Індекс рубрикатора НБУВ: К343.144-1

Рубрики:

Електролітичний спосіб одержання алюмінію

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено теплові режими виготовлення та введення в експлуатацію катодного вузла, розроблено їх оптимальні варіанти з метою подальшого впровадження для забезпечення безаварійної роботи алюмінієвих електролізерів. Розглянуто основні складові вуглеграфітової подини - катодні секції і набивні подові маси. Розраховано регламент попереднього розігріву струмовідводу, запровадження якого забезпечує утворення оптимального усадочного зазору. Теоретично та експериментально вивчено холоднонабивні маси. За результатами дослідження процесу газовиділення під час коксування мас, визначено температурні межі етапів коксування, розроблено температурний регламент полум'яного випалу подини, який впроваджено для випалу промислових електролізерів. Встановлено температурні залежності теплоємності й ефективної теплопровідності холоднонабивних мас, результати використано під час числового моделювання температурних полів міжблокових швів. Запропоновано методику діагностики стану коксування набивних швів подини в процесі випалу для обстеження випалу промислових електролізерів.

Приведены результаты исследования по снижению жесткости и мутности воды при использовании основных реагентов с флокулянтами. Показано, что при рН 10 - 11 Zеtag-7634 обеспечивает высокую эффективность осветления воды, при этом достигается достаточно высокая эффективность умягчения. Флокулянт Zеtag-7563 близок по эффективности умягчения к Zеtag-7634, но уступает ему по эффективности осветления умягченной воды. Percol-455 характеризуется более высокой эффективностью умягчения воды щелочью при рН 10 - 11 по сравнению с флокулянтом Zеtag-7563 и при рН 11 - по сравнению с Zеtag-7634. При использовании Praestol-611BC достигается полное осветление воды отстаиванием при степени умягчения 84 - 88 %. Флокулянт Praestol-650BC обеспечивает эффективное осветление воды и при обработке ее щелочью при рН 10 - 11, как и Praestol-854BC при рН 9 - 10.

Вследствие экспериментального исследования газовыделения при разных скоростях обжига образцов промышленных электродов, сформированных из наполнителя - антрацита и связующего - каменноугольного пека, получены и проанализированы зависимости газовыделения и его производных от скорости обжига и температуры. Определено, что максимальное газовыделение (больше 75 % массы), осуществляется в узком диапазоне (менее 25 %) температур. Показано, что с ростом времени обжига газовыделение уменьшилось от 9,4 % до 7,6 % массы образца, и это способствовало росту выделения кокса из пека и улучшению физико-механических характеристик электрода. Результаты экспериментального исследования можно использовать для составления оптимального графика обжига промышленных электродов.

Виконано огляд розробок композиційних будівельних матеріалів із застосуванням нанотехнологий і введенням до складу композитів наносистем. У зв'язку зі збільшенням обсягів будівництва в Україні, впровадженням нових будівельних технологій з використанням відповідних будівельних матеріалів, виникає необхідність поліпшення їх експлуатаційних властивостей. Розробки, проведені останнім часом, стосуються виробництва високоміцних і стійких до зношування таких матеріалів, як цементний камінь, бетон, пінобетон, різні покриття для забезпечення водо- і олієвідштовхувальних властивостей поверхонь. Застосування наноматериалів впливає на внутрішню структуру композиційного матеріалу, створюючи ефект армування єднальної матриці й поліпшує його фізико-технічні характеристики. Додавання надмалих кількостей наносистем (менше 0,5 % за масою) у рецептуру традиційних композиційних матеріалів значно поліпшує міцнісні і експлуатаційні характеристики кінцевого продукту. Відомі дослідження показують, що модифіковані бетони мають міцність вище на 20 - 35 %, пінобетони - на 50 - 70 %. Крім того, додавання наночасток впливає й на інші експлуатаційні властивості, а саме: підвищує гидрофобність покриттів, стійкість до забруднень і грибкових уражень, що надзвичайно важливо для експлуатації будинків. Особливий інтерес викликає використання як добавки вуглецевих наносистем. Для широкого впровадження нанооб'єктів у технологію виробництва будівельних матеріалів необхідно виготовляти достатню кількість дешевих наноситем. З цього погляду перспективними є роботи щодо можливості одержання нанотрубок і наносистем з продуктів і відходів коксування вугілля (кокс, смола, пековий кокс, пил і т.п.). Виконаний огляд дозволяє думати, що застосування нанодобавок і наносистем можна розширити й на інші класи будівельних матеріалів, виробів і покриттів, такі як санітарно-технічна кераміка, облицювальна плитка, фарби й покриття.