Вирішено науково-прикладну задачу підвищення ефективності процесу культивації та зменшення енерговитрат на обробіток грунту. Встановлено нову залежність відносної швидкості руху рослин бур'янів по лезу лапи культиватора від форми та встановлено умови зменшення її забивання. Запропоновано нові робочі органи культиваторів із змінним кутом розхилу по довжині леза. Побудовано математичні моделі динаміки функціонування секції культиватора з одношарнірною підвіскою робочих органів з обгрунтуванням її раціональних параметрів. Викладено програму та методику експериментальних досліджень, наведено конструкції та принципи роботи лабораторних і польових установок. Визначено якісні показники роботи культиватора з розробленими робочими органами. Одержані рівняння регресії дозволяють оцінювати вплив параметрів робочих органів на енергоємність процесу.

Висвітлено стан технічної експлуатації машин як науки та галузі практичної діяльності. Розглянуто основні причини зміни технічного стану й основи забезпечення працездатності машин, формування системи технічного обслуговування і ремонту машин. Приділено увагу основам теорії контролю, теорії масового обслуговування та нормуванню і постачанню запасних частин. Розглянуто питання збирання й обробки інформації про результати експлуатації. Викладений матеріал дозволяє на підставі науково-технічної інформації дослідити напрями удосконалення технічної експлуатації машин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.24

Рубрики:

Культиватори

Шифр НБУВ: Ж101173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень визначення раціональних параметрів локального зміцнення культиваторної лапи твердосплавним матеріалом, що забезпечує рівномірність та мінімізацію швидкості зношування по довжині леза.

Наведено результати експериментальних досліджень впливу конструктивних параметрів лап культиваторів на тяговий опір за лабораторних умов, встановлено доцільність застосування робочих органів з криволінійною формою та можливість виконання їх з елементами локального зміцнення по довжині леза.

Наведено результати теоретичних досліджень формоутворення локально зміцненого леза лапи культиватора при взаємодії з грунтом, обгрунтовано раціональні параметри локального зміцнення, що забезпечують підвищення рівностійкості робочого органу при зношуванні.

Розглянуто теоретичні передумови формування зубчастого леза при зношуванні, визначено фактори впливу на процес зношування локально зміцнених лап культиватора.

Розглянуто теоретичний аспект взаємодії леза лапи культиватора з грунтовим середовищем, обгрунтовано доцільність врахування динамічного напору грунту на лезо при визначенні кута розхилу стрілчастої лапи культиватора.

Проаналізовано сучасні конструкції запобіжних пристроїв, що використовуються в гідросистемах мобільної сільськогосподарської техніки для зменшення втрат робочої рідини у разі розгерметизації. Запропоновано удосконалену конструкцію системи аварійного захисту гідроприводу машин.

Проаналізовано умови мащення деталей підшипникового вузла дизельного двигуна Д-240 за значеннями товщини оливної плівки та означено напрямки підвищення його ефективності шляхом зменшення інтенсивності зношування поверхонь тертя.

Розглянуто вплив фізико-механічних і реологічних властивостей грунту та режимів руху на формоутворення поверхні леза грунтообробного робочого органу, на прикладі лапи культиватора, при переміщенні в абразивному середовищі. Варіюючи вологістю грунту, його щільністю, коефіцієнтом бокового тиску і швидкістю переміщення лапи культиватора отримані геометричні форми поверхні леза культиваторних лап. Встановлено, що при зміні робочої швидкості культиватора у бік зростання спостерігається збільшення як початкового значення кута розхилу лапи так і його поточного значення. Найбільш інтенсивне збільшення значення поточного кута спостерігається по ширині крила в межах від 0,04 м до 0,12 м. Окрім кута розхилу змінюється і форма леза лапи культиватора. Найбільш суттєвий вплив на формоутворення поверхні робочого органу культиватора має вологість грунтового середовища. При зміні вологості найбільше зростання величини поточного кута розхилу спостерігається в межах від 18 до 22 градусів по усій ширині захвату. При вологості грунту 24 % спостерігається найбільший кут розхилу, пов'язане з тим що вологість пароболічно вливає на коефіцієнт зчеплення, кут внутрішнього тертя і щільність грунту. Отримані результати вказують, що збільшення значення коефіцієнта бокового тиску зумовлює збільшення поточного значення кута розхилу лапи по ширині захвату. Найбільш вагомий вплив цього показника спостерігається для інтервалу по ширині захвату крила лапи в межах від 0,04 м до 0,10 м. Встановлено, що із збільшенням щільності грунту кут розхилу лапи культиватора у його вершини зменшується. Найбільший вплив щільності грунту на зміну значення поточного кута розхилу спостерігається для середньої частини в межах від 0,04 м до 0,1 м ширини захвату крила культиваторної лапи.

