Рассмотрены вопросы повышения эффективности буровзрывных работ при проведении выработок. Установлена необходимость совершенствования технологии проведения выработок с учетом напряженно-деформированного состояния массива горных пород. Обоснована целесообразность дифференцированного распределения энергии взрывчатых веществ по площади забоя с учетом назначения и места расположения каждого шпурового заряда взрывчатых веществ.

Вирішено проблему підвищення ефективності підземного видобутку руди шляхом застосування науково-обгрунтованих методів керування параметрами буровибухових робіт і обвалення порід з урахуванням енергетичних характеристик розроблених вибухових речовин (ВР), а також фізичних властивостей гірських порід. Установлено можливість регулювання енергетичних характеристик ВР залежно від фізичних властивостей гірських порід на базі створення вибухової композиції, яка складається з безтротилових найпростіших водонаповнених вибухових сумішей типу "Гідродін" і екзотермічної суміші. Встановлено кількісний взаємозв'язок між величиною лінії найменшого опору кожного наступного заряду та шириною оголеної поверхні, утвореної вибухом попереднього, що дозволяє врахувати їх місце розташування відносно межі оголення та підвищений опір дії напружень зсуву та зрізу за торцевого та бокового затискання. Обгрунтовано можливість зниження величини гірського тиску на глибоких горизонтах шахт шляхом локалізації зон зрушення порід висячого боку та земної поверхні за рахунок спорудження запобіжних ціликів з розпушених порід у разі їх ущільнення вибухом. Розроблено методику вибору параметрів ущільнюювальних зарядів різної форми й орієнтації з урахуванням фізичних властивостей підривних порід, їх напружено-деформованого стану та необхідної величини посування матеріалу, що ущільнюється вибухом. Ефективність розроблених технологій забезпечується диференційованим вибором оптимальних параметрів процесів залежно від факторів впливу. Шляхом спільної реалізації розроблених технологій і параметрів процесів

Теоретично обгрунтований вибір оптимального складу безтротилових найпростіших водонаповнених вибухових сумішей БНВВС (тип пального, вид окислювача та висококалорійної добавки) а також результати експериментальних досліджень. Розроблена технологія та ряд апаратів для механізованого приготування БНВВС. Здійснене виробниче випробування розроблених сумішей у шахтах м. Кривого Рогу, приводяться дані про їх ефективність.

Досліджено вплив виду вуглеводного пального, його великорозмірність часток і кількість на вибухові характеристики сумішей. Результати досліджень є вихідними даними для вдосконалення технології виготовлення безтротилових простіших водонаповнених вибухових сумішей типу "Гідродин".

Індекс рубрикатора НБУВ: О311.19 н63

Рубрики:

Промислові автомобільні дороги

Шифр НБУВ: Ж70736 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В сучасний час у зв'язку з широким розвитком засобів масової інформації обсяг знань, засвоєних студентами, досить великий. Для того, щоб одержані знання не носили поверхневий характер, необхідно почуття новизни, відкриття. Це висуває особливі вимоги до змісту й організації їх пізнавальної діяльності. Тому для успішного формування професійних знань, умінь і навичок необхідно спиратися на наявні знання студентів, активізуючи таким чином їх пізнавальну діяльність. Особливо важливе значення набуває виконання цієї умови під час формування знань в галузі промислової безпеки. Акмеологічний підхід надає змогу розв'язати цю проблему не тільки ефективно, а й досить оперативно. Акмеологія суттєво змінює акценти у сфері професійної підготовки фахівців, створення й управління навчально-виховним процесом у вищому навчальному закладі. За акмеологічного підходу домінує проблематика розвитку творчих здібностей, особистісних якостей, що сприяють реалізації індивідуальних якостей кожного студента. Засвоєння знань, формування умінь і навичок, розвиток творчого мислення на основі реалізації пізнавального інтересу у студентів, як способу досягнення мети, особливо успішно реалізується під час моделювання працеохоронної діяльності в навчальному процесі. Прогресивна система навчання з використанням акмеотехнологій має бути реалізована в Україні, що надасть змогу забезпечити інноваційний підхід до підготовки студентів. Реалізація цієї концепції в навчанні з ОП сприятиме підвищенню якості й ефективності підготовки працівників, а також мінімізації витрат часу на процес навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації робітничих кадрів, що сьогодні є актуальним за умов економічної кризи. Зазначена технологія не виключає існуючу традиційну систему, а є складовою дистанційної, відкритої, очно-заочної та інших різновидів навчання.

