Систематизовано та розглянуто сучасні уявлення про закономірності зовнішньої та внутрішньої будови рослин та їх формоутворення протягом індивідуального та історичного розвитку. Охарактеризовано будову та функції вегетативних і репродуктивних органів рослинних організмів, особливості розмноження та відтворення всіх систематичних груп рослин та життєві форми рослин, їх роль у природі та житті людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.64

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3:Е5

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3:Е5

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследования сукцессионного состояния планктонных сообществ зарегулированного и речного участков р. Тетерев по продукционным показателям. Установлено преобладание в сезонном цикле автотрофной направленности метаболизма планктонных сообществ, которая совпадает с весенним, летним и осенним максимумами первичной продукции. Преобладание деструкции над продукцией наблюдается в периоды сезонной депрессии, а также ранней весной и поздней осенью. Показано, что более ранние стадии сукцессии планктонных сообществ преобладают на Промышленном водохранилище, где развиваются преимущественно "молодые" сообщества, более поздние стадии с "равновесными" сообществами - на речном участке.

Досліджено таксономічний склад фітопланктону водосховищ р. Тетерів і надано екологічну характеристику водоростевих угруповань планктону за одержаними результатами. У тетерівських водосховищах ідентифіковано 256 видів планктонних водоростей, представлених 299 внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду. У цілому у водосховищах переважають зелені, діатомові та евгленові водорості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.2*990.3(4УКР)

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж14395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати дослідження таксономічного складу та кількісного розвитку фітопланктону затоплених піщаних і гранітних кар'єрів м. Житомира, наведено його еколого-географічну характеристику, зроблено оцінку сукцесійного стану планктонних угруповань водойм антропогенного походження за продукційними показниками.

Наведено основні закономірності динаміки фітопланктону малого водосховища на прикладі Денишівського (р. Тетерів) у багаторічному вимірі. Встановлено, що за останні 10 років практично не змінилася відносна частка й абсолютна кількість видів Cyanoprokaryota, однак зросла роль зелених, золотистих і евгленових з одночасним зниженням абсолютної та відносної частки діатомових водоростей. Перебудови структури фітопланктону на рівні класів є незначними, помітніші зміни відмічено на рівні порядків, родин і родів. Виявлено зниження чисельності та біомаси фітопланктону на сучасному етапі функціонування екосистеми дослідженого водосховища за високої інтенсивності новоутворення органічної речовини. Продукційно-деструкційні процеси водосховища відносно збалансовані, що свідчить про інтенсивний перебіг самоочисних процесів у водній екосистемі за участі автотрофної ланки. Подано характеристику екологічного стану водосховища за індикаторними видами водоростей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д226.1 + Е0*820*801.631.3:Е5

Рубрики:

Склад і властивості вод озер і водосховищ

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено особливості просторово-часової динаміки фітопланктону р. Гнилоп'ять. Встановлено посилення ролі евгленових водоростей у формуванні видового багатства фітопланктону за останні 10 років, що можна розглядати як природний відгук альгоугруповань на дію органічного забруднення. Також відмічено зменшення відносної частки й абсолютного числа видів Bacillariophyta. Виявлено зростання кількісних показників розвитку планктонних водоростей переважно в результаті масової вегетації синьозелених, а також зменшення вирівненості фітопланктону, що, ймовірно, є наслідком антропогенного евтрофування. Відмічено збільшення у часі індексу сапробності, що свідчить про погіршення якості води. Встановлено виражену просторову дискретність фітопланктону за поздовжнім профілем річки під впливом антропогенних чинників, що полягає у зростанні його чисельності в результаті масової вегетації представників Cyanoprokaryota на зарегульованих ділянках; зниженні кількісних показників розвитку водоростей і зростанні частки евгленових у формуванні складу та біомаси альгоугруповань, а також погіршенні якості води на ділянці, що зазнає впливу очисних споруд м. Бердичів; збільшенні форм, приурочених до грунтових, наземних субстратів - на ділянках річки нижче очисних споруд і на зарегульованій ставком.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3:Е5

