Розглядається загальний підхід до процесу управлінського консультування як структури сфери послуг, що сприяє стійкому розвитку економіки України. Виділяються аспекти, що впливають на здійснення консультаційного процесу. Пропонується перелік класів задач і види математичних моделей, необхідних для їх реалізації.

Розглянуто теоретичні основи функціонування організаційно-економічного механізму управлінського консультування за умов трасформації економіки України, уточнено його понятійний апарат, класифікаційні системи та узагальнено основні технологічні положення. Проведено дослідження діяльності підприємств, які надають консультаційні послуги, та проаналізовано якість методичного забезпечення здійснення консультаційних процесів. Запропоновано до використання модель ресурсної оптимізації, методику застосування в консультаційному процесі теорії мережевого планування та управління, що дозволяють підвищити ефективність виконання послуг підприємствами, які здійснюють консультаційний процес з управління. Розроблено економіко-математичний апарат і програмні засоби для розрахунку оптимального обсягу ресурсів, необхідних для процесу управлінського консультування, визначення його відповідної вартості, оптимального строку та ефективності виконання.

Розглянуто переклад як інтелектуальну діяльність, розкрито його особливості та види, висвітлено історію перекладу в Україні, особливості машинного перекладу (МП) та етапи роботи перекладача над текстом МП. Увагу приділено питанням системного та прикладного програмного забезпечення перекладацької діяльності (ПД), безпеки даних у комп'ютерному середовищі, підготовки перекладу в текстовому процесорі (ТП) MS Word, засобам редагування, основам форматування та графічного оформлення тексту перекладу, використання шаблонів у ПД, засобів ТП Word для роботи з великими текстами перекладу, програми MS PowerPoint для підготовки мультимедійних презентацій, а також виконання перекладу документів у середовищі електронних таблиць MS Excel.

Аргументовано шляхи удосконалення засобів ділової активності України на міжнародному ринку нафтопродуктів на підставі побудови композитного випереджального показника (КВП), системи заходів підвищення конкурентоспроможності українських нафтопереробних закладів. Здійснено прогнозовану оцінку ділової активності України на міжнародному ринку нафтопродуктів з використанням КВП, який заздалегідь сигналізує про майбутні ринкові коливання та необхідність державного регулювання. Розроблено пропозиції щодо удосконалення заходів стабілізації та підвищення ділової активності ринку нафтопродуктів України.

Представлено основні відомості про міжнародний ринок інформаційних та комп'ютерних послуг, надано оцінку його сучасного стану та участі України на даному ринку.

Визначено особливості міжнародної класифікації комп'ютерних та інформаційних послуг, досліджено закономірності розвитку зовнішньої торгівлі комп'ютерними та інформаційними послугами України, фактори, що впливають на розвиток зовнішньої торгівлі комп'ютерними та інформаційними послугами України, надано пропозиції щодо способів подолання негативного впливу даних факторів.

Представлено аналіз структури й результативності торгівлі України із країнами СНД на ринку металургійної продукції; виділяються найбільш актуальні проблеми (подальша жорсткість конкуренції на зовнішніх і внутрішньому ринках металургійної продукції, структурне недосконалість, технологічна відставання), які стримують ділову активність вітчизняних учасників даного ринку. Розглянуто причини низької інноваційної активності українських учасників ринку металопродукції, приділено особливу увагу конкурентним перевагам металургійної продукції України в порівнянні з металловиробництвом Російської Федерації як основного конкурента України на ринку металургійної продукції країн СНД. Підкреслено недостатність конкурентних переваг України в сегменті високоякісної металургійної продукції, існування сильної залежності українського імпорту металургійної продукції від єдиного постачальника на ринку країн СНД.

Представлено теоретичні основи щодо розуміння сутності інноваційного потенціалу країни, його ролі у підвищенні міжнародної конкурентоспроможності національної економіки; розглянуті результати використання інноваційного потенціалу у розвитку високотехнологічних галузей на прикладі двостороннього співробітництва України і РФ в інноваційних сферах; виділяються найбільш актуальні проблеми (політичні, правові, економічні, проблеми створення в кордонах однієї країни замкнутого циклу виробництва наукомісткої продукції та технологій; монополізація ринку збуту та ін.), які знижують ефективність використання інноваційного потенціалу у процесі підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки. Розглянуто причини низької інноваційної активності українських суб'єктів господарської діяльності, приділена особлива увага порівняльній характеристиці основних індикаторів інноваційного потенціалу України і РФ та їх впливу на підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки на основі даних ВЕФ.