Досліджено теоретико-методичні засади залучення підлітків до соціальних цінностей, формування їх ціннісних орієнтацій засобами дитячого театру. Розкрито соціально-ціннісний потенціал самодіяльного театру. Визначено соціально-педагогічні умови засвоєння підлітками соціальних цінностей через самодіяльну театральну творчість, розроблено методику здійснення цього процесу.

Исследованы теоретико-методические основы привлечения подростков к социальным ценностям, формирования их ценностных ориентаций средствами детского театра. Определены социально-педагогические условия усвоения подростками социальных ценностей через самодеятельное театральное творчество, разработана методика осуществления этого процесса.

Висвітлено питання теорії і практики формування ціннісних орієнтацій підлітків у діяльності дитячого театру. Розкрито сутність понять "цінності", "ціннісні орієнтації", визначено систему, зміст і структуру ціннісних орієнтацій підлітків. Розглянуто виховні можливості дитячого театру у формуванні даних орієнтацій, а також педагогічні помилки та суперечності використання цього засобу у виховній практиці. Визначено основні напрямки застосування досвіду українського самодіяльного театру в сучасній виховній практиці. Обгрунтовано основні педагогічні умови, що сприяють удосконаленню формування ціннісних орієнтацій підлітків у діяльності дитячого театру, розроблено та експериментально апробовано програму діяльності дитячого театру як виховної технології формування ціннісних орієнтацій підлітків. Визначено зміст і форми взаємодії освітніх закладів і сім'ї з формування ціннісних орієнтацій підлітків засобами театральної самодіяльності.

Проаналізовано наукові підходи до трактування сутності соціальної компетентності (СК) особистості, охарактеризовано СК молодого покоління у соціально-рольовому аспекті на підставі результатів досліджень молоді Білої Церкви. Висвітлено особливості культурної компетентності молодого покоління. Увагу приділено компетентності молоді у галузі економіко-трудових відносин.

Проанализированы научные подходы к толкованию сущности социальной компетентности (СК) личности, охарактеризована СК молодого поколения в социально-ролевом аспекте на основе результатов исследований молодежи Белой Церкви. Освещены особенности культурной компетентности молодого поколения. Внимание уделено компетентности молодежи в сфере экономико-трудовых отношений.

Обгрунтовано важливість формування соціальної компетентності особистості як необхідної умови її якісної взаємодії з сучасним суспільством. Зазначено щодо зв'язку соціальної компетентності особистості з рівнем її соціалізованості.

Обгрунтовано значення театрально-ігрової колективної діяльності для попередження розвитку дезадаптивної поведінки підлітків, визначено принципи та технології соціально-педагогічної роботи з організації театрально-ігрової діяльності дітей підліткового віку.

Розкрито потенціал театрально-ігрової діяльності в навчальному процесі для розвитку пізнавального інтересу, поглиблення та зміцнення знань, а також соціального розвитку школярів, зокрема удосконалення їх соціально-комунікативних вмінь і навичок. Запропоновано варіанти використання театральних методів і прийомів під час вивчення предметів гуманітарного циклу: "Мистецтво", "Художня культура" (IX - XI клас), історія (V - VIII клас), українська та зарубіжна література. Окреслено найважливіші умови використання театральних методів під час вивчення навчальних дисциплін. Визначено три основні види театрально-ігрових методів, які використовуються у процесі вивчення навчальних дисциплін, а саме: театральні ігри, що наближаються, насамперед, до етюдного методу (їх можливості розкрито в соціоігровій педагогіці В. Букатова та О. Єршової); театрально-імпровізаційна гра, яка будується на ідеях спонтанності психодрами (соціограми); театралізація навчального матеріалу на основі розробленого сценарію (уроки-спектаклі, елементи театралізації на уроках, у позакласній роботі з предмета тощо). Зазначено, що театральні ігри формують волю, активність, самостійність, збагачують почуття, надають можливість пережити радість від пізнання власних сил, сприяють соціальній адаптації, підвищенню самооцінки.

Раскрыт потенциал театрально-игровой деятельности в учебном процессе для развития познавательного интереса, углубления и укрепления знаний, а также социального развития школьников, в частности совершенствование их социально-коммуникативных умений и навыков. Предложены варианты использования театральных методов и приемов при изучении предметов гуманитарного цикла: "Искусство", "Художественная культура" (IX - XI класс), история (V - VIII класс), украинская и зарубежная литература. Определены важнейшие условия использования театральных методов при изучении учебных дисциплин. Определены три основных вида театрально-игровых методов, используемых в процессе изучения учебных дисциплин, а именно: театральные игры, приближающиеся, прежде всего, к этюдному методу (их возможности раскрыты в социоигровий педагогике В. Букатова и А. Ершовой); театрально-импровизационная игра, которая строится на идеях спонтанности психодрамы (социограммы); театрализация учебного материала на основе разработанного сценария (уроки-спектакли, элементы театрализации на уроках, во внеклассной работе по предмету и т.д.). Отмечено, что театральные игры формируют волю, активность, самостоятельность, обогащают чувства, дают возможность пережить радость познания собственных сил, способствующих социальной адаптации, повышению самооценки.

