Досліджено ціннісні орієнтації з позицій теоретико-методологічного підходу, який забезпечує цілісність і глибину розкриття проблеми. Ціннісні орієнтації як одне з центральних особистісних утворень виражають свідоме ставлення людини до соціальної дійсності і в цьому контексті визначають широку мотивацію її поведінки та створюють значний вплив на всі сторони життєдіяльності. Теоретико-методологічну основу дослідження особливостей ціннісних орієнтацій особистості залежно від соціальної ситуації її розвитку склали основні положення теорії суб'єктної активності людини як умови еволюції її особистості, системно-структурного підходу, генетичний принцип С. Д. Максименка, принцип розвитку Т. П. Вісковатової, провідні положення теорії особистості та її основних проявів.

Досліджено доступність Інтернет-ресурсів із небезпечним контентом для українського підлітка. Проаналізовано різні види небезпечного контенту, їх вплив на інформаційно-психологічну безпеку особи. Запропоновано шляхи вирішення проблеми.

Досліджено ціннісні орієнтації з позицій виділення основних підходів, що забезпечує цілісність і глибину розкриття проблеми. Ціннісні орієнтації як одне з центральних особистісних утворень виражають свідоме ставлення людини до соціальної дійсності і в цьому контексті визначають широку мотивацію її поведінки та створюють значний вплив на всі сторони життєдіяльності. Виділено загальнопсихологічний, характерологічний, соціально-культурологічний, екзистенціальний, онтогенетичний та особистісний підходи.

Розглянуто питання формування і реалізації державної бібліотечної політики Мінкультури Росії, головною метою якої на сучасному етапі є сприяння створенню і функціонуванню системи бібліотечного обслуговування, здатної забезпечити максимально швидкий, повний і вільний доступ до інформації. Представлено основні підсумки роботи за пріоритетними напрямами у 2002 р. і на початку 2003 р., до яких, насамперед, належать: створення і розвиток загальноросійської інформаційно-бібліотечної комп'ютерної мережі ЛІБНЕТ, реалізація Національної програми збереження бібліотечних фондів, організація доступу до інформації, що є суспільним надбанням тощо.

В представленном докладе, подготовленном как отчетный доклад по формированию и реализации государственной библиотечной политики Минкультуры России, представлены основные итоги по приоритетным направлениям за 2002 и начало 2003 года. Ее главной целью на современном этапе является содействие созданию и функционированию системы библиотечного обслуживания, способной обеспечить максимально быстрый, полный и свободный доступ к информации. К числу приоритетных направлений государственной библиотечной политики относятся, прежде всего, создание и развитие общероссийской информационно-библиотечной компьютерной сети ЛИБНЕТ, реализация Национальной программы сохранения библиотечных фондов, организация доступа к информации, являющейся общественным достоянием и др.

The report of the Ministry of Culture of the Russian Federation on the state library policy sums up the major results in the priority directions in 2002 - early 2003. At the current stage, the main goal is to assist the creation and operation of library services system that is to provide efficient, comprehensive and free access to information. Among priorities of the state library policy are, first of all, building and developing LIBNET information and library computer network, realization of the National Program for Library Collections Preservation, providing access to information that is the public domain, etc.

Обоснована актуальность проблемы ВПЧ-ассоциированных заболеваний шейки матки (ШМ) в репродуктивном возрасте. В процессе наблюдения 170 пациенток предложены подходы к совершенствованию методов вторичной профилактики рака ШМ (РШМ) путем оптимизации неинвазивной диагностики ВПЧ-ассоциированных цервицитов как ранних предраковых показателей. Учитывая рост заболеваемости РШМ в репродуктивном возрасте, рассмотрены варианты тактики ведения пациенток с папилломавирусной инфекцией (ПВИ) на основании комплементарного использования традиционных методов и новых оптических технологий - оптической когерентной томографии (ОКТ) на диагностическом этапе и фотодинамической терапии в качестве лечебного метода. Обоснована целесообразность применения свечей Полижинакс на разных этапах ведения пациенток с хронической ПВИ и новой модификации ОКТ (скорость получения изображений - 8 - 10 кадров в секунду), которая позволяет определить размер основного и резервуарного очагов инфекции, что максимально исключает рандомные биопсии и, в свою очередь, позволяет в динамике оценивать поверхность эктоцервикса после лечения. Предположено, что использование предлагаемой тактики при хронических цервицитах, ассоциированных с ВПЧ, позволит оптимизировать диагностический процесс, исключив необоснованные травматизации ШМ, а также обосновать щадящее лечебное воздействие у женщин репродуктивного возраста.

Вперше теоретично виділено й емпірично досліджено основні типи суб'єктної активності (самодостатній, орієнтований на самопідвищення, орієнтований на комфортне соціальне оточення). Визначено й описано змістові та формальні параметри окремих компонентів ціннісно-смислової сфери особистості (ціннісно-смисловий, мотиваційний, співорганізуючий мотиваційний компонент, такий, що впливає на прийняття рішення). Встановлено та емпірично підтверджено трифакторну структуру мотиваційних компонентів, що обумовлюють вибір рівня складності діяльності у суб'єктів з різними рівнями активності (фактор "потенційно успішний", фактор "ініціативний", фактор "такий, що захоплюється"). Виділено основні типи смислоутворення (профіцитно-реалізований, бар'єрно-реалізований та вільно-реалізуємий). Виявлено п'ять актуальних смислових станів особистості як сукупність актуалізованих, генералізованих смислів, розміщених у часовій перспективі (досвід, реальність, цілі). Уточнено системоутворювальну роль теперішнього часу у формуванні актуальних смислових станів особистості, а також вікові та гендерні особливості змістових характеристик її ціннісно-смислової та ціннісно-мотиваційної сфер особистості. Удосконалено поняття "активність особистості". Розширено та доповнено зміст поняття "ціннісно-смислова сфера особистості".