На підcтаві аналізу 138-ми скронево-нижньощелепних суглобів, обстежених за допомогою методу магнітно-резонансної томографії, виявлено залежність тяжкості зміщень суглобового диска від топографії дефектів зубних рядів. За виникнення тяжких видів зміщень відповідальні в основному протяжні двосторонні асиметричні зубні дефекти, а також втрата двосторонніх зон підпор, особливо задніх.

Вирішено завдання сучасної стоматології - визначення впливу оклюзійних порушень, зумовлених дефектами зубних рядів і зниженням міжальвеолярної висоти на внутрішні розлади скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС), особливостей їх діагностування за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ). На підставі клінічного обстеження, магнітно-резонансної та комп'ютерної томографії скронево-нижньощелепних суглобів 69-ти хворих (проаналізовано стан 138-ми СНЩС) з внутрішніми розладами та розподілу обстежених за групами згідно з класифікацією дефектів зубних рядів за Eicher виявлено, що на виникнення однобічних і простих зміщень суглобового диску впливають пошкодження коронок зубів і невеликі дефекти. Виникнення важчих видів зміщень суглобового диску зумовлюють протяжні асиметричні дефекти зубних рядів і двобічна втрата зон підпор, особливо задніх. Запропонованний оптимальний протокол МРТ-обстеження СНЩС у сагнітальній і фронтальній площинах, виявлено бічні та досерединні зміщення суглобового диску, що впливає на центральне положення головок нижньої щелепи у звичній оклюзії. Запропоновано здійснювати МРТ-контроль у разі встановлення лікувального положення нижньої щелепи. Створено тривимірну математичну модель нижньої щелепи та виявлено з її допомогою біомеханічні закономірності розподілу силових реакцій у суглобах залежно від місця прикладання жувального навантаження та варіантів оклюзії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-3

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - з'ясувати стан обізнаності лікарів-стоматологів щодо основних питань, пов'язаних з підготовкою зубів під металокерамічні конструкції. Проведено анкетування 112 ортопедів-стоматологів, які навчалися на курсах підвищення кваліфікації лікарів ФПДО зі спеціальності "Ортопедична стоматологія" та лікарів Стоматологічного медичного центру ЛНМУ ім. Данила Галицького. Анкета містила 22 запитання. Анкетуванням виявлено численні проблемні аспекти. Особливо актуальним було питання майже повної депульпації зубів. Висновки: значну кількість ускладнень під час протезування металокерамічними конструкціями можна пояснити недостатньою обізнаністю стоматологів-ортопедів щодо характеру підготовки зубів під металокерамічні конструкції. З метою покращання ефективності протезування рекомендовано викладачам курсів підвищення кваліфікації та викладачам студентських кафедр приділити більше уваги проблемним аспектам підготовки зубів під металокерамічні конструкції.

Мета роботи - дослідити стан пульпи при препаруванні різних груп зубів під металокерамічні коронки і мостоподібні протези. Стан пульпи зубів, які підлягали препаруванню, оцінювали методом елетроодoнтодіагностики (ЕОД), використовуючи апарат ИВН-1 на 1-й, 7-й та 30-й день після препарування. Найвищі показники ЕОД були зафіксовані на 7-й день після препарування в групі молярів (18,8 +- 1,8 мкА). Премоляри характеризувалися найстабільнішими показниками ЕОД пульпи, відтак на 30-й день після препарування зафіксували аналогічні показники (6,8 +- 2,7), що й до препарування (6,8 +- 1,4). Висновки: препарування молярів супроводжується значним зростанням показників ЕОД, що становить ризик виникнення пульпіту. Необхідність контролю конусності препарування є важливою передумовою збереження пульпи.

Розкрито анатомічні та функціональні особливості скронево-нижньощелепних суглобів. Розглянуто оклюзійно-артикуляційну концепцію розвитку синдрому м'язово-суглобової дисфункції. Висвітлено особливості клінічного обстеження хворих з підозрою на скронево-нижньощелепні розлади. Описано сучасні рентгенологічні методи візуалізації скронево-нижньощелепних суглобів. Подано інформацію про якісний та кількісний аналіз наявності симптомів скронево-нижньощелепних розладів у осіб молодого віку. Охарактеризовано спосіб моделювання поверхонь скронево-нижньощелепних суглобів, виділених при аутопсійному дослідженні.