Розглянуто питання геологічної будови, мінерального складу, палеогеографічних умов осадонагромадження та післяседиментаційних змін гірських порід флішової формації Криму. Складна геологічна будова флішу та рідкісність викопної фауни є головними причинами того, що й досі нема загальноприйнятої стратиграфічної схеми його розчленування. На підставі рентгенівських аналізів вивчено фазовий склад глинистих мінералів, виділених з аргілітів, глин і з інших порід джидаїрської, мендерської та верхньотаврійської світ, поширених у басейні р. Бодрак. З'ясовано, що в них глинисті мінерали представлені діоктаедричною гідрослюдою, залізистими та магнезіально-залізистими хлоритами з домішками змішаношаруватих фаз гідрослюда - смектит, гідрослюда - хлорит і каолініту. Це теригенні утворення. У фліші верхньотаврійської світи виявлено тонкі прошарки бентонітових глин, складені в головному смектитом, прожилки дикіту та накриту. Бентонітові глини утворилися за рахунок розкладу вулканічного попелу, а дикіт і накрит - із низькотемпературних гідротермальних розчинів. Значні зміни в складі глинистих мінералів виявлено в глинах мендерської світи, що залягають близько до магматичних тіл і тектонічних розривних порушень.

На підставі вивчення кристаломорфологічних і мінералого-фізичних особливостей арсенопіриту зроблено висновок, що в межах Бобриківського рудного поля експрес-картування потенційно рудоносних зон і локальне прогнозування золотого зруденіння можна виконувати за певними мінералого-фізичними параметрами арсенопіриту.

Окрім Майського родовища золота, у межах Дністерсько-Бузького геоблока виділено низку рудопроявів. На підставі узагальнення даних про геологічну будову наведено головні критерії та ознаки золотого зруденіння Савранського рудного поля. Головними серед них є геофізичні, структурно-формаційні, тектонічні, петрографічні, мінералогічні, мінералофізичні, термобарогеохімічні.