Подано теоретичні відомості та методики проведення лабораторних робіт з цитології та гістології. Розглянуто методи гістологічного дослідження, особливості приготування тимчасових і постійних препаратів для спостереження за живими клітинами та тканинами. Охарактеризовано епітеліальну, сполучну, нервову, м'язову тканини; серцево-судинну, ендокринну, видільну, нервову, статеву системи; органи чуття, кровотворення й імуногенезу.

Приведены теоретические сведения и методики проведения лабораторных работ по цитологии и гистологии. Рассмотрены методы гистологического исследования, особенности приготовления временных и постоянных препаратов для наблюдения за живыми клетками и тканями. Охарактеризованы эпителиальная, соединительная, мышечная ткани; сердечно-сосудистая, эндокринная, выделительная, нервная системы; органы чувств, кровообразования и иммуногенеза.

Описано різнобічні методичні прийоми, використання яких дозволяє з'ясувати проблеми розумової діяльності тварин. Увагу приділено конкретним ситуаціям, за яких поведінка тварин виходить за межі виконання спадково зумовленої видоспецифічної програми, або використовує результати будь-якої форми індивідуального досвіду. Подано характеристику розумової діяльності хребетних тварин на різному рівні структурно-функціональної організації мозку. Розглянуто основи нейрогенетики та генетики поведінки, на яких грунтуються сучасні уявлення про психічну діяльність тварин, а також розумову діяльність тварин як еволюційний передвісник мислення людини. Узагальнено різнобічні експериментальні дані досліджень світових і вітчизняних вчених, що надають сучасні уявлення про поведінку, мислення й індивідуально-пристосувальну діяльність тварин.

Висвітлено морфологію й ультраструктуру мікроорганізмів. Наведено характеристику форми мікроорганізмів. Розглянуто будову бактеріальної клітини. Подано інформацію про загальні правила роботи в мікробіологічній лабораторії та користування мікробіологічним обладнанням.

Досліджено філософсько-правові аспекти інтуїції. Обгрунтовано наукову спадщину досліджень та методологічний зміст інтуїції у праві. Увагу приділено культурологічному дослідженню місця та значення інтуїції у праві, правових явищах, правових процесах. Зокрема проведено аналіз природно-правового сприйняття інтуїції, охарактеризовано інтуїтивні прояви у юридичній діяльності, її принципи та функції. За цього інтуїтивно-юридичну діяльність охарактеризовано з позицій природного та позитивного права. Висвітлено також моральний вимір інтуїтивної культури юриста, способи його інтуїтивно-культурологічного самовираження та значення культурологічного аспекту в інтуїтивному рішенні.

Досліджено філософсько-правові аспекти інтуїтивної культури юриста. Обгрунтовано джерела інтуїтивної культури, умови, за яких філософсько-правова методологія сприяє пізнанню інтуїтивної культури юриста. Вивчено процес формування та розвитку інтуїтивної культури юриста, зокрема проведено аналіз природно-правового зумовлення інтуїції, визначено детермінанти розвитку інтуїтивної культури юриста, її принципи та функції. За цього інтуїтивна культура юриста характеризується з позицій природного та позитивного права. Обгрунтовано значення імперативу моралі та способи самовираження юриста. Акцентовано увагу на змісті професійної підготовки юриста, виробленні умінь прийняття ним інтуїтивного рішення у практичній діяльності.

Охарактеризовано категорію "інтуїція", її історико-філософські традиції, порівняльно-правовий аналіз розуміння цього поняття різними філософами XVII ст. тощо.

Проаналізовано причини злочинності, що випливають суто з ментальності людини, нації, народу, зокрема від: расової приналежності; релігійних переконань; рівня войовничості; відчуття меншовартості, неповноцінності; заздрості. Охарактеризовано поняття ментальності та моралі. Наведено перелік, зміст і значення основних функцій моралі та їх вплив на ментальні причини злочинності.