Проанализировано современное состояние мирового топливно-энергетического комплекса, показана роль нефти и газа в энергообеспечении стран с учетом инновационного развития экономики. Рассмотрены особенности трансформации рынков углеводородов под влиянием повышения мировых цен на нефть и другие энергоносители. Предложена методика оценки состояния нефтеперерабатывающей промышленности Украины, России. Приведены пути развития нефтегазового комплекса на основании инновационной теории.

Висвітлено теоретико-методологічні засади економічної оцінки інноваційної діяльності в паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) України. Проаналізовано інноваційні проблеми в вітчизняній енергетичній промисловості, висвітлено роль ринкових важелів у їх вирішенні. Наведено рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку енергетичної промисловості на підставі впровадження технології наукоємних виробництв, інтелектуальних підприємств і обладнання, інформаційних технологій, розробки інноваційних проектів з метою посилення економічного стимулювання та підвищення конкурентоздатності ПЕК.

Освещены теоретико-методологические основы экономической оценки инновационной деятельности в топливно-энергетическом комплексе (ТЭК) Украины. Проанализированы инновационные проблемы в отечественной энергетической промышленности, освещена роль рыночных рычагов в ее решении. Даны рекомендации по усовершенствованию организационно-экономического механизма инновационного развития энергетической промышленности на основе внедрения технологии наукоемких производств, интеллектуальных предприятий и оборудования, информационных технологий, разработке инновационных проектов с целью усиления экономического стимулирования и повышения конкурентоспособности ТЭК.

Рассмотрены предпосылки и условия строительства в Украине нефтеперерабатывающего завода нового поколения. Обоснована необходимость привлечения к инвестированию этого проекта заинтересованных стран-членов ГУАМ.

Рассмотрены вопросы модернизации бизнес-процессов в газовой промышленности за счет формирования гибкой информационной технологической инфраструктуры, способствующей ускоренному внедрению новых технологий и своевременному изменению направленности и функциональных возможностей приложений.

Показано, що складовою і найважливішою частиною діяльності держави в енергетичній сфері виступає диверсифікація постачальників нафти. Основною метою цієї політики є усунення надмірної залежності України від якогось одного постачальника нафти, і, водночас, закупівля переважно високоякісної нафти за мінімально можливими цінами з використанням більш раціональних схем її транспортування.

Визначено роль і місце виробничих потужностей в економіці нафтопереробних заводів та обурунтовано інноваційні для України напрями їх оптимізації з метою зростання конкурентоспроможності галузі.

Рассмотрены процессы глобализации мировой экономики в свете разработки странами Организации Экономического Сотрудничества и Развития единой энергетической политики с целью обеспечения энергобезопасности и стабильности энергопоставок. Обоснована необходимость использования Украиной достижений мировой практики для модернизации ТЭК.

Рассмотрены вопросы стратегии создания единого информационного пространства на предприятиях газодобывающей промышленности с учетом их особенностей, а также эффективность их внедрения на конкретных примерах.

Проаналізовано баланси попиту і пропозиції нафти та основних нафтопродуктів для з'ясування ситуації, яка склалась на ринку нафтопродуктів; визначено роль імпорту нафти і нафтопродуктів; здійснено оцінку виконання програми уряду щодо диверсифікації джерел поставки нафти в Україну; проведено моніторинг цін на ринку нафти і нафтопродуктів. Теоретично обурунтовано шляхи модернізації українських нафтопереробних заводів з метою підвищення енергобезпеки країни.

Рассмотрены современные подходы к информационным технологиям в нефтегазовом комплексе. Происходящее отставание роста цен на углеводороды от общих затрат компании стремятся компенсировать за счет реновации основного капитала, оптимизации своей деятельности с помощью централизованных информационных систем, освоения инноваций в области ведения бизнеса.

Уточнено сутність активізації природоохоронного провайдингу підприємства. Узагальнено світовий досвід та з'ясовано протиріччя природоохоронного провайдингу підприємства як історичного, динамічного і складно-компонентного процесу. Ідентифіковано особливості процесу активізації природоохоронних процесів підприємства і на цій основі удосконалено управління природоохоронною діяльністю з використанням інноваційних чинників. Набули подальшого розвитку особливості дослідження впливу інноваційно-інвестиційних чинників на процес активізації природоохоронних процесів на підприємстві. Сформовано теоретико-концептуальні основи організаційного механізму активізації природоохоронного провайдингу підприємства на інноваційних засадах. Уточнено теоретичні положення державно-регулятивного механізму активізації природоохоронного провайдингу підприємства. Розвинуто основоположні підходи до формування мотиваційно-стимулювального механізму зацікавлення природоохоронного провайдингу підприємства.

Зазначено, що за сучасних умов дисбалансу економічних процесів одним із найважливіших аспектів зміцнення економічної безпеки підприємств є активний вплив соціогуманітарного чинника. Зауважено, що за таких умов функціонування сучасного економічного простору вимагає формування та зміцнення єдиного соціогуманітарного вектора, який потребує розв'язання низки завдань, серед яких - підвищення ефективності витрачання коштів, які виділяють для підтримки соціогуманітарної компоненти підприємств; нарощування дослідницького потенціалу за основними напрямами їх функціонування; інвентаризація структур багаторівневої управлінської системи; розвиток інструментів і механізмів координації та взаємодії між усіма суб'єктами державної політики. Наголошено, що в контексті посткризового відновлення є досить актуальним формування структурних елементів розроблення стратегії соціогуманітарної компоненти економічної безпеки підприємств за умов макроекономічної нестабільності.