The article deals with the potential of dramatic and entertainment activity in educational process for development of cognitive interest, deepening and strengthening of knowledge, and also social development of schoolchildren,in particular improvementof their social-communicative skills and abilities. Alternatives of usage of dramatic methods and techniques in studying of the humanities are suggested.

Визначено чинники, що актуалізують широке використання театрального мистецтва (ТМ) у соціальному розвитку школярів. Розкрито потенціал формування соціальної компетентності дітей шкільного віку засобами самодіяльної театральної діяльності. Доведено доцільність широкого використання театру у соціально-виховній діяльності освітніх закладів. Зокрема, названо такі причини використання ТМ у соціально-виховній практиці: пропагування зразків громадянськості, організація творчо активного дозвілля школярів, розкриття талантів, зняття стресових станів, профілактика соціальних відхилень, прищеплення навичок результативної соціальної комунікації. Розкрито виховне значення емоційного та пізнавального матеріалу з історії театру та широкі можливості театральної діяльності для розвитку мовної культури особистості тощо. Зазначено, що спектаклі, підготовлені дітьми, можна розглядати як своєрідну громадську діяльність, яка пропагує певні цінності та ідеали, сприяє удосконаленню соціальних зв'язків.

Установлены факторы, актуализирующие широкое использование театрального искусства (ТИ) в социальном развитии школьников. Раскрыт потенциал формирования социальной компетентности детей школьного возраста средствами самодеятельного театральной деятельности. Доказана целесообразность широкого использования театра в социально-воспитательной деятельности образовательных учреждений. В частности, названы такие причины использования ТМ в социально-воспитательной практике: пропаганда образцов гражданственности, организация творчески активного досуга школьников, раскрытия талантов, снятие стрессовых состояний, профилактика социальных отклонений, привитие навыков результативной социальной коммуникации. Подчеркнуто воспитательное значение эмоционального и познавательного материала по истории театра, широкие возможности театральной деятельности для развития языковой культуры личности и т.п. Указано, что спектакли, подготовленные детьми, можно рассматривать как своеобразную общественную деятельность, которая пропагандирует определенные ценности и идеалы, способствует совершенствованию социальных связей.

The article defines factors that are developing the use of amateur theater-activity of school-aged children in the social and pedagogical practice, and reveals the basic means of the dramatic art in the formation of social competence of schoolchildren.

Застосування театрального мистецтва (ТМ) у вихованні в інформаційний період розвитку суспільства актуалізовано тим, що коло спілкування сучасних дітей істотно звузилося, що гальмує розвиток у них багатьох важливих якостей, також тим, що ТМ використовується в освітній практиці ще з часів Я. А. Коменського, що через театр діти осягають те, чого не завжди може досягти стандартний процес у ЗОШ. З'ясовано позиції науковців та практиків - театральних педагогів щодо застосування в останні десятиріччя засобів театру в соціальному вихованні школярів. Визначено основні ідеї, що є важливими для формування соціальної компетентності учнів. Виділено завдання "Курсу театрального мистецтва": підготувати дитину до впевненого входження в суспільство, навчити висловлювати свої думки, виховати доброзичливість і тактовність, навчити володіти своїм внутрішнім творчим потенціалом, розвинути здібності до логічного мислення. Висвітлено досвід зарубіжної театральної педагогіки.

Применение театрального искусства (ТИ) в воспитании в информационный период развития общества актуализировано тем, что круг общения современных детей существенно сузился, что тормозит развитие в них многих важных качеств, также тем, что ТИ используется в образовательной практике еще со времен Я. А. Коменского, что через театр дети постигают то, чего не всегда может достичь стандартный процесс в ООШ. Выяснены позиции ученых и практиков - театральных педагогов по применению в последние десятилетия средств театра в социальном воспитании школьников. Определены основные идеи, которые являются важными для формирования социальной компетентности учащихся. Выделены задачи "Курса театрального искусства": подготовить ребенка к уверенному вхождению в общество, научить выражать свои мысли, воспитать доброжелательность и тактичность, научить владеть своим внутренним творческим потенциалом, развить способности к логическому мышлению. Освещен опыт зарубежной театральной педагогики.

