Висвітлено системні засади охорони фіторізноманіття, розвитку інтродукційної дендросозології та охарактеризовано мережу природно-заповідного фонду Українського Полісся. Комплексно та структурно проаналізовано заповідну дендросозофлору, яка складена автохтонними та екзотичними видами деревних рослин усіх біоморф, які мають офіційний статус міжнародного, загальнодержавного та регіонального рангів охорони. Розглянуто видову, категоріальну та регіональну репрезентативність заповідної дендросозофлори, у тім числі й вікових дерев. Надано оцінку декоративності дендросозофітів та виокремлено аспекти їх участі в конструюванні фітоценокомпозицій.

Комплексно охарактеризовано сучасний стан ценопопуляцій Ledum palustre у семи лісових і лісоболотних фітоценозах Новгород-Сіверського Полісся. За показниками розмірності та віталітетної структури ценопопуляції мають чітко виражені та статистично достовірні відмінності, за показниками онтогенетичної структури та популяційної щільності вони досить подібні між собою. За комплексом популяційних показників встановлено, що найвищий фітоценотичний потенціал функціонування мають ценопопуляції із угруповань Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli), Pineto (sylvestris)-Betuletum (pendulae) vaccinioso (myrtilli)-ledosum (palustris) та Pinetum (sylvestris) sphagnosum (cuspidati).

Для трьох репрезентативних видів автохтонних раритетних хамефітів Українського Полісся (Ledum palustre L., Chimaphila umbellata (L.) W. Barton та Oxycoccus palustris Pers) здійснено оцінку морфологічної інтегрованості (цілісності) рослин, яка, зокрема, грунтувалася на вивченні кореляційних взаємозв'язків між морфопараметрами. Запропоновано 4 показники, за якими для різних видів здійснено порівняльний аналіз кореляційних дендритів і плеяд, сформованих досліджуваними морфопараметрами. Результати проведеного на основі цих показників аналізу засвідчили, що Ledum palustre за рівнем морфологічної інтегрованості поступається Chimaphila umbellatа та Oxycoccus palustris. Оцінка морфологічної цілісності рослин доповнювалася визначенням і порівнянням значень двох індексів: індексу морфологічної інтеграції та його модифікованого варіанта. Встановлено, що у досліджуваних видів значення цих індексів коливаються в межах 60,95 - 78,7 % та 0,84 - 1,09, відповідно. У підсумку за результатами кореляційного аналізу та величинами індексів доведено, що ступінь морфологічної інтегрованості рослин досліджуваних видів зростає в такій послідовності: Ledum palustre - Chimaphila umbellatа - Oxycoccus palustris.

Охарактеризовано основні напрями становлення та розвитку наукових досліджень автохтонних дендросозофітів Українського Полісся. Для 58 видів, які репрезентують цю групу рослин, наведено результати інвентаризації та структурного флористичного аналізу. На підставі уніфікованих екошкал Я. П. Дідуха визначено екоамплітуди заповідних автохтонних дендросозофітів за 12 екочинниками. Доведено, що всі досліджувані види чітко диференціюються за поєднанням мінімальних та максимальних величин бальних показників уніфікованих модельних екошкал, за середніми величинами цих діапазонів, а також за значеннями абсолютної та відносної ширини реалізованих еконіш. Подано результати комплексного популяційного аналізу ценопопуляцій трьох репрезентативних видів рослин: Ledum palustre L., Chimaphila umbellata (L.) W. Barton та Oxycoccus palustris Pers. Для цих видів установлено показники популяційної щільності, а також характерні ознаки онтогенетичної, розмірної, віталітетної структур ценопопуляцій. На підставі оригінального алгоритму комплексної оцінки морфоінтегрованості рослин різних біоморф оцінено морфоінтегрованість рослин цих видів. Проаналізовано декоративність автохтонних дендросозофітів та за новітніми підходами, визначено їх роль у формуванні фітоценокомпозицій. Запропоновано композиції, сформовані з видів, які подібні за екологічними властивостями. Новітній ценопопуляційний принцип реалізовано в контексті конструювання трьох фітоценокомпозицій за участі Ledum palustre, Chimaphila umbellata та Oxycoccus palustris.

Висвітлено загальні положення та поняття про оцінку впливу на довкілля (ОВД). Розглянуто види діяльності, що можуть значно впливати на довкілля. Увагу приділено процедурам публічності та збиранню інформації під час проведення ОВД. Зроблено висновок з ОВД. Акцентовано на стратегічній екологічній оцінці тощо.