Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.6

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення гомілковостопного суглоба, стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.6

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення гомілковостопного суглоба, стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С использованием принципов интеграции, методологии системного подхода на основе концептуальных моделей "Сустав" и "Сколиоз" построена и теоретически обоснована концепция "Диспластической патологии инсерционного аппарата ахиллова сухожилия, обусловленной наследственной предрасположенностью". Патология рассматривается как синдром тендопериостопатии инсерционного аппарата ахиллова сухожилия.

На модели "ортопедическая артрология" раскрыта суть и определена роль эмпирических и интеграционных уровней научных исследований в развитии фундаментальной науки.

З урахуванням результатів досліджень захворювань суглобів, зумовлених спадковою схильністю, запропоновано ідею про інсерційний апарат ахіллового сухожилка залежно від анатомо-функціональних взаємовідношень із заднім відділом стопи. Підтверджено існування диспластичної патології інсерційного апарату ахіллового сухожилка, спричиненої відхиленнями від норми елементів зазначеного відділу стопи у фронтальній площині, що призводять до нерівномірного навантаження інсерційного апарату ахіллового сухожилка з його подальшим руйнуванням. Установлено, що характер запально-дистрофічних змін в інсерційному апараті обумовлює особливості перебігу диспластичного процесу ахіллового сухожилка та локалізацію його розриву. Побудовано, верифіковано, подано в описовій і концептуальній формі новий синдром тендоперіостопатії інсерційного апарату ахіллового сухожилка диспластичного генезу, зумовленого спадковою схильністю. Запропоновано алгоритмізовану систему його діагностики, яка сприятиме покращанню виявлення означеної патології, зокрема на доклінічній та ранній клінічній стадіях.

Обгрунтовано, що відносини, які виникають у процесі проведення маркетингових досліджень (МД), є цивільно-правовими й охоплюються предметом цивільного права. Встановлено, що правові відносини, які виникають між особою, яка здійснює МД (виконавцем), та іншими учасниками цивільного обороту (замовниками), здійснюються з метою покращення економічних показників підприємницької діяльності замовників, що складає приватноправовий аспект маркетингу та МД. Запропоновано визначення договору на МД, за яким виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника провести МД і передати замовникові одержаний результат у вигляді звіту та програми дій, а замовник зобов'язується прийняти ці результати та сплатити обумовлену суму. Доведено, що предмет договору на МД є подвійним або змішаним (робота та послуги) та включає проведені виконавцем дослідження й оформлення їх результатів (звіт про проведену роботу та рекомендації). Надано правову характеристику договору на МД як двостороннього, консенсуального, оплатного, змішаного, комплексного, інвестиційного, підприємницького договору.

Описано механізм державного регулювання цивільних правовідносин. Викладено загальні положення про цивільні правовідносини. Обгрунтовано підстави для виникнення таких правовідносин. Приділено увагу здійсненню цивільних прав і виконання обов'язків та їх захисту в разі порушення. Охарактеризовано суб'єкти цивільних правовідносин. Розглянуто юридичних осіб як учасників цивільних правовідносин. Подано інформацію про правочини в цивільному праві. Наведено види строків у зазначеному праві та їх характеристику. Проаналізовано особисті немайнові права фізичних осіб.

Наведено дані лікування 32 хворих зі свіжим ушкодженням зв'язок акроміально-ключичного суглоба. Для визначення типу пошкодження використовували класифікацію Rockwood. У разі I - II типів ушкоджень застосовували консервативне лікування, за III - VI типів вивихів - оперативне лікування. За допомогою методу вибору оперативного лікування була методика, у разі якої використовували систему "АКК-Такелаж" з високоміцним нерозсмоктувальним матеріалом. Результати показали, що застосування даної методики для відновлення акроміально-ключичного суглоба надає змогу знизити травматичність операції, скоротити терміни іммобілізації, одержати позитивні віддалені результати та відновити рух у плечовому суглобі у повному обсязі.

Несвоєчасна діагностика пошкоджень зв'язкового апарату надп'ятково-гомілкового суглоба (НГС) і подальше неадекватне лікування призводять до розвитку хронічної нестабільності і швидкого прогресування дегенеративно-дистрофічних процесів у суглобі. Мета роботи - покращити результати лікування шляхом розробки алгоритму діагностики та вибору тактики лікування гострих пошкоджень зв'язкового апарату латерального відділу НГС. Обстежено 48 хворих з інверсійним механізмом травми НГС в анамнезі у гострому періоді. Протокол діагностики включав клінічне та рентгенологічне обстеження через 48 год і через 7 - 10 днів з моменту травми. З урахуванням високої питомої ваги неточних результатів клінічної діагностики в перші 48 год після травми необхідний короткий курс консервативного лікування протягом 7 - 10 днів з повторним обстеженням і проведенням клінічних та рентгенологічних тестів нестабільності. Аналіз клінічних симптомів за інверсійної травми НГС показав, що поєднання локальної болючості у разі пальпації у проекції пошкоджених зв'язок, наявність вираженої періартикулярної гематоми в латеральному відділі НГС і позитивні тести передньої і бічної нестабільності через 7 - 10 днів з моменту травми в 87 % випадків свідчить про пошкодження зв'язок. В результаті дослідження запропоновано алгоритм діагностики гострого пошкодження зв'язкового апарату латерального відділу НГС, який надав змогу визначити диференційовані показання до хірургічного відновлення зв'язок латерального відділу та консервативного лікування даної групи хворих.

В последнее десятилетие наблюдается увеличение количества больных разного возраста с патологией стопы. Так, плоско-вальгусная деформация стоп (ПВДС), по данным разных авторов, составляет от 35 до 50 % всей патологии стоп у детей и до 75 % у взрослых. Одним из современных методов хирургического лечения ПВДС является подтаранный артроэрез. Однако исследователи не пришли к единому мнению относительно его эффективности. Цель работы - изучить напряженно-деформированное состояние костных элементов стопы в норме и при ее плоско-вальгусной деформации. Для решения поставленной задачи построена конечно-элементная модель стопы, состоящая из пяточной, таранной, ладьевидной и клиновидной костей, а также фрагментов большеберцовой и малоберцовой. Суставные поверхности моделировали элементами с механическими свойствами хрящевой ткани. Установлено, что для модели стопы в норме интенсивность напряжений во всех костных элементах распределяется равномерно и имеет значения в пределах от 0,1 до 1,7 МПа. Зона повышенного уровня напряжений находится на опорной поверхности пяточной кости, где их максимальная величина достигает 4,9 МПа. В результате исследования модели при ПВДС выявлено повышение уровня напряжений во всех костных элементах стопы, особенно на опорной поверхности пяточной кости (от 4,9 МПа в норме до 7,2 МПа) и на поверхностях таранно-пяточного сустава, а именно, на ладьевидной кости (с 0,6 МПа в норме до 6,9 МПа при ПВДС). На заднелатеральной части суставной поверхности таранной кости определяется наивысшая концентрация напряжений - 13,5 против 1,0 МПа в норме. Сделан вывод, что повышение и перераспределение напряжений в костно-хрящевых элементах стопы в случае ее плоско-вальгусной деформации могут быть пусковым механизмом развития нестабильности голеностопного сустава и артрозных явлений в суставах стопы.

Одним из современных вариантов хирургического лечения плоско-вальгусной деформации стоп является выполнение артроэреза подтаранного сустава (АЭПС) с установкой имплантата в sinus tarsi. Разработано большое количество вариантов (типов) таких имплантатов. Цель работы - изучить напряженно-деформированное состояние (НДС) костных элементов стопы в норме, в случаях ее плоско-вальгусной деформации (ПВД) до и после использования имплантатов для АЭПС. Построена конечно-элементная модель стопы, состоящая из элементов больше-, малоберцовой, пяточной, таранной, ладьевидной и клиновидной костей. Суставные поверхности моделировали элементами с механическими свойствами хрящевой ткани. Сравнивали модели двух имплантатов - конусной и цилиндрической форм, а также оценивали влияние механических характеристик материалов (титан, сапфир, углерод) на НДС. По сравнению с моделью ПВД стопы использование имплантатов конусной и цилиндрической форм приводит к повышению величин напряжений в зоне их контакта с костной тканью, особенно на поверхностях подтаранного сустава - 8,0 и 7,1 МПа соответственно. Разница в величинах напряжений на всех участках моделей стоп с имплантатами обеих форм незначительна, однако при установке цилиндрического отмечена колличественно большая нормализация показателей. Материал имплантата не имеет принципиального влияния на распределение напряжений в костной системе стопы. Сделаны выводы, что использование имплантатов для АЭПС позитивно влияет на распределение напряжений в элементах скелета стопы при коррекции ее ПВД. АЭПС является одним из вариантов устранения ПВД стопы и стабилизации голеностопного сустава.

Плоско-вальгусная деформация стопы (ПВДС) является одной из наиболее распространенных патологий опорно-двигательной системы. ПВДС приводит к развитию hallux valgus, избыточной торсии голени, вальгусной деформации на уровне голеностопного и коленного суставов. Цель работы - проанализировать напряженно-деформированное состояние элементов стопы в случае ПВДС и после ее коррекции с использованием винтов для подтаранного артрориза. Проведено биомеханическое (математическое) исследование с использованием метода конечных элементов на модели стопы в норме и с ПВДС. Воспроизводили подтаранный артрориз с корригирующими винтами, установленными в пяточную или таранную кости. Установлено, что при ПВДС увеличивается уровень напряжений во всех элементах ее костной системы, особенно на опорной поверхности пяточной кости и поверхностях подтаранного сустава. При использовании винтов возникают две зоны повышенных напряжений (в местах контакта костных элементов модели с корректирующими винтами) с абсолютными значениями, превышающими показатели модели с ПВДС. Случаи установления винтов в пяточную или таранную кость по распределению напряжений почти идентичны. Максимальное напряжение в таранной кости (12,5 МПа) несколько ниже в модели с винтом, установленным в пяточную кость (11,1 МПа), поэтому можно считать этот вариант лучшим. Выводы: использование винтов для подтаранного артрориза позволяет уменьшить напряжения по сравнению с моделью с имплантатами для артроереза, за исключением точек контакта винтов с костной тканью.

Цель работы - повысить эффективность лечения болевого синдрома (БС) в послеоперационном периоде у больных гонартрозом после эндопротезирования коленного сустава (КС) с помощью радиочастотной нейроабляции (РЧНА). Проведено открытое проспективное рандомизированное исследование, в котором проанализировали данные 93 пациентов, у которых диагностированго нартроз III - IV стадии с преобладанием БС одного КС. Пациентов поделили на две группы: исследования (n = 44) и сравнения (n = 49). Пациентам группы исследования проведено тотальное эндопротезирование (ТЭП) одного из КС, в предоперационном периоде выполнена РЧНА геникулярных и кожных нервов. Пациентам группы сравнения - только эндопротезирование КС. Интенсивность БС, функциональный статус и качество жизни пациентов оценивали с использованием ВАШ, опросников WOMAC, KOOS до лечения, через 1,5, 3 и 6 месяцев после операции, с учетом общего качества жизни по опроснику SF-36 и возможности развития нейропатического компонента боли по опроснику PainDetect. Анализ показателей, полученных по ВАШ, выявил уменьшение БС в обеих группах: через 6 месяцев после эндопротезирования в группе исследования - 2 (2; 2) балла, в группе сравнения - 3 (2; 3) балла. Анализ результатов, полученных при использовании опросника WOMAC, показал более выраженное улучшение результатов лечения пациентов, которым выполнено ТЭП КС в сочетании с РЧНА - 32 (28; 34) балла через 6 месяцев. В группе сравнения также отмечено улучшение функционального статуса при обследовании через 1,5 месяца после операции, но с менее эффективным уменьшением БС и физическим восстановлением, установленным при опросе через 6 месяцев - 33,0 (28,5; 37,0) балла. Анализ данных, полученных с использованием опросника KOOS, показал положительную динамику показателей после операции в обеих группах пациентов (41,88 (37,2; 44,79) балла в группе сравнения, 47,67 (40,63; 50,51) балла в группе исследования) во время контрольного опроса через 6 месяцев после ТЭП. Анализ результатов опроса по SF-36 через 6 месяцев после оперативного лечения показал почти одинаковую динамику восстановления психологического компонента здоровья у двух групп пациентов (56,63 (55,83; 59,03) балла в группе сравнения, 58,96 (54,24; 60,35) балла в группе исследования) и физического компонента здоровья с лучшими результатами в группе исследования. При использовании опросника PainDetect нейропатический компонент боли у пациентов исследуемых групп не обнаружен. Выводы: использование метода РЧНА геникулярных нервов с дополнительной абляцией кожных веточек позволяет снизить интенсивность БС в послеоперационном периоде после эндопротезирования КС, пациенты могут быстрее и в большем объеме восстановить функциональную активность, улучшить качество жизни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.56 + Р458.198.574 + Р458.285.6

Рубрики:

Пошкодження гомілковостопного суглоба

Пошкодження сухожиль, м'язів і зв'язок стопи та пальців

Деформації і функціональні порушення гомілковостопного суглоба, стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підручник уточнено відповідно до оновленої програми Цивільне право України на основі концепту верховенства права і положень актів чинного цивільного законодавства, концептуального бачення рекодифікації, майбуття окремих його інститутів, з урахуванням вимог щодо знань, вмінь та компетенції фахівців за спеціалізацією «Право», оціночних елементів Болонської системи, досвіду регулювання цих відносин в інших країнах, сучасних теоретичних конструкцій окремих інститутів цивільного права, напрямів судової практики, накопиченого авторами досвіду викладання цієї навчальної дисципліни для різних спеціалізацій, передусім цивільної та господарської юстиції, суд, адвокатура. В ньому поміщені огляди відомих теоретичних конструкцій інститутів і субінститутів цивільного права, у тому числі авторські, бачення розв’язання вузьких місць правотворення та правозастосування, зокрема судова практика. Він може бути використаний при проведенні наукових досліджень. В ньому є відмінності у його структурі від інших подібних видань та викладення матеріалу де: вказується план, основні акти цивільного законодавства з їх поділом на міжнародні та національні, додаткова класична та сучасна література, розкриті питання плану, а у кінці надані запитання для самоконтролю з врахуванням типових завдань для підсумкового тестового контролю. На нього орієнтовано посібники Тести з курсу; розробники Р.Б. Шишка, Г.В. Гоголіна. К.2020 та Цивільне право України: тести К. 2019. 154 с.