The article is an overview of modern pedagogical research abort the use of the dramatic art in the social development of pupils, the necessity for their broader applications in social and educational practice is emphasized.

Обгрунтовано необхідність використання у соціально-педагогічній діяльності театральних методик, висвітлено досвід підготовки майбутніх соціальних працівників до застосування засобів театрального мистецтва у процесі соціалізації дітей та молоді. Описано програму курсу "Соціалізація особистості засобами театрального мистецтва", що вже декілька років апробується у Білоцерківському інституті економіки та управління у процесі підготовки майбутніх соціальних працівників.

Обоснована необходимость использования в социально-педагогической деятельности театральных методик, освещен опыт подготовки будущих социальных работников к применению средств театрального искусства в процессе социализации детей и молодежи. Описана программа курса "Социализация личности средствами театрального искусства", что уже несколько лет апробируется в Белоцерковском институте экономики и управления в процессе подготовки будущих социальных работников.

The necessity of the use in social-pedagogical activity of theatrical methods is grounded; experience of preparation of future social workers is reflected to application of facilities of dramatic art in the process of socialization of children and young people. The program of course is described "Socialization of personality facilities of dramatic art", that already a few years approved in the Belocerkovskom institute of economy and management in the process of preparation of future social workers.

Зазначено, що за сучасних умов важливим є залучення школярів до цінностей народної культури. Зважаючи на значну часову віддаленість функціонування народної культури від безпосередньої життєвої практики дітей, доцільними є її театралізація, організація дитячих народознавчих театрів. Діяльність таких театрів повинна грунтуватися на творчій трансформації народної спадщини відповідно до соціально-культурних потреб нашого часу, на відображенні її основних ідей, що є принципово важливими для покращення духовно-моральної атмосфери сьогодення.

Отмечено, что в современных условиях важно приобщение школьников к ценностям народной культуры. Исходя из того, что функционирование народной культуры значительно отдалено во времени от непосредственной жизненной практики детей, целесообразными будут её театрализация, организация детских народоведческих театров. Деятельность таких театров должна базироваться на творческой трансформации народного наследия соответственно социально-культурным потребностям нашего времени, на отображении его основных идей, которые принципиально важны для улучшения духовно-нравственной атмосферы сегодняшнего дня.

Nowadays it is becoming more and more important to involve schoolchildren in folk cultural heritage. With the heritage being considerably remote to the lives of children, it is entirely appropriate that we should theatricalize it and organize children's amateur theatres. The theatres ought to rest both upon the сreative transformation of folk cultural heritage according to social and cultural demands of today and exposing its principle ideas which are of paramount importance in bettering ethical and spiritual atmosphere of today.

Розглянуто соціальну компетентність підлітків і старшокласників як соціально-педагогічну проблему. Визначено потенціал театрального мистецтва у формуванні соціальної компетентності школярів. Проведено діагностику сформованості соціальної компетентності учнів основної та старшої школи. Приділено увагу організаційно-методичним засадам формування такої компетентності учнів основної і старшої школи засобами театрального мистецтва. Здійснено дослідно-експериментальну роботу з формування соціальної компетентності учнів основної та старшої школи засобами театрального мистецтва.

Уточнено сутність поняття соціальної компетентності. Висвітлено її основні компоненти. З'ясовано соціальні та виховні детермінанти формування соціальної компетентності учнів основної та старшої школи (ОСШ). Розкрито потенціал театрального мистецтва в естетизації соціального буття особистості. Визначено естетико-педагогічні інструменти та механізми театрального мистецтва для формування соціальної компетентності учнів ОСШ. Доведено соціально-терапевтичну спроможність театрально-мистецьких засобів запобігати соціальній дезадаптації учнів. Визначено діагностувальну процедуру (критерії, показники, методи) для вимірювання соціальної компетентності й охарактеризовано стан її сформованості в учнів ОСШ. Здійснено аналіз практики застосування театрально-ігрових засобів у сучасній школі з метою соціального розвитку учнів. Запропоновано модель формування соціальної компетентності учнів ОСШ засобами театрального мистецтва. Обгрунтовано відповідні соціально-педагогічні умови, виокремлено різновиди театрально-педагогічної роботи зі школярами. Розроблено змістово-методичне забезпечення формування соціальної компетентності учнів ОСШ засобами театрального мистецтва. Здійснено експериментальну перевірку моделі формування соціальної компетентності учнів ОСШ засобами театрального мистецтва. Запропоновано шляхи підвищення театрально-педагогічної культури працівників соціально-виховної сфери з метою удосконалення процесу формування соціальної компетентності школярів.