Встановлено часовий і дозозалежний характер ефектів, спричинених опроміненням на різних етапах розвитку реакції надчутливості (РНЧ) рослин. Найбільшою радіочутливістю характеризувався перший етап взаємодії бактерій з рослиною, коли відбувається індукція реакції рослини-господаря. На подальших етапах розвитку реакції тривало певне підвищення радіостійкості механізму РНЧ. Це зумовлюється насамперед тим, що на різних етапах розвитку РНЧ змінюються відповідні структури, які є критичними для кожного окремого етапу і відрізняються ступенем чутливості до дії опромінення.

Ключ. слова: Pisum sativum L., гамма-випромінювання, радіоадаптація
Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-264.22-271.25

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.3-271.2

Рубрики:

Горох

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто різні гіпотези старіння монокарпічних рослин, класифіковано типи старіння. Синдром старіння у рослин має складний, інтегративний характер і зумовлюється багатьма механізмами на різних структурно-функціональних рівнях організації рослин. Процеси старіння регулюються зовнішніми та внутрішніми факторами, особливості взаємодії яких визначають існування у монокарпічних рослин кількох морфофізіологічних типів старіння. Старіння індукується через різні шляхи трансдукції сигналів, що можуть взаємодіяти між собою. Сигнальну функцію можуть виконувати специфічні регуляторні білки, нуклеїнові кислоти, фітогормони, вуглеводи й органічні кислоти. Старіння рослинного організму та його окремих частин є генозалежним процесом, який може контролюватися кількома генними локусами.

Розглянуто проблему адаптивного значення різних типів модифікацій ліпополісахаридів (ЛПС) патогенних бактерій. Біологічна активність ЛПС залежить від молекулярної конформації, яка визначається первинною структурою молекул ЛПС і зарядами відповідних хімічних груп. Зміни структури ЛПС можуть мати спонтанний характер завдяки нестабільності відповідних генів, зокрема генів ферментів синтезу окремих компонентів ЛПС, та індукуватися під впливом різних факторів. Спонтанні варіації структури ЛПС є однією з причин гетерогенності популяцій бактеріальних клітин та створюють основу їх преадаптацій. Вплив факторів середовища на структуру та функції ЛПС може бути як прямим, так і опосередковуватися через регуляцію експресії генів бактеріальної хромосоми та плазмід шляхом безпосередньої дії факторів на ДНК і через системи сигнальної трансдукції клітин. Патогенні бактерії можуть використовувати варіації ЛПС під час адаптації до дії біогенних та абіогенних стресових факторів середовища.

Дисертація присвячена питанню дослідження радіобіологічних характеристик реакції надчутливості (РНЧ) у рослин тютюну Nicotiana sanderae, заражених бактеріями Pseudomonas syringae pv. phaseolicola. При впливі гамма-випромінювання в дозах 50-600 Гр найбільшою радіочутливістю характеризувався етап взаємодії рослин і бактерій, коли відбувається індукція реакції рослини-господаря. Встановлено, що визначальною ланкою для розвитку РНЧ є функціональна активність бактеріальних клітин, які виявляють значну радіочутливість.

Внаслідок дії антропогенних факторів, зокрема іонізуючої радіації, на екосистеми порушується їх структура та зменшується видова різноманітність в усіх ланках трофічних ланцюгів. Набувають переваги окремі стійкі форми мікроорганізмів з високим адаптаційним та екологічним потенціалом. За цього їх вірулентність може підвищуватись. Серйозною проблемою є молекулярно-біологічне забруднення навколишнього середовища, зумовлене, насамперед, появою у зовнішньому середовищі ДНК різних організмів.

Досліджено здатність нативних та оброблених фенолом ліпополісахаридів (ЛПС) із фітопатогенних і сапрофітних штамів бактерій Pseudomonas aeruginosa модифікувати стійкість рослин Arabidopsis thaliana до наступного зараження фітопатогенними бактеріями Pseudomonas syringae IMB 8511. Встановлено, що ЛПС бактеріального походження індукують підвищення або зниження стійкості рослин до фітопатогенних бактерій залежно від походження ліпополісахариду, його хімічного стану та генотипу рослин.

Узагальнено результати дослідження епігенетичних факторів формування адаптації рослинних організмів. Акцент у дослідженнях зроблено на використанні сучасних ''омік'' - технологій у біологічному експерименті, що дозволяє розглянути процес формування адаптованості з різних рівнів її формування - починаючи від епігенетичних факторів, що визначають перші етапи потенційних змін в експресії генів на рівні хроматину до виникнення змін у протсомі та метаболомі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.141.2 + Е40*801.1-634

Рубрики:

Pseudomonas

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