Наведено випадок потрапляння стороннього тіла (кулі) до ЛОР-органів після поранення з пневматичного пістолета. Описано тактику хірургічного видалення кулі з м'яких тканин за допомогою ультразвукового сканування з використанням феномену перекривання "звукової тіні". Під час захвату стороннього тіла ультразвуковим датчиком перпердикулярно до нього було введено тонкий металевий предмет - голку. Після співпадання тіней від кулі та голки відзначено відповідне місце на шкірі, з якого потім під контролем УЗД виконували пункцію м'яких тканин. Дана методика є ефективною та зручною у використанні.

Приведен случай попадания инородного тела (пули) в ЛОР-органы после ранения из пневматического пистолета. Описана тактика хирургического извлечения пули из мягких тканей с помощью ультразвукового сканирования с использованием феномена перекрывания "звуковой тени". При захвате инородного тела ультразвуковым датчиком перпендикулярно к нему вводился тонкий металлический премет - игла. При совпадении теней от пули и иглы отмечали соответствующее место на коже, из которого затем под контролем УЗД проводили пункцию мягких тканей. Данная методика является эффективной и удобной в использовании.

  Скачати повний текст

Максимальна ефективність слухової реабілітації пацієнтів після кохлераної імплантації можлива за умови малотравматичного введення електрода у завитку з розміщенням останнього в тимпанальних сходах. Мета роботи - підвищення ефективності кохлеарної імплантації, шляхом використання прогностичних розрахунків створення оптимального доступу до тимпанальних сходів завитки на основі 3D-реконструкції комп'ютерної томографії вискової кістки. Наведено дані аналізу результатів кохлеарної імплантації у 45 хворих з сенсоневральною глухотою з вивченням ефективності розробленої методики прогнозування оптимального напрямку формування кохлеостоми залежно від анатомічних особливостей будови скроневої кістки за даними 3D-реконструкції КТ вискової кістки. Імпланти зі стилетом введено у 23 (51,1 %) пацієнтів, без стилету - у 22 (48,9%). Із 45 оперованих пацієнтів у 20 (44,4 %) - вибір способу введення електроду здійснено на основі розробленої методики аналізу геометричних побудов на 3D реконструкції КТ скроневої кістки з врахуванням метричних особливостей анатомічної будови середнього та внутрішнього вуха пацієнта, у 25 - традиційно. У всіх пацієнтів під час інтраопераційного тестування відмічено адекватне розміщення електродної решітки в завитці. Кількість та глибина введених електродів у завитку в групах без та з використанням запропонованої методики прогнозування достовірно не відрізнялась. У пацієнтів, яким виконувалась операція із застосуванням розробленого способу розрахунку оптимального напрямку введення кохлеарного імпланта на основі аналізу даних 3D-реконструкції, відмічено меншу величину опору більш ніж на 1/3 електродів у разі телеметрії через 3 міс після втручання. Висновок: для забезпечення оптимального та малотравматичного введення електроду у тимпанальні сходи під час кохлеарної імплантації, вибір доступу до завитки слід здійснювати на основі аналізу 3D-реконструкції КТ скроневої кістки з прогностичним визначенням оптимальної вісі електроду та її співвідношення з критичними анатомічними утвореннями середнього вуха.

З метою забезпечення постійного і адекватного візуального контролю під час ендоскопічної хірургії порожнини носа та навколоносових пазух розроблено методику прогнозування можливості візуалізації верхньощелепної пазухи на основі графічної обробки даних 3D реконструкції комп'ютерної томографії порожнини носа, яка дозволяє забезпечити вибір оптимального доступу шляхом оцінювання можливості оптичного контролю за ходом втручання під час ендоназального виконання операції. На основі розробленої методики запропоновано спосіб хірургічного втручання у разі об'ємних захворювань верхньощелепної пазухи.

С целью обеспечения постоянного и адекватного визуального контроля при эндоскопической хирургии полости носа и околоносовых пазух, разработана методика прогнозирования возможности визуализации верхнечелюстной пазухи на основе графической обработки данных 3D реконструкции компъютерной томографии полости носа, которая позволяет обеспечить выбор оптимального доступа путем оценки возможности оптического контроля за ходом вмешательства при эндоназальном выполнении операции. На основе разработанной методики авторами предложено способом хирургического вмешательства при объемных заболеваниях верхнечелюстной пазухи.