Досліджено процеси управління інноваційними, ресурсними, логістичними та маркетинговими чинниками ефективної діяльності на основі багатокомпонентної моделі, що впливають на стабільне функціонування промислового підприємства та його витрати. Висвітлено поблеми формування багатокомпонентної моделі управління чинниками ефективної діяльності забезпечення стабільного функціонування промислового підприємства на основі виділення інноваційно-ресурсних та логістично-маркетингових компонент та формування методичного управлінського інструментарію щодо її реалізації. Зауважено, що теоретико-методологічну основу роботи сформували наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених із зазначеної тематики. Наукова новизна одержаних результатів полягає у концептуальному вирішенні важливої наукової проблеми - забезпечення стабільного функціонування промислових підприємств та теоретичному, методологічному, методичному і прикладному обґрунтуванні наукових засад формування багатокомпонентної моделі організаційного механізму, що сприятиме досягненню ефективної діяльності підприємств переробної промисловості. Розглянуто принципи, положення, економічні методи, прийоми та практичні аспекти формування інноваційно-ресурсної та логістично-маркетингової стратегії управління чинниками ефективної діяльності та витратами промислового підприємства. Наведено пропозиції щодо впровадження алгоритму процесу вибору й оцінки ефективності проєкту стратегії управління чинниками ефективної діяльності підприємства з урахуванням можливих витрат. Подано методику планування й управління чинниками ефективної діяльності підприємства й оптимізації витрат на основі інноваційної-ресурсної та логістично-маркетингової компонент з точки зору виділення цільових пріоритетів. Зауважено, що концептуальні та методичні підходи та практичні рекомендації, висунуті у дисертації, можуть бути використані переробними підприємствами промисловості при формуванні організаційного механізму забезпечення стабільного функціонування підприємства та його розвитку.

Розглянуто актуальні питання удосконалення управління інформаційно-комунікативною компонентою закладів охорони здоров'я в умовах адміністративно-територіальнох реформи у воєнний та повоєнний період. Наведено теоретичні засади комунікаційного забезпечення функціональної діяльності медичного закладу. Досліджено особливості комунікаційних процесів у медичному закладі на сучсному етапі як необхідну умову повоєнного відродження охорони здоров'я. Розглянуто шляхи удосконалення інформаційно-комунікаційних процесів в закладах охорони здоров'я, - особливості організації повоєнного управління процесами в умовах ОТГ. Висвітлено теоретичні основи управління соціогуманітарною сферою господарської діяльності ОТГ, а саме визначено місце та роль медичної компоненти. Проаналізовано сучасний стан управління інформаційно-комунікативним забезпеченням управління медичного обслуговування в умовах ОТГ. Досліджено шляхи і напрями удосконалення організаційно-економічних механізмів управління іноформаційно-комунікативним забезпеченням охорони здоровя населення ОТГ, визначено ефективність пропонованих заходів. На прикладі медичних підприємств і закладів аналізується досвід використання нових організаційних форм управління цими процесами з урахуванням місцевих, територіальних (регіональних) особливостей.

Вивчено механізми використання психологічних засобів і протистояння агресивним намірам Росії. У процесі досліджень використано загальнонаукові методи: порівняльний аналіз і логічне узагальнення. Запропоновано організацію попереджувальних заходів на основі використання гуманітарного інструментарію. Виявлено причини безвідповідального вторгнення агресора в суверенне суспільство та мотиви державної агресивності росіян. Визначено у цих процесах місце і роль мовного контенту. Росіяни, у результаті використання фейкового інформування населення, створюють передумови до, нібито, протестних настроїв людей та наголошують "визволяти російськомовних", здійснюють анексію української території т.д. Названо недосконалості ідеології, що там панує. Висвітлення окремих розбіжностей у поглядах на російську монолітність. Окремі зарубіжні (здебільшого російські) політологи стверджують, що там народ масово підтримує свого правителя-президента, в силу численних соціальних і політичних, інформаційних чинників. Це відбувається, навіть, при тому, що він та його оточення безоглядно не лише "фейкують", а й безоглядно грабують народні ресурси і безсоромно вивозять награбоване за кордон, нагло лякаючи ним (закордоном) пограбованих і вони вірять йому, бо у росіян нібито така ментальність. Хто не вірить, йому "пришивають ярлик" запроданця і так триває століттями. Вони, у принципі, патріоти і, навіть, у "ярмі вірності вождеві" завжди почуваються "щасливішими", ніж всі є європейці разом узяті. Реалізація певних заходів державою для попередження широкомасштабно агресії росіян, активізації державотворчих процесів в Україні. Виявлено, що багато українців уподобляються росіянам. Колись, комуністичними ідеологами стверджувалося, що ми браття, і суспільство повірило цьому, і теж, як засвідчує громадська думка, громадяни отримали право першими гинути за своїх гнобителів. Встановлено, що хто сіє зневіру в душах українців, хто позбавляє їх надії та оптимізму і чому ми це комусь дозволяємо. Висвітлено погляди на ці проблеми людей, які неупереджено оцінюють агресію росіян в Україні.

Зазначено, що інформаційне, науково-методичне видання "Наукова школа Богдана Андрушківа: феномен, віхи, досягнення, філософія" підготовлено на досвіді управління економічною кафедрою у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя. Розкрито особливості формування наукової школи Богдана Андрушківа у контексті розвитку кафедри в університетських умовах. Висвітлено досвід формування матеріально-технічної та навчально-методичної баз кафедри. Розкрито складнощі підготовки не лише здобувачів вищої освіти, які планують присвятити себе у майбутньому сфері послуг, підприємництву та інноваційній діяльності, а і науковим кадрам вищої кваліфікації. Розглянуто організацію науково-дослідницької роботи, видавничої діяльності та виховання майбутнього покоління держави з досвіду засновника та керівника наукової школи.