Індекс рубрикатора НБУВ: П072.24-5

Рубрики:

Культиватори

Шифр НБУВ: Ж101210 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто методи формування номенклатури та кількості запасних частин, що застосовуються для технічного обслуговування і ремонту машин в системі агропромислового комплексу.

Розглянуто структуру та методичні аспекти виладання навчальної дисципліни "Теорія експлуатації машин та проектування технічних систем". Подано основні методичні підходи за викладання дисципліни щодо реалізації основних положень системи інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України та програми навчання протягом усього життя людини, чому сприяє вхід України до країн учасниць Болонського процесу, що передбачає запровадження заходів спрямування національної політики своїх країн впровадження безперервного навчання. Означено перспективність напрямку підготовки спеціалістів шляхом впровадження активних засобів навчання із залученням сучасного комп'ютерного забезпечення за одночасного наближення навчального процесу до виробництва, керування процесом засвоєння матеріалу, що викладається, а також активізацію самостійної роботи студентів під час вивчення дисципліни шляхом виконання індивідуальних завдань та постійним контролем процесу, впровадження елементів дистанційного навчання за умови створення відповідних електронних ресурсів.

Наведено результати виробничих випробувань культиваторного агрегату з удосконаленими лапами, що мають криволінійну форму леза та визначено техніко-економічні показники ефективності його використання.

Наведено результати експериментальних досліджень відповідності розпилювачів форсунок двигунів Д-243 вимогам нормативно-конструкторської документації, як резервовані запасні частини, що пропонуються на ринку України.

Розглянуто основні напрямки підвищення довговічності робочих органів культиваторів, встановлено перспективність оптимізації геометричних параметрів лез лап та використання ефекту самозагострення.

Запропоновано конструкцію робочого органу культиватора зі складною геометричною формою леза підвищеної функціональної здатності.

Наведено результати експериментальних досліджень впливу різних форм заточування та локального зміцнення леза різальних елементів грунтообробних знарядь на швидкість зношування за взаємодії з абразивним середовищем, що визначає їх довговічність у разі використання за призначенням. Встановлено залежність впливу напрацювання на середні значення абсолютного зносу поверхні локально зміцненого леза грунтообробного знаряддя за зміни швидкісного режиму, збільшення кута постановки леза до напрямку руху та швидкості переміщення різальних елементів в абразивному грунтовому середовищі від 0,5 м/с до 2,5 м/с зумовлює також і збільшення швидкості зношування поверхні локально зміцненого леза грунтообробного знаряддя, що визначає довговічність робочого органу.

Представлено результати експериментальних досліджень у польових умовах удосконалених культиваторних лап з криволінійною формою та локальним зміцненням леза. Польові випробування проводилися за розробленою методикою шляхом порівняння серійних зразків та експериментальних робочих органів, робочі поверхні яких оснащені елементами локального зміцнення твердосплавним матеріалом з метою формування зубастої поверхні леза при їх зношуванні, що зумовлено взаємодією поверхонь тертя з абразивним грунтовим середовищем. В якості дослідних робочих органів використано культиваторні лапи, що мали верхнє та нижнє локально зміцнене лезо. Польові випробування проводили з використанням робочих органів у складі культиваторних агрегатів для суцільного та міжрядного обробітку грунту, характеристики якого відповідали встановленим вимогам виконання операцій поверхневого обробітку. Встановлено, що в процесі зношування поверхня леза локально зміцнених лап приймає зубчастий профіль. Так, вже після напрацювання 10 га на одну лапу спостерігається утворення зубчастої поверхні та більш інтенсивна проява такої закономірності за напрацюванням. Значення зносу носка серійної лапи складає 13,2 мм, а експериментальних лап більше значення зносу спостерігається нижнього локального зміцнення леза - 12,9 мм. Величина абсолютного лінійного зносу дослідних зразків при напрацюванні 40 га склала: для серійного - 4,25 мм; з нижнім зміцненням - 2,41 мм і для верхнього зміцнення леза - 2,05 мм. Встановлено, що верхнє локальне зміцнення леза забезпечує зменшення у 2 рази у порівнянні із серійним зразком і в 1,13 рази - з варіантом нижнього локального зміцнення леза. Найбільше значення вагового зносу при напрацюванні 40 га отримано для серійної лапи - 182 г., для експериментальних культиваторних лап цей показник, відповідно, складає: 114,5 г. - для лапи з нижнім локальним зміцненням леза і 98,5 г. - для експериментальної лапи з верхнім локальним зміцненням леза.