Изучено влияние двух методов лечения (традиционного и в сочетании с комбинированным магнитолазерным облучением) на клиническую симптоматику, регионарную гемодинамику и периферическую микроциркуляцию у 254-х больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза. Установлено, что применение традиционного лечения позволяет достичь полной клинической ремиссии у 38 %, улучшения - у 28,7 % больных, но при этом у них не наступает нормализация параметров гемоциркуляции. Применение медикаментозной терапии и комбинированного магнитолазерного облучения способствует клинико-неврологической ремиссии у 85,6 % больных при восстановлении кислородного режима у всех обследованных.

Изучены особенности течения мозговых инсультов при хронической алкогольной интоксикации (ХАИ) и их зависимость от длительности злоупотребления алкоголем. Под наблюдением находились 28 больных мужчин в возрасте от 26 до 55-ти лет с диагнозом инсульт в условиях ХАИ. Установлено отличие в соотношении ишемических и геморрагических инсультов в популяции с возрастанием риска развития заболевания соответственно длительности злоупотребления алкоголем; значительно меньший возраст обследуемых сравнительно с группой контроля и более тяжелое течение заболевания (данные NIHSS).

Мета роботи - дослідити окремі клініко-неврологічні прояви та нейровізуальні зміни й визначити їх особливості у різних категорій хворих на тлі хронічної алкогольної інтоксикації. Матеріали та методи. Обстежено 120 пацієнтів чоловічої статі віком від 26 до 68 років. Усім хворим проведено оцінку неврологічного та нейропсихологічного статусу, проаналізовано результати інструментальних методів обстеження. Результати. Оцінка неврологічного статусу виявила зміни різного ступеня вираженості з боку черепно-мозкових нервів (зокрема окорухового), рухової, чутливої сфер, екстрапірамідної системи та вегетативно-трофічні розлади. Нейропсихологічними дослідженнями встановлено характерні прояви зниження когнітивних функцій. Виражені атрофічні та дегенеративні зміни головного мозку підтверджено результатами інструментальних методів обстеження. Висновки. Тривалість зловживання алкоголем та міцність спиртних напоїв, що споживаються, безпосередньо впливають на ступінь вираженості змін неврологічного та нейропсихологічного статусу, а також нейровізуальних змін головного мозку у хворих з хронічною алкогольною інтоксикацією.

Наведено результати порівняльного аналізу застосування традиційної та комплексної терапії із включенням препарату Олатропіл у хворих з дисциркуляторною енцефалопатією. Показано достовірне поліпшення клінічних симптомів, показників нейропсихологічного тестування та параметрів електроенцефалограми у ході використання комплексного лікування у порівнянні з традиційним.

Визначено патогенетичне значення процесів вільнорадикального окиснення ліпідів (ВОЛ), стану імунної реактивності організму, регіонарної гемодинаміки та периферичної мікроциркуляції в розвитку та перебігу неврологічних проявів поперекового остеохондрозу (ПО) для розробки ефективних, патогенетично обгрунтованих методів лікування та реалібітації хворих на ПО з різними неврологічними варіантами (корінцевим, м'язово-тонічним, вегето-судинним і нейродистрофічним синдромами). Встановлено залежність між клініко-патогенетичними варіантами перебігу неврологічних проявів ПО та рівнем порушень перекисного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту, імунної реактивності організму, регіонарної гемодинаміки та кисневого забезпечення тканин нижніх кінцівок у хворих, а також закономірності їх змін залежно від віку пацієнтів, рентгенологічної стадії захворювання, стадії функціональної недостатності хребта та наявності супутньої патології. Доведено, що використання фонової терапії з включенням хондопротектора алфлутопу дозволяє досягти клінічної ремісії у 64,8 % випадків. Запропоновано диференційовані патогенетично обгрунтовані комлексні програми лікування та реабілітації хворих з різними неврологічними варіантами ПО з включенням антиоксидантної терапії (емоксипіну), нікардипіну, або комбінованого магнітолазерного опромінення, або курсу сірководневих ванн, які поліпшували клінічні результати лікування з ремісією у 80,5 - 93,3 % випадків, нормалізували параметри ВОЛ, антиоксидантного захисту, імунної реактивності організму, гемодинаміки та кисневого забезпечення організму, що запобігає прогресуванню та частим рецидивам хвороби.

