Індекс рубрикатора НБУВ: Л457-1

Рубрики:

Глиноземистий цемент (алюмінатний цемент)

Шифр НБУВ: Ж61063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

C привлечением рентгенофазового и петрографического методов анализа исследован фазовый состав клинкера сульфатостойкого барийсодержащего портландцемента. Установлено преимущественное образование в клинкере двух бариево-кальциевых силикатов, цементируемых пленками и мелкими зернами браунмиллерита, который содержит в твердом растворе небольшое количество алюминатов кальция.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л54-52-082

Рубрики:

Переробка нафти та нафтових газів. Виробництво нафтопродуктів

Шифр НБУВ: Ж26970 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано параметри ковшів землечерпакових снарядів для підвищення їх продуктивності за умов глибоководного видобутку органо-мінеральних осадів за рахунок підвищення коефіцієнта наповнення їх ковшів шляхом обгрунтування раціональних геометричних параметрів і визначення навантаження на ківш під час копання. Встановлено аналітичні залежності раціональної висоти та довжини ковша, а також зусилля опору ковша заповненню від його ширини, глибини та швидкості різання, в'язкості, щільності, зчеплення та кута природного укосу (в розпушеному стані) розроблюваного грунту. Проведено експериментальні дослідження процесу копання глибоководних органо-мінеральних осадів у лабораторних умовах з використанням зменшених фізичних моделей ковшів і в реальних умовах експлуатації одноковшового землечерпакового снаряду в Чорному морі на глибині понад 1 800 м. Розроблені математичні моделі використовуються в інженерній методиці. На рівні винаходу запропоновано спосіб видобутку донних відкладень з великих глибин і пристрій для його реалізації.

Розкрито тенденції впливу освітлення на продуктивність праці на робочому місці. Висвітлено особливості правильного освітлення на робочому місці. Виявлено залежність між якістю праці, станом здоров'я та належним світлом в робочих приміщеннях. Доведено, що існує пряма залежність між освітленням робочих місць та здоров'ям, високою продуктивністю праці, комфортним емоційним і психологічним станом людини.

Розглянуто сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) України. Визначено головні проблеми експортно-імпортних відносин держави. Досліджено експортний потенціал і проаналізовано динаміку зовнішньої торгівлі. Визначено переваги аграрного сектора та машинобудування в зовнішній політиці країни. Проаналізовано практичне включення країни в світовий торговельний простір завдяки поєднанню економічних і адміністративних методів регулювання ЗЕД країни. Доведено, що міжнародна діяльність України відіграє вагому роль у формуванні бюджету та ВВП держави. Досліджено сировинну орієнтацію українського експорту та визначено вразливість конкурентних позицій країни на зовнішніх ринках. Проаналізовано динаміку товарної та географічної структур експортного потенціалу держави. Визначено найбільший попит продукції вітчизняного виробника з Київської, Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей. Сформульовано пріоритети розвитку зовнішньоекономічних відносин України та Європейського Союзу. Узагальнено головні негативні чинники впливу на розвиток ЗЕД країни: недостатній рівень конкурентоспроможності продукції; невідповідність міжнародним стандартам якості та безпеки; низький рівень переробки експортованої продукції. Акцентовано увагу на підтримці інтересів національних виробників, нарощуванні експортного потенціалу національного продукту, усуненню ефекту імпортозаміщення, особливо: палива, шкідливої та неякісної продукції та товарів широкого вжитку. Обгрунтовано необхідність удосконалення маркетингових досліджень, формування спрощеної системи митно-тарифного регулювання, оптимальної структури управління та обліку і контролю для формування ефективного інформаційного забезпечення у сфері експортно-імпортних відносин українських підприємств.

