підприємства, корпоративне управління і економічна ефективність. Результати і наукові положення отримані з використанням певних методів (різних за напрямом і масштабом охоплення предмету дослідження): узагальнення результатів попередніх досліджень, комплексного аналізу та синтезу, логіко-структурного й логіко-динамічного аналізу, науково-аналітичний, порівняння й аналогії тощо. Аналіз зарубіжних і вітчизняних літературних джерел показує, що до теперішнього часу чітких, узгоджених міркувань і положень стосовно змісту, тлумачення, методології та методики оцінювання категорій "цінність людини" і "людський капітал" у їх єдності і підпорядкованості не існує. В ході дослідження визначено ключовий аспект цінності людини в суспільному житті, удосконалено концептуальну модель підвищення ролі людського капіталу в умовах інноваційного розвитку підприємств, визначено роль держави та запропоновано комплекс заходів, спрямованих на формування людського капіталу, де головний акцент на інтелектуальній складовій, здатності особистості до інноваційної праці, творчості та саморозвитку. На сучасному етапі розвитку ринкових відносин кожен суб'єкт господарювання не може обійтись без врахування таких складових його функціонування, як людський капітал, інновації, якість, інноваційний менеджмент, конкуренція і конкурентні переваги тощо. Представлено основні елементи за критерієм значимості їх впливу на фінансово-економічний стан підприємства. Показано роль людського капіталу в діяльності підприємства і його вплив на формування системи менеджменту, рівня інноваційності, якості, інфраструктури, іміджу та конкурентоспроможності підприємства. Запропоновані заходи сприятимуть підвищенню якості людського капіталу, що позитивно вплине на інноваційний розвиток підприємств й зростання конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобальних змін. В науковому досліджені викладено авторський підхід до визначення ролі цінності людини як ключового фактору розбудови інноваційно-інвестиційної моделі економіки України. Обгрунтувано й розроблено концептуальні і методико-прикладні засади розвитку та державного регулювання відтворення людського капіталу в ринкових умовах. Існуючий науково-практичний досвід та аналіз змісту категорій "цінність людини" і "людський капітал" дозволяють сформувати нам концептуальні підходи до системної взаємопов'язаної їх оцінки для підвищення рівня інноваційного потенціалу в цілому.

Розроблено концептуальні, теоретико-методологічні та прикладні положення розвитку та державного регулювання людського капіталу в умовах глобалізації. Сформовано методологічні положення щодо оцінювання розвитку та державного регулювання людського капіталу з урахуванням тенденцій глобалізації, що дозволило розробити комплексний інноваційно-інституційний підхід до оцінювання розвитку та державного регулювання людського капіталу та запропонувати такі показники: інтегральний показник інноваційного розвитку людського капіталу, інтегральний показник впливу держави на розвиток людського капіталу й інтегральний показник інноваційного розвитку людського капіталу в умовах глобалізації. Розроблено комплекс моделей ефективного розвитку людського капіталу як головного фактора підвищення конкурентоспроможності національної економіки, що дало змогу надати практичні рекомендації щодо формування та розвитку людського капіталу в умовах прискорення глобалізаційних процесів. Удосконалено механізм державного регулювання розвитку людського капіталу, що сприятиме активізації важелів впливу держави на розвиток людини. Запропоновано стратегію розвитку людського капіталу з метою підвищення його якості й ефективності як ключового чинника розбудови інноваційно-інвестиційної моделі економіки України в умовах глобалізації.

Узагальнено теоретичні та практичні проблеми розвитку аграрної економічної політики в умовах четвертої технологічної революції. Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження аграрної економічної політики. Проаналізовано природно-ресурсний потенціал розвитку сільського господарства. Здійснено стратегічний аналіз цільового призначення аграрної економічної політики. Досліджено державне регулювання агропродовольчого виробництва. Визначено умови аграрної економічної політики в умовах фінансової нестабільності. Розглянуто процес формування людського капіталу у розвитку аграрного сектору економіки. Охарактеризовано управлінські аспекти розвитку сільських територій. Досліджено реалізацію технологічних досягнень INDUSYRY 4.0 в організації сільськогосподарського виробництва. Досліджено перехід до економіки з низьким вмістом вуглецю, ресурсоефективної та соціально інклюзивної зеленої економіки. Увагу приділено проблемам та напрямам переходу аграрних підприємств на екологічно орієнтоване виробництво. Проаналізовано цифрові інструменти сучасної аграрної підприємницької діяльності. Розглянуто проблеми розвитку сільськогосподарського виробництва в умовах зміни екосистеми. Висвітлено регіональні аспекти формування та реалізація аграрної політики.

Мета статті - визначення сучасного стану розвитку вітчизняного бізнесу та проблем його розвитку, розробка комплексу заходів щодо забезпечення ефективного розвитку бізнес-структур в умовах інноваційної діяльності й трансформації глобалізаційних процесів. Результати і наукові положення отримані з використанням певних методів: узагальнення результатів попередніх досліджень, комплексного аналізу та синтезу, логіко-структурного й логіко-динамічного аналізу, науково-аналітичного, порівняння й аналогії, табличного тощо. В ході дослідження надано оцінку стану функціонування вітчизняного бізнесу та визначено основні проблеми його розвитку, що дало можливість представити авторське бачення стратегічно-орієнтованої моделі державного управління розвитку бізнесу та запропонувати комплекс заходів щодо ефективного формування сприятливого бізнес-середовища з боку держави, що позитивно вплине на соціально-економічний розвиток країни, де важливим напрямом є розвиток інноваційного підприємництва. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегії розвитку інноваційного бізнесу та комплексу інструментів державного регулювання його розвитку. Впровадження запропонованих заходів сприятиме поліпшенню бізнес-клімату в Україні, підвищенню якості людського капіталу та підвищенню конкурентних переваг національної економіки в глобалізованому світі, де прискорюється розвиток цифрових технологій та креативних галузей. В науковому дослідженні визначено сучасний стан розвитку бізнесу в Україні. Проаналізовано динаміку кількості суб'єктів господарювання України за період 2010 - 2021 рр., визначено обсяги фінансування з державного бюджету інноваційної діяльності підприємств та проаналізовано інноваційну активність суб'єктів підприємницької діяльності. Представлено рейтинг України серед інших країн світу за показником Doing Business Index та Індексом економічної свободи, проаналізовано динаміку обсягів інвестування в українські стартапи. Визначено основні проблеми формування бізнес-середовища. За результатами наукових досліджень представлено авторське бачення стратегічно-орієнтованої моделі державного управління розвитку бізнесу та запропоновано комплекс заходів щодо формування ефективного бізнес-середовища для створення сприятливих умов ведення бізнесу в умовах інноваційної діяльності.