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты многолетнего биоиндикационного анализа видового состава фитопланктона 9 притоков р. Припять. Идентифицировано 457 видов водорослей, представленных 485 внутривидовыми таксонами, включая номенклатурный тип вида, которые принадлежат к 14 классам, 34 порядкам, 71 семейству, 189 родам. Установлено, что в фитопланктоне исследуемых рек преобладают планктонные и планктонно-бентосные виды водорослей, эвритермы и индикаторы умеренного диапазона температуры, среднего уровня текучести вод и насыщения кислородом, индифференты по отношению к уровню солености и pH. Воды еследуемых рек по уровню органического загрязнения, согласно системе Ватанабе, характеризуются умеренным содержанием органических соединений, по системе Пантле-Букка (в модификации Сладечека) большинство исследуемых рек принадлежит к III классу качества вод ("удовлетворительные"), реки Горынь, Хомора Синявка занимают промежуточное положение между III и II классами ("удовлетворительные" и "чистые"). Отмечено преобладание автотрофных форм, а в течах Икопоть и Бересток при доминировании автотрофов к статистически значимым относятся также факультативные гетеротрофы. Полученные оригинальные данные могут быть использованы для прогноза экологической ситуации в бассейне р. Припять.

Фитопланктон притоков Припяти и Тетерева характеризуется высоким видовым разнообразием. Все исследованные водотоки по индексу сапробности принадлежали к III классу качества вод, по биомассе фитопланктона - к II - III классам, по валовой первичной продукции - преимущественно к III классу. Применение интегральных критериев оценки состояния рек бассейнов Припяти и Тетерева с учетом численности, биомассы, валовой первичной продукции, индексов A/R, WESI позволило сделать вывод о достаточно высокой самоочистительной способности исследованных водотоков, кроме рек Берестока и Икопоти, где по большинству этих показателей отмечено угнетение процессов самоочищения. По большинству гидрофизических и гидрохимических показателей исследованные водотоки согласно эколого-санитарной классификации качества вод суши принадлежат к II - III классам. Полученные многолетние данные по структурно-функциональным показателям фитопланктона разнотипных рек бассейнов Припяти и Тетерева, а также их гидрофизические, гидрохимические характеристики, могут использоваться в качестве исходных данных для дальнейшего мониторинга речных экосистем с использованием бассейнового принципа.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что притоки больших равнинных рек Припяти и Тетерева существенно отличаются по интенсивности первичной продукции, которая определяется биомассой фитопланктона, содержанием общего азота и фосфора фосфатов, а также влиянием таких абиотических факторов, как солнечная радиация, температура воды. Установлена прямая достоверная связь между интенсивностью фотосинтеза и прозрачностью и содержанием растворенного в воде кислорода, а обратная - с цветностью. Это свидетельствует о том, что продукционные процессы в водотоках бассейнов Припяти и Тетерева влияют на условия среды, изменяя световой и газовый режимы рек. Автотрофная направленность функционирования большинства исследованных речных экосистем объясняется преобладанием мелководных зон, являющихся полностью эвфотическими, в отличие от пелагиали глубоких рек, больших водохранилищ и крупных озер. Представлена оценка сукцессионного состояния речных экосистем по соотношению первичной продукции и деструкции органического вещества.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.631.3:Е5 + Е0*822.222

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше проведено порівняльний флористичний аналіз водоростевого планктону різнотипних водних екосистем басейнів головних річок Українського Полісся - Прип'яті та Тетерева. Загалом ідентифіковано 812 видів (877 внутрішньовидових таксонів із номенклатурним типом виду включно), що належать до 15-ти класів, 43-ох порядків, 99-ти родин і 261-го роду. Визначено основні абіотичні параметри, що зумовлюють зміни структурно-функціональних показників фітопланктону досліджуваних водних екосистем. Уперше встановлено закономірності процесу первинного продукування, який створює енергетичну основу розвитку і функціонування водних екосистем Полісся з різним ступенем антропогенного навантаження. Показано, що у водних екосистемах високого рівня трофії відбувається зміщення максимумів біомаси та первинної продукції від весни-літа до кінця літа - початку осені, що обумовлено змінами за останні десятиріччя температури води і подовженням вегетаційного сезону. З'ясовано, що високий рівень первинного продукування водоростевих угруповань із домінуванням зелених, діатомових, а також синьозелених та евгленових водоростей у штучних водоймах, які утворилися на місці затоплених кар'єрів, є важливим механізмом сукцесії автотрофної ланки, що зумовлює формування водних екосистем нового типу. Вперше експериментально підтверджено, що продукційні процеси в досліджуваних водних екосистемах Полісся виконують середовищеутворюючу роль, змінюючи їх світловий і газовий режими та зміщуючи pH у лужний бік. Оцінено формування потоків енергії у них. Доведено, що підтримання позитивної направленості балансу органічної речовини відносно неглибоких річок і водосховищ зумовлене інтенсивним прогрівом їх мілководь і великою оптичною глибиною цих водних об'єктів. Зазначено, що в кар'єрах та озерах важливим чинником, який визначає позитивний баланс органічної речовини, є високий вміст біогенних елементів, зокрема загального азоту. Вперше зроблено оцінку сукцесійного стану різнотипних водних екосистем за співвідношенням продукційно-деструкційних процесів. Показано, що в лентичних водних екосистемах переважають "молодші" сукцесійні стани у порівнянні з лотичними. Запропоновано трофічну класифікацію вод Полісся, яка базується на продукційних і деструкційних характеристиках фітопланктону, а також абіотичних показниках вод.

Установлено особливості структури фітопланктону річкових екосистем басейнів головних річок Полісся - Прип'яті та Тетерева. Виявлено основні тенденції трансформації автотрофної ланки поліських річок. Загалом упродовж 2003 - 2020 рр. ідентифіковано 621 вид водоростей, представлених 660 внутрішньовидовими таксонами, що належать до 217 родів, 81 родини, 35 порядків, 14 класів, 8 відділів. Виявлено 51 видовий і внутрішньовидовий таксон, новий для Українського Полісся. Поява нових для регіону видів значною мірою обумовлена змінами гідрологічного і гідрохімічного режимів водотоків, пов'язаними з зарегулюванням, меліорацією, антропогенним забрудненням, змінами клімату та великою широтою охоплення альгологічними дослідженнями територій і водотоків різних фізико-географічних областей Українського Полісся, ретельністю та цілеспрямованістю вивчення окремих із них. Визначено основні абіотичні параметри, які зумовлюють зміни структурних показників фітопланктону досліджуваних водотоків. Установлено, що зв'язок альгофлористичних показників із факторами середовища значною мірою визначається вмістом біогенів. Виявлено сильний зворотній зв'язок між числом видів водоростей і кольоровістю води, слабкий - із температурою. Проведено біоіндикаційний аналіз видового складу фітопланктону річкових екосистем і здійснено оцінку якості їхніх вод. У водотоках регіону відмічено переважання індикаторів сапробності, які відповідають III класу якості вод.

Досліджено закономірності формування та функціонування фітопланктону малих водосховищ басейну річок Прип'ять і Тетерів. З'ясовано, що за видовим багатством у цих водоймах переважають представники відділів Chlorophyta (32,7 % загальної кількості видів) і Bacillariophyta (24,6 %). Установлено, що зі зростанням площі та об'єму водосховищ у них збільшується видове різноманіття Cyanobacteria, у менших за площею водоймах лідирують Euglenozoa. Визначено основні абіотичні параметри, які зумовлюють зміни структурних показників фітопланктону досліджуваних водойм, а також основні відмінності структурно-функціональних характеристик фітопланктону малих водосховищ, збудованих на поліських річках, у порівнянні з великими дніпровськими та волзькими. Встановлено достовірну кореляцію між біомасою фітопланктону малих водосховищ і рН (r = 0,55), вмістом фосфору фосфатів (r = 0,46), кольоровістю (r = -0,36) і вмістом загального нітрогену (r = -0,61). Абіотичними чинниками, які визначають величину інформаційного різноманіття у водосховищах, є вміст фосфору фосфатів (r = -0,73), рН (r = 0,63), кольоровість води (r = -0,62). Особливістю малих водосховищ у порівнянні з великими дніпровськими та волзькими є високий рівень інтенсивності фотосинтезу за порівняно невеликої біомаси фітопланктону, зумовлений їх значною оптичною глибиною та особливостями перебігу продукційних процесів мілководь, які займають значні площі акваторій малих водосховищ.