Мета - з'ясувати роль клініко-параклінічних методів обстеження в діагностиці метастатичного ураження головного мозку. Під спостереженням перебувало 20 хворих з метастатичним ураженням головного мозку. В усіх пацієнтів вивчено особливості анамнезу, дебюту, клінічних проявів захворювання, дані загально-клінічних та інструментальних методів обстеження: комп'ютерної (КТ) та магнітно-резонансної (МРТ) томографії головного мозку, ЕЕГ, УЗДГ, УЗД внутрішніх органів, оглядової рентгенографії органів черевної порожнини, КТ внутрішніх органів. Встановлено, що метастатичний процес головного мозку у хворих старшого і похилого віку часто перебігає нетипово, з клінічними симптомами гострого чи хронічного порушення мозкового кровообігу, які в багатьох випадках перекривали симптоми первинного вогнища. У 3 хворих мав місце онкологічний анамнез. Під час КТ без контрастування метастатичний процес діагностовано у 9 хворих. Пухлину легень при оглядовій рентгенографії виявлено у 6 хворих. При УЗД внутрішніх органів у 2 пацієнтів діагностовано метастатичне ураження печінки, у 5 - вузли у простаті, матці, щитоподібній залозі, пухлину яєчника. УЗДГ судин головного мозку виявила невідповідність неврологічного дефіциту у хворих змінам у судинах та судинному басейні. На ЕЕГ переважали неспецифічні зміни, і лише у 3 пацієнтів виявлено ознаки судомної готовності. У половини пацієнтів у загальному аналізі крові виявляли зміни, не типові для судинного процесу. Набряк диска зорового нерва спостерігали у чверті хворих. Після застосування додаткових методів дослідження первинне вогнище встановлено у 10 хворих. Одержані результати дали змогу уточнити клініко-

параклінічні особливості метастатичного ураження головного мозку. Запідозрити метастатичний процес можна за наявності онкологічного анамнезу, повільного розвитку захворювання, судомного синдрому, відсутності вираженої патології з боку серцево-судинної системи, невідповідності змін за даними УЗДГ наявному неврологічному дефіциту, наявності "малих ознак" пухлин.

Розглянуто особливості застосування авіації по об'єктах транспортної магістралі в сучасних операціях.

Вдосконалено тактику лікування хворих, які перенесли ішемічний півкульний інсульт (ІПІ), за допомогою вивчення стану кісткової тканини (КТ). Обстежено 66 хворих віком від 42 до 73 років, які перенесли ІПІ. 45 пацієнтів, у яких виявили остеодефіцитні зміни, розподілили на три групи по 15 осіб: 1-ша група одержувала стандартну терапію, 2-га - комплексну модифіковану терапію, яка включала стандартну терапію, комплексний вітамінно-мінеральний препарат нового покоління Вітрум Остеомаг, 3-тя - стандартну терапію, Вітрум Остеомаг і магнітотерапію. Усім хворим проводили загальноклінічне, детальне неврологічне дослідження та визначення мінеральної щільності КТ за допомогою кісткового денситометра. Установлено залежність зміни мінеральної щільності КТ від тривалості післяінсультного періоду, віку, ступеня інвалідизації, тяжкості інсульту та наявності супутньої патології. У 50 (75,8 %) пацієнтів виявлено остеодефіцитні зміни, з них остеопороз - у 15 (22,7 %), остеопенію різного ступеня - у 35 (53,1 %). Оптимізоване комбіноване лікування хворих після перенесеного інсульту із застосуванням кальційвмісного препарату Вітрум Остеомаг та магнітотерапії за наявності остеопенічного синдрому сприяло поліпшенню стану КТ 73 % пацієнтів. Хворим, які перенесли ІПІ, показане денситометричне дослідження КТ для раннього виявлення остеопенічного синдрому, а у разі його наявності доцільне поєднання стандартної терапії із застосуванням кальційвмісного препарату Вітрум Остеомаг та магнітотерапією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено правило автоматической остановки моделирования значений контролируемого параметра при прогнозировании технического состояния элементов бортового оборудования авиационной техники при ее эксплуатации по техническому состоянию с контролем параметров. Правило использует двухэтапный подход при планировании эксперимента. На первом этапе используя неравенство Чебышева осуществляется оценка объема выборки при проведении пробного прогона. На втором этапе используется Вальдовский подход к определению минимально необходимого объема моделируемых реализаций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-3

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вільну (ВА) та загальну (ЗА) активність катепсину-Д у 86 осіб у гострому періоді ішемічного інсульту (ІІ). Встановлено, що в осіб із ІІ зростає ЗА та ВА катепсину-Д. Активність катепсину-Д залежить від віку осіб та тяжкості інсульту. У пацієнтів 45 - 60 років у 1-шу добу ІІ виявлено достовірно вищу ЗА та ВА катепсину-Д у порівнянні з пацієнтами старше 60 років. На 7-му добу ВА катепсину-Д в осіб віком 45 - 60 років була достовірно нижчою, ніж у пацієнтів старше 60 р. та корелювала з віком хворих. Найнижча ЗА та ВА катепсину-Д на 1-шу добу виявлена у разі легкого, найвища - у разі середньотяжкого інсульту. У разі легкого та середньотяжкого ІІ на 7-му добу відмічено зниження ВА катепсину-Д, за тяжкого - її зростання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити особливості процесів некрозу та апоптозу лейкоцитів периферичної крові залежно від провідного синдрому травматичної хвороби головного мозку. У 280 хворих з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) методом проточної цитофлуорометрії дослідили вміст у периферичній крові активних форм кисню і клітин, позитивних за проридію йодидом та аннексином V. Неврологічний статус оцінювали за Neurological Outcome Scale for Traumatic Brain Injury (NOS-TBI), стан когнітивної сфери - за Монреальською шкалою когнітