Висвітлено основні положення екологічної стандартизації та нормування якісних показників об'єктів довкілля. Описано види нормування, нормативно-правових документів. Увагу приділено історії виникнення та розвитку стандартизації. Розкрито правові, нормативні аспекти охорони довкілля. Проаналізовано особливості нормування антропогенного навантаження (АН) на природне середовище, рослинні та тваринні угрупування. Розглянуто питання нормування енергетичних впливів, забруднення харчових продуктів пестицидами. Визначено показники нормування АН на складові довкілля.

Освещены основные положения экологической стандартизации и нормирования качественных показателей объектов окружающей природной среды (ОПС). Описаны виды нормирования, нормативно-правовых документов. Внимание уделено истории возникновения и развития стандартизации. Раскрыты правовые, нормативные аспекты охраны ОПС. Проанализированы особенности нормирования антропогенной нагрузки (АН) на ОПС, растительные и животные группировки. Рассмотрены вопросы нормирования энергетических влияний, загрязнения пищевых продуктов пестицидами. Определены показатели нормирования АН на составляющие ОПС.

Вперше визначено особливості формування врожайності та якості продукції нових сортів льону олійного залежно від погодних факторів, норм висіву та внесення мінеральних добрив за умов Полісся України (Житомирщини). Для нових сортів льону олійного Айсберг, Дебют, Орфей та Південна ніч встановлено оптимальні норми висіву та внесення мінеральних добрив, що забезпечують формування високого урожаю насіння та волокна за їх високої якості. За результатами дослідження розроблено та рекомендовано до виробництва нову технологію вирощування льону олійного, що забезпечить формування максимального рівня високоякісної насіннєвої та волокнистої продукції за умов Полісся України (Житомирщини).

Описано природно-соціальні й екологічні умови функціонування міських систем, висвітлено природні властивості їх функціонування. Розглянуто інженерно-технічну інфраструктуру міста. Проаналізовано міську флору та фауну. Охарактеризовано систему забезпечення життєдіяльності. Наведено вимоги до технічного стану житлового фонду. Подано основні нормативно-правові вимоги до правил прийому стічних вод у систему водовідведення міста та водні об'єкти. Описано основні технологічні процеси поліпшення якості води. Викладено склад, властивості та класифікацію міських відходів. Подано загальні відомості про промислові відходи. Розкрито роль озеленених територій в оптимізації якості міського середовища. Подано загальні уявлення про курортно-рекреаційні системи.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты методов воздействия переменного магнитного поля на дугу, горящую на вольфрамовом электроде в аргоне, с целью управления пространственным положением дуги. Выполнен анализ эффективности использования управления дугой переменным поперечным магнитным полем при сварке и влияния его на формирование и качество швов.

Розкрито особливості структури урбанізованих систем, висвітлено їх природні властивості. Розглянуто інженерно-технічну інфраструктуру міста. Наведено загальні уявлення та визначення міської флори та фауни. Увагу приділено екологічним та соціальним проблемам міст. Детально розглянуто їх водопостачання та водовідведення. Подано класифікацію відходів. Охарактеризовано системи озеленення, фітомеліорації та рекреації урбосистем.

Індекс рубрикатора НБУВ: К641.510.023.31

Рубрики:

Аргоно-дугове зварювання металів

Шифр НБУВ: Ж26970 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований применения порошковой проволоки марки ППТ-22 в качестве присадочного материала и магнитоуправляемой дуги для аргонодуговой наплавки изношенных деталей из сплава ВТ22. Показано, что при восстановлении геометрических размеров изношенных поверхностей наплавкой появляется возможность управлять формой наплавки и получать наплавленный металл со свойствами на уровне свойств основного металла после стандартной термической обработки.

Індекс рубрикатора НБУВ: К641.510.023.31 + К235.160.75

Рубрики:

Аргоно-дугове зварювання металів

Вплив зварювання на структуру і властивості титану та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж26970 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведены комплексные работы по исследованию возможности получения слитков высокопрочного сложнолегированного титанового сплава ВТ22 из первичной шихты. По технологии электронно-лучевого переплава с промежуточной емкостью и порционной подачей металла в водоохлаждаемый кристаллизатор получены слитки диаметром 400 мм и длиной до 3 м, из которых изготовлены полуфабрикаты в виде пластин и горячепрессованных прутков диаметром 60 мм. Приведены результаты исследований структуры и механических свойств полуфабрикатов, изготовленных из слитков титанового сплава ВТ22. Установлено, что металл полученных слитков и полуфабрикатов соответствует требованиям стандартов как по химическому составу, так и по структуре и механическим свойствам. При этом материал характеризуется хорошей пластичностью при высоких прочностных характеристиках. Показано, что электронно-лучевая технология является эффективным способом получения сложнолегированных сплавов титана.

Індекс рубрикатора НБУВ: К641.510.023.31 + К644.510.023.31

Рубрики:

Аргоно-дугове зварювання металів

Аргоно-дугове наплавлення металів

Шифр НБУВ: Ж26970 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено роботи по дослідженню металу з'єднань із титанового сплаву ВТ22, отриманих аргонодуговим наплавленням із застосуванням зовнішнього магнітного поля (ЗМП) і присадного металопорошкового дроту. Отримано якісні бездефектні з'єднання, що підтверджено газовим аналізом і розподілом легуючих елементів у наплавленому металі. Аналіз мікроструктури показав, що використання ЗМП при аргонодуговому наплавленні сприяє утворенню більш однорідної та рівномірної структури наплавленого металу, що також підтверджено кількісним аналізом розподілу фаз та аналізом внутрішньозеренної структури наплавленого металу. Проведено дослідження мікротвердості та механічних властивостей наплавлених з'єднань.

Адитивне виробництво (Additive Manufacturing) - це створення виробів, засноване на поетапному додаванні матеріалу на основу у вигляді плоскої платформи або осьової заготовки. Wire Arc Additive Manufacturing (WAAR) дуже перспективна технологія, що надає можливість виготовляти великогабаритні деталі складної форми з матеріалів із високою доданою вартістю. Ця технологія є частиною процесів адитивного виробництва, яка використовує металеві дроти як присадний матеріал, а дугу, як джерело енергії. Розглянуто процес отримання деталей із титанових сплавів методом WAAR, який має суттєві переваги перед іншими процесами адитивного виробництва - високі ефективність використання ресурсів і продуктивність, низьку вартість обладнання. Отримання деталей із високоміцних титанових сплавів за допомогою методу WAAR надає можливість контролювати мікроструктуру титанових сплавів, що необхідно, оскільки високоміцні титанові сплави є дуже чутливими до термічного циклу. Розглянуто різні методи контролю мікроструктури деталей із титанових сплавів, її властивості та вплив на механічні показники деталі.

Увагу приділено вдосконаленню присадного порошкового титанового дроту для зварювання титанового сплаву ВТ22, а також розробці технології аргонодугового зварювання та відновлювального наплавлення цього сплаву. Показано, що в ролі металевої складової осердя присадного порошкового титанового дроту необхідно застосовувати гранули зі сплаву ВТ22. Із застосуванням цього дроту (ППТ-22) для зварювання сплаву ВТ22 метал шва зварних з'єднань відноситься до перехідного класу титанових сплавів, яким являється сплав ВТ22. Експериментально-дослідним шляхом установлено, що застосування фторидів рідкісноземельних елементів у порошковому дроті призводить до подрібнення β-зерен шва, що у свою чергу підвищує ударну в'язкість зварних з'єднань на 30 %. Визначено закономірності впливу параметрів зовнішнього керуючого магнітного поля на структуру та форму зварних швів із титанового сплаву ВТ22 і наплавлених валиків на цей сплав. Для підвищення механічних властивостей зварних з'єднань зі сплаву ВТ22 установлено режим термічної обробки. В результаті відпалу міцність основного металу, зони термічного впливу та металу шва знаходяться на одному рівні. Використання порошкового дроту ППТ-22 в ролі присадки при аргонодуговому наплавленні дає можливість відновити зношені поверхні деталей із титанового сплаву ВТ22 авіаційного призначення з високим рівнем експлуатаційних характеристик. На основі результатів проведених досліджень удосконалено присадний порошковий дріт для зварювання титанового сплаву ВТ22, а також розроблено технології аргонодугового зварювання та відновлювального наплавлення цього сплаву.

Представлено аналіз головних аспектів створення титанових сплавів для ендопротезування, які б володіли найбільш оптимальним комплексом експлуатаційних характеристик і біосумісності та механічних властивостей. Відомі біомедичні сплави, які досі широко використовуються, мають у своєму складі токсичні компоненти - Al, V, Fe, Cr та Co. Очевидно, що максимальна біосумісність досягається завдяки легуванню титану нетоксичними елементами, перелік яких серед неблагородних металів дуже обмежений: Zr, Nb, Ta, Sn, Mo. Поєднання задачі забезпечення максимальної біосумісності та високих механічних властивостей вимагає знаходження оптимальних хімічних складів сплавів. При цьому важливо слідувати важливій сучасній умові забезпечення мінімального модуля пружності металу ендопротезу, що суттєво підвищує безпечність і довговічність його експлуатації. В ході аналізу літературних джерел було визначено, що даним вимогам найбільшою мірою відповідають сплави Ti - 13Nb - 13Zr, Ti - 24Nb - 12Zr та Ti - (24 - 26)Nb - (4 - 8)Zr - (7 - 8Sn). Їх межа міцності знаходиться на рівні 800 - 1000 МПа, а модуль пружності - на рівні 45 - 65 ГПа. Розглянуто підходи і методи додаткового зниження модуля пружності з одночасним підвищенням міцності. Встановлено, що найбільш ефективними є підходи, які базуються на інтенсивній пластичній деформації, зерноподрібненні після рекристалізації та термічній обробці, яка включає в себе гартування та короткотривале старіння.