Показано значущість наявності та практичності використання засобів з індивідуальних медичних комплектів під час надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу цивільним населенням. Перераховано основні засоби, враховуючи такі показники, як ефективність, вартість, зручність, доступність і необхідність. Проведено порівняння цих засобів з аналогами та здатність їх виконувати покладені на них функції. Передовсім це стосується нових засобів, що раніше не використовувалися у вітчизняній медицині для проведення заходів, спрямованих на порятунок життя і здоров'я постраждалих у випадку поранень. Визначено переваги та недоліки конкретних засобів і розглянуто можливість і зручність їх використання за місцевих умов. Розглянуто оптимальний перелік устаткування для набору індивідуального медичного спорядження як для рядового складу силових відомств, що беруть участь у військових діях, так і для цивільного населення. Рекомендований набір є базовим і може бути значно розширений та доповнений з урахуванням багатьох факторів, в тому числі таких, як ситуація в районі перебування користувача, доступність медичних послуг, тощо. Не розглянуто питання комплектації набору засобами для зашивання поранень, ліками від хронічних захворювань та невідкладних станів, які можуть додатково додаватися до цього набору.

Вирішено актуальну науково-практичну задачу дослідження та удосконалення технології відпрацювання покладів багатих залізних руд з використанням сучасної самохідної бурової та доставочної техніки. Проаналізовано та узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід, наукові праці і проектні матеріали щодо використання самохідної техніки в підземних умовах. Виконано детальний техніко-економічний аналіз факторів і умов, щодо ефективності відпрацювання багатих залізних руд підземним способом дозволив зробити висновки, що на сьогодні шахти Кривбасу використовують застаріле гірничо-технічне обладнання. Застаріле обладнання не дозволяє в повній мірі використовувати при проектуванні прогресивні технології видобутку залізних руд. Запропоновано удосконалені схеми конструкцій днища блоку з використанням самохідної гірничої техніки. При технологічному порівняні запропонованих варіантів було встановлено, що найбільш ефективними з точки зору витрат на проходку виробок днища блоку є варіанти, які характеризуються мінімальною довжиною виробок. Встановлено, що найбільш оптимальним варіантом по критерію собівартості є варіант з випускними воронками. Це пояснюється збільшеним запасом випущеної відбитої руди за рахунок більшої кількості випускних воронок та менших втрат руди у блоці у порівнянні з іншими варіантами. Однак, з огляду стійкості та простоти формування горизонту випуску, перевагу має траншейне днище. Тому у кінцевому варіанті рекомендуємо до впровадження запропонований варіант з траншейним днищем. На основі виконаних досліджень запропоновано нові високоефективні варіанти камерних систем розробки для покладів малої та середньої потужності. Запропоновано варіанти систем розробки з обваленням руди та вміщуючих порід з використанням самохідної техніки для умов Криворізького басейну. Доведено, що широке застосування самохідної техніки при відпрацюванні рудних покладів дозволить переоснастити діючі шахти Криворізького басейну новим обладнанням та удосконалити технологічні схеми відпрацювання родовищ багатих залізних руд з використанням самохідної гірничовидобувної техніки.

За останній час широкого розвитку набуло застосування нанотехнологій у виробництві широкого кола виробів та матеріалів, що підвищує їх якість, довговічність та інші споживні властивості, але розвиток виробництва продукції з використанням наноматеріалів створює нову загрозу для працівників задіяних у нових галузях виробництва. Таким чином, необхідність визначати імовірні ризики, що можуть бути викликаними впливом на працюючих наноматеріалів є актуальною та важливою науково-технічною задачею. Аналіз впливу наночастинок на працюючих дозволить запропонувати запобіжні заходи та профілактику ймовірних захворювань. Небезпека для здоров'я людей від наночастинок в забрудненому повітрі полягає в тому, що існує можливість виникнення респіраторних і серцево-судинних захворювань. Тому при використанні наночасток передбачати заходи, що зменшують експозицію наночастинками працівників виробництв, такі як випуск продукції, що містить наночастинки, в формах, які не виділяють пил (пасти, гранули замість аерозолів і порошків) і в герметизованих упаковках та використовувати зволоження сировини і продукції, особливо при наявності джерел пиловиділення, а також автоматизувати і механізувати технологію виробництва, транспортування та фасування сировини, напівфабрикатів та продукції, що містить наноматеріали, з метою виключення безпосереднього контакту працівників із шкідливими та небезпечними виробничими чинниками.