Розглянуто географічний вимір навчальної міграції студентської молоді України. Визначено основні проблеми масового виїзду українських громадян за кордон, оскільки саме вони викликають найбільше занепокоєння. Проведено аналіз проявів освітньої міграції. З'ясовано, що, окрім падіння якості освіти та складного соціально-економічного становища в державі, посилення зовнішньої освітньої міграції спричинено системною політикою країн Європи, Росії та США щодо залучення українців на навчання за різними програмами (стипендіальні, бакалаврські, магістерські, докторські, постдокторські). Вивчено правове регулювання академічної мобільності в Україні як інституціональної форми освітньої міграції; визначено динаміку міграційного руху української молоді щодо наявного населення країни. Проаналізовано основні тенденції освітньої міграції з України та виявлено перелік країн світу, які є найпопулярнішими серед українських студентів. Розглянуто сучасні тенденції та динаміку змін у міграційних пріоритетах молодого населення України. Підкреслено популярність західного вектора міграційного руху серед українських інтелектуальних мігрантів. Проведено статистичний аналіз закономірностей процесів міграції в Україні та світі. Виявлено основні тенденції, чинники та відповідні інститути, які визначають напрями та інтенсивність освітньої міграції. Запропоновано рекомендації щодо державної політики України в цьому напрямі. Узагальнено причини та позитивні/негативні наслідки освітньої міграції для українського суспільства в майбутньому. Визначено основні складові інституційного середовища як технологічної основи управління процесами освітньої міграції в європейських країнах. Сформульовано напрями державного регулювання освітньою міграцією в Україні в інтересах збереження та розвитку інтелектуального капіталу та забезпечення конкурентних позицій на міжнародному ринку освітніх послуг.

Досліджено сучасну практику організації підприємницької діяльності з метою підвищення її ефективності. Розглянуто теоретичні та правові засади здійснення підприємницької діяльності. Наведено обґрунтування оптимальних управлінських рішень у сфері підприємництва з урахуванням змін зовнішнього та внутрішнього середовища суб’єкта підприємництва та адекватного реагування на них. Увагу приділено організаційно-правовим засадам ліцензування підприємницької діяльності в Україні. Досліджено сучасні підходи до оцінки ефективності підприємницької діяльності. Розкрито теоретичні та правові засади здійснення підприємницької діяльності, охарактеризовано підприємницьке середовище, визначено підприємницькі ризики та вказано на заходи щодо їх подолання.

Наведено анотації усіх обов'язкових і вибіркових компонент навчальних планів підготовки магістрів за спеціальністю 071 "Облік і оподаткування" освітньо-професійної та освітньо-наукової програм, реалізацію яких здійснює кафедра обліку й аналізу Національного університету "Львівська політехніка", тематику та методичні рекомендації курсових проєктів і магістерської кваліфікаційної роботи, програми практичної підготовки, а також нормативні документи щодо організації освітнього процесу, оцінювання результатів навчання тощо. Увагу приділено питанням ділової комунікації іноземною мовою, соціальної відповідальності й інтегрованої звітності підприємств, інноваційного розвитку підприємства. Розглянуто методику викладання облікових дисциплін. Охарактеризовано управлінські інформаційні системи в обліку, аналізі й аудиті.

Проведено аналіз сучасного рівня продовольчої безпеки України в умовах повномасштабної російсько-української війни. Визначено стан аграрного сектора та проаналізовано динаміку вітчизняних посівних і збиральних площ під зерновими культурами. Визначено стан і динаміку продовольчої ситуації в країні з урахуванням показників економічної доступності продовольчого забезпечення населення України та світу. Визначено географічну структуру експортного потенціалу держави стосовно зернової продукції безпосередньо в країни Північної Африки та Азії. Наведено основні чинники, що формують попит у сфері харчової промисловості на національному та міжнародному ринках. Досліджено сировинну орієнтацію українського експорту та вразливість на зовнішніх продовольчих ринках. Загрозливі реалії змусили відреагувати світову спільноту, Всесвітню продовольчу програму ООН, СОТ, які хоча і задекларували наміри мінімізації ризиків на глобальному рівні, однак у реалії правові механізми не подіяли. Метою статті є висвітлення організаційно-правових механізмів мінімізації негативних наслідків російської агресії в галузі продовольчої безпеки. Аналіз Державної програми стимулювання економіки для подолання наслідків повномасштабного російського вторгнення в Україну привів до висновку, що в частині забезпечення продовольчої безпеки програма є неефективною, оскільки в ній не передбачені організаційно-правові інструменти досягнення цілей. Узагальнено головні негативні чинники впливу російської агресії на продовольчу безпеку України та світу. Виявлено, що сучасний стан продовольства країни в умовах війни близький до катастрофічного, оскільки українське зерно відіграє вагому роль у боротьбі з голодом у світі. Визначено, що першочергова роль для виходу із цього стану повинна належати не лише державі, а й міжнародній спільноті.