Індекс рубрикатора НБУВ: К204.014

Рубрики:

Фізико-хімічний аналіз металів і сплавів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження та комплексний аналіз особливостей участі іноземців у цивільних, господарських та трудових правовідносинах на прикладі XVIII - XX ст. З урахуванням доктринального дослідження констатовано, що у досліджуваний період на законодавчому рівні правовий інститут іноземців існував та знаходив своє відображення в тому, що вихідці з-за кордону мали особливий правовий статус, відмінний від статусу підданих імперії. На відміну від останніх, іноземці мали право виїзду за кордон, але при цьому влада вважала, що не зобов'язана їх терпіти на своїй території, а тому могла в будь-який час їх вислати. В юридичній літературі склалася думка, що у період XVII - XVIII через широке застосування поняття "православний" не існувало правового інституту підданого і іноземця. Однак це невірно, тому що православні особи, які прибули з-за кордону, також мали статус іноземців. Права підданих іноземці купували після процедури натуралізації, а для іновірців роль натуралізації виконувало хрещення, а для православних - аналогічні процедури (присяга в церкві, миропомазання і ін.). У XVIII ст. натуралізація здійснювалася двома способами: як і раніше хрещенням, а також складанням присяги. Акцентовано увагу на тому, що здійснення підприємництва на українських територіях у складі Російської імперії за участі іноземного елемента, здійснювалося в трьох формах: торговельної, промислової діяльності, а також у вигляді вільної практики фахівців. В той же час, корпорації іноземних купців (вірменських, голландських, англійських) були дуже сильними конкурентами і їх діяльність придушувала вітчизняне купецтво, залишаючи його "не при справах", що, в свою чергу призводило до руйнування українських купців як окремого складу суспільства та нездатності їх платити державні податки. Тому уряд, визначаючи статус іноземних купців намагався забезпечити належне правовідношення між фінансовою вигодою і необхідністю дотримуватися інтересів вітчизняних купців.