Показано значущість розроблення СУОП за вимогами стандарту OHSAS 18001. Відповідальність за ефективну роботу в галузі охорони праці та профілактики професійної патології лежить на керівництві підприємства, за яким закріплені зобов'язання за надання ресурсів, необхідних для впровадження, контролю та удосконалення СУОП. Даний стандарт застосовується відносно будь-яких підприємств, які бажають виключити або звести до мінімуму ризики і небезпеки для своїх співробітників і зацікавлених сторін, які у зв'язку зі своєю професійною діяльністю піддають ризику своє здоров'я і безпеку. Перехід України до ринкової економіки, задекларування курсу на інтеграцію з країнами ЄС, вимагає від підприємств усіх форм власності переходу на європейські стандарти у всіх сферах діяльності, в тому числі охорони праці. Вимоги OHSAS 18001 легко з'єднуються з вимогами інших міжнародних стандартів, такими як ISO 9000 та ISO 14000. Крім того, стандарт OHSAS 18001 є загальнотехнічним стандартом, що дозволяє впроваджувати його в будь-яку сфері виробництва і будь-якому секторі економіки. На підставі цього запропоновано сертифікування СУОП, що дозволить об'єктивно оцінити результативність її функціонування.

Проведено порівняльний аналіз систем управління охороною праці зарубіжних країн. Кількість нещасних випадків та професійної захворюваності є основним компонентом, який показує ефективність функціонування системи управління охороною праці на виробництві. В основі підходу до визначення цілей модернізації системи управління охороною праці в промислово розвинених країнах лежить розуміння того, що жодне підприємство не може обмежуватися турботою про виробництво товарів або послуг, не турбуючись про умови безпеки праці, здоров'я і благополуччя своїх працівників. І це відбувається не тільки через гуманні міркування, але також через розуміння прямого або непрямого впливу умов праці на ефективне функціонування працівників. Аналіз організації роботи з охорони праці на рівні підприємств свідчить про те, що вона складається на базі спільних зусиль адміністрації та працюючих. У розвинених країнах відповідальність за законом за створення безпечних умов праці лежать на першому керівнику, який видає накази, організовує і контролює всю діяльність на підприємстві, в тому числі і з охорони праці. Перший керівник делегує свої владні повноваження з питань охорони праці конкретній особі з управлінського персоналу, який повинен організовувати роботу з охорони праці. Крім того, створюються спеціальні служби безпеки та гігієни праці.

Сучасна технологія підземного і відкритого видобутку руди, виробництва металу неминуче пов'язана з забрудненням повітря робочої зони шкідливими речовинами, наявністю на робочих місцях шумо- і вібронебезпечного обладнання, немеханізованого або маломеханізованого трудового процесу. Необхідно відзначити, що динаміка професійної захворюваності не проглядається певною тенденцією до зниження або до збільшення, що затрудняє виявлення основних, можливо прихованих, причин явища. Статистика свідчить, що отримують професійні захворювання, здебільшого, працівники, що мають вік за 40 років, стаж роботи яких, в гірничий промисловості, перевищує 15 - 20 років і зайняті управлінням або обслуговуванням гірничо-транспортного обладнання, що вичерпав ресурс роботи. Рівень професійної захворюваності по місту значно перевищує аналогічні показники захворюваності по Дніпропетровській області та Україні. Вимагають вирішення основні проблемні питання професійної захворюваності: поліпшення умов праці на виробництві шляхом впровадження сучасних технологій; залучення наукового потенціалу міста до вирішення проблемних питань поліпшення умов праці; розробку сучасних комплексних планів оздоровчих заходів на виробництві з урахуванням конкретних показників професійної захворюваності; підвищення якості профпатологічної допомоги працюючому населенню міста.

В связи со значительными темпами снижения глубины железорудных карьеров возрастает роль автомобильного транспорта, при перемещении горной массы. Одновременно с этим также возрастает грузоподъемность автосамосвалов. Это в свою очередь приводит к увеличению давления на полотно временных щебеночных карьерных и прикарьерных технологических автодорог. Следствием этого является переизмельчение щебня, что приводит к неорганизованному выбросу пыли в атмосферу. Для борьбы с таким негативным явлением чаще всего используют воду или водные растворы солей. Взаимодействие частиц пыли, находящихся в перманентно изменяющейся жидкой среде, для простоты можем представить в виде двух частиц в первоначально переувлажненной среде. Для борьбы с этим негативным явлением чаще всего используют воду или водные растворы солей магния или кальция, которые образуют вокруг пылинок в щебенной смеси полотна дороги жидкие манжеты (мостик). Прочность манжет при связывании каменного материала определяется комплексным взаимодействием физико-химических свойств жидкости и связуемой пыли. Связи между частицами пыли в этот период обеспечиваются за счет прочности жидких манжет. Однако эти связи непрочны. При механическом внешнем воздействии на пылинки расстояние между ними значительно сокращается в вследствии чего происходит уплотнение щебня. Это приводит к существенному удалению жидкости из щебня, переупаковки частиц пыли при одновременном и интенсивном испарении влаги.

Мета роботи - проведення аналізу існуючих респіраторів, що використовуються в гірничорудній промисловості, та впровадження нових моделей. Теоретичний метод дослідження на основі коригування нових і одержаних раніше знань, базою для одержання даних є спостереження та експерименти. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Її метою є прикладне дослідження зменшення впливу пилу на працівників при застосуванні різних респіраторів. Запропоновано використання нових фільтруючих матеріалів для респіраторів з метою зменшення пилового навантаження на організм працюючого в шкідливих умовах. Вплив виробничих шкідливих факторів обумовлює формування несприятливих реакцій організму, погіршення стану здоров'я, втрати працездатності. Важливу роль у зменшенні нещасних випадків і професійних захворювань відіграє розробка і впровадження колективних засобів захисту: санітарно-гігієнічних, технічних та інших заходів. Однак не завжди ці заходи виявляються досить ефективними. У цьому випадку використовуються індивідуальні засоби захисту від дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Використання респіраторів дозволяє знизити пиловий вплив на працівника і запобігти розвитку захворювань пилової етиології. Сучасним матеріалом для респіраторів можуть бути фільтротканини з наноматеріалів, що вловлюють частки малих розмірів, не знижують опір диханню. Основною перевагою таких респіраторів слід відзначити невелику вагу, а також мінімальний опір диханню. Остання характеристика дозволяє перебувати в захисному засобі протягом кількох годин. Тиск на працівника буде знижено, що виключить дискомфорт.

Мета роботи - аналіз стану професійної захворюваності на підприємствах, щодо визначення подальших напрямків процедури ідентифікації та оцінки небезпек, котрий дозволить мінімізувати травматизм на виробництві. Використано узагальнення та аналіз літературних джерел і статичної інформації за умовами праці на залізорудних шахтах. Аргументовано необхідність в реконструкції та оснащенні сучасним обладнанням ряду виробництв, так як виробничі фонди характеризуються позамежним зносом, використовуються застарілі технології та обладнання. Обгрунтування вибору методів аналізу виявлених причин. Сучасна технологія підземного і відкритого видобутку руди, виробництва металу неминуче пов'язана з забрудненням повітря робочої зони шкідливими речовинами, наявністю на робочих місцях шумо- і вібронебезпечного обладнання, немеханізованого або маломеханізірованного трудового процесу. Динаміка професійної захворюваності не проглядається певною тенденцією до зниження або до збільшення, що затрудняє виявлення основних, можливо прихованих, причин явища. Статистика свідчить, що отримують професійні захворювання, здебільшого, працівники, що мають вік за 40 років, стаж роботи яких, в гірничий промисловості, перевищує 15 - 20 років і зайняті управлінням або обслуговуванням гірничо-транспортного обладнання, що вичерпав ресурс роботи. Рівень професійної захворюваності по місту значно перевищує аналогічні показники захворюваності по Дніпропетровській області та Україні. Вимагають вирішення основні проблемні питання професійної захворюваності: поліпшення умов праці на виробництві шляхом впровадження сучасних технологій; залучення наукового потенціалу міста до вирішення проблемних питань поліпшення умов праці; розробку сучасних комплексних планів оздоровчих заходів на виробництві з урахуванням конкретних показників професійної захворюваності; підвищення якості профпатологічної допомоги працюючому населенню міста. Перераховані в статті порушення та недоліки виробничого процесу свідчать про необхідність: правильної постановки системи управління охороною праці; розробки нових методів навчання керівників підприємств; проведення спеціальних опитувань і досліджень з виявлення проблем в організації безпечної праці працівників гірничорудної промисловості.

Мета роботи - аналіз способів та засобів припинення пожежі в гірничих виробках. Для цього необхідно проаналізувати активні, комбіновані способи гасіння пожеж. Наведено основні способи і засоби гасіння пожеж, проведено аналіз їх використання. Для успішногозабезпечення пожежної безпеки необхідно використовувати організаційно-технічні заходи та протипожежний захист, з цією метою наведено аналіз способів і засобів гасіння пожеж. Забезпечення пожежної безпеки на підприємствах гірничорудної галузі потребує уваги і впровадження організаційно-технічних заходів та протипожежного захисту на основі використання новітніх досліджень з нанотехнології. Особливоважливе значеннянабуває виконанняумови пожежної безпекиприформуваннізнаньвгалузі пожежної-безпеки, тому дана стаття може бути використана в навчальному процесі при викладенні пожежної безпеки у вищих навчальних закладах. Актуальність наукового дослідження визначається тим, чи його результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань при гасінні підземних рудникових пожеж. Одержаний аналіз способів та засобів припинення пожежі в гірничих виробках дозволяє швидко орієнтуватися при виборі способів та засобів припинення пожежі.Забезпечення пожежної безпеки на підприємствах гірничорудної галузі потребує уваги і впровадження організаційно-технічних заходів та протипожежного захисту на основі використання новітніх досліджень з нанотехнології, наприклад, наночастки з глини та цементу, які володіють властивістю налипання на предмети і перегороджують доступ кисню до поверхонь, що горять, а також використання роботів, що самостійно потрапляють до місця пожежі, долаючи по шляху вентиляційні канали, завали і задимлені проходи, через такі перешкоди людина пробратися не здатна. Роботи як і раніше контролюються пожежними, але ризики одержання травм при цьому зводяться до нуля для співробітників.

Мета роботи - розгляд підходів до удосконалення управління охороною праці на українських промислових підприємствах за рахунок аналізу існуючих систем управління охороною праці на основі кращих світових практик. В основі підходу до визначення цілей модернізації системи управління охороною праці в промислово розвинених країнах лежить розуміння того, що жодне підприємство не може обмежуватися турботою про виробництво товарів або послуг, не турбуючись про умови безпеки праці, здоров'я і благополуччя своїх працівників. і це відбувається не тільки через гуманні міркування, але також через розуміння прямого або непрямого впливу умов праці на ефективне функціонування працівників. Проведено порівняльний аналіз систем управління охороною праці зарубіжних країн. Кількість нещасних випадків та професійної захворюваності є основним компонентом, який показує ефективність функціонування системи управління охороною праці на виробництві. Обгрунтування вибору методів удосконалення управління охороною праці. Аналіз організації роботи з охорони праці на рівні підприємств свідчить про те, що вона складається на базі спільних зусиль адміністрації та працюючих. У розвинених країнах відповідальність за законом за створення безпечних умов праці лежать на першому керівнику, який видає накази, організовує і контролює всю діяльність на підприємстві, в тому числі і з охорони праці. Перший керівник делегує свої владні повноваження з питань охорони праці конкретній особі з управлінського персоналу, який повинен організовувати роботу з охорони праці. Крім того, створюються спеціальні служби безпеки та гігієни праці.

Мета роботи - аналіз способів та засобів припинення пожежі в гірничих виробках. Для цього необхідно проаналізувати активні, комбіновані способи гасіння пожеж, дати огляд первинних засобів пожежогасіння. Наведено основні способи і засоби гасіння пожеж, проведено аналіз їх використання. Для успішного забезпечення пожежної безпеки необхідно використовувати організаційно-технічні заходи та протипожежний захист, з цією метою наведено аналіз способів і засобів гасіння пожеж. Всі способи і тактичні прийоми гасіння пожеж зводяться до припинення доступу кисню до палаючих матеріалів і зниження їх температури, а при підземній пожежі - ще й до зниження температури оточуючих порід до меж, що виключають повторне загоряння. Особливо важливе значення набуває виконання умови пожежної безпеки при формуванні знань в галузі пожежної безпеки, тому дана стаття може бути використана в навчальному процесі при викладенні пожежної безпеки у вищих навчальних закладах. Актуальність наукового дослідження визначається тим, чи його результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань при гасінні підземних рудникових пожеж. Проведений аналіз способів та засобів припинення пожежі в гірничих виробках дозволяє швидко орієнтуватися при виборі способів та засобів припинення пожежі. Забезпечення пожежної безпеки на підприємствах гірничорудної галузі потребує уваги і впровадження організаційно-технічних заходів та протипожежного захисту на основі використання новітніх досліджень з нанотехнології, наприклад, наночастки з глини та цементу, які володіють властивістю налипання на предмети і перегороджують доступ кисню до поверхонь, що горять, а також використання роботів, що самостійно потрапляють до місця пожежі, долаючи вентиляційні канали, завали і задимлені проходи, через такі перешкоди людина пробратися не здатна. Роботи як і раніше контролюються пожежними, але ризики отримання травм при цьому зводяться до нуля для співробітників.

Мета роботи - аналіз існуючих методів визначення наявності шкідливих речовин в атмосфері після масових вибухів в кар'єрах та розробка способу вимірювання газового складу атмосфери за допомогою безпілотного апарата (БПЛА). Використано загальнонаукові методи дослідження. За основу при проведенні дослідження було покладено системний підхід. За допомогою аналізу та порівняння виокремлено особливості різних способів визначення стану атмосфери кар'єра в цілому і його окремих ділянок. Утворені в момент вибуху шкідливі речовини досягають понаднормових концентрацій у повітрі кар'єру, що чинить негативний вплив на здоров'я працівників гірничого підприємства та жителів прилеглих до кар'єра територій. Метод узагальнення надав змогу визначити шляхи удосконалення способів контролю газового складу атмосфери. Для вирішення цієї проблеми запропоновано спосіб контролю газового складу атмосфери після вибухів за допомогою БПЛА. Використання БА для визначення концентрації шкідливих газів, що утворюються після масових вибухів на кар'єрі забезпечує відсутність необхідності перебування людини у зоні особливої небезпеки після масового вибуху, а також швидкі темпи обробки інформації (загальний час на збір інформації та її обробку не буде перевищувати 1 годину). До недоліків методу можно віднести порівняно високу вартість обладнання. Надано пропозиції щодо способу контролю газового складу атмосфери після вибухів за допомогою БПЛА. Дослідження нових способів контролю складу атмосфери після масових вибухів при відкритому способі розробки родовищ корисних копалин має важливе значення для забезпечення безпеки праці та зниження екологічного навантаження на прилеглі до кар'єра території. Реалізація пропонованого способу контролю складу атмосфери після вибуху дозволить отримувати достовірні дані про хімічний склад атмосфери на ділянках, які розташовані в зоні вибуху в короткі терміни, а також проводити контрольні виміри в процесі виконання гірничотехнічних робіт без їх переривання і без участі людей.

Мета роботи - визначення ефективності роботи системи позиціонування персоналу, транспорту і моніторингу гірничо-шахтного устаткування виробництва компанії ТОВ "СПБЕК-Майнінг". Шахти повинні бути обладнані системами позиціонування і пошуку працівників, що дозволяють контролювати їх місцезнаходження та здійснювати пошук у діючих гірничих виробках, через завали гірських порід, в тому числі при відсутності електроенергії. Використано статистичний метод дослідження даних технічної документації систем позиціонування, який спрямовано на збір первинного статистичного матеріалу та інтерпретацію даних. Проблема, що піднімається в роботі, обгрунтована невідповідністю систем позиціонування, що використовуються на підприємствах країни, які не відповідають вимогам стандарту, оскільки позиціонування виконується тільки "з точністю до дільниці гірничих виробок", з інтервалами, що не відповідають режиму реального часу. Практична реалізація запропонованої системи має переваги перед аналогічними, так як при відповідному покритті гірничих виробок зчитувачами системи становище персоналу і транспорту визначається безперервно з точністю +- 10 м. Система дозволяє створювати автономні пристрої з довгим часом роботи від одного джерела живлення (до 2 - 3 років) за рахунок малого енергоспоживання пристроїв. Система може забезпечувати можливість передачі невеликих обсягів даних в радіоканалі між пристроями і далі, по дротовим і оптичним інтерфейсам, на верхній рівень системи. Система СППТМГШО побудована на базі технології ZigBee і стандарті IEEE 802.15.4. Приймачі даного стандарту дозволяють проводити вимірювання відстані при встановленні зв'язку один з одним методом TWR (two-way ranging). Система СППТМГШО має сертифікат відповідності Серія RU No03033013 про безпеку обладнання "О безопасности оборудования для работы во взрывоопасных средах" (ТР ТС 012/2011. Таким чином, більш точні дані про місцезнаходження персоналу дозволять прийняти найбільш оптимальні рішення з надання допомоги постраждалим під час пожежі і при ліквідації аварійних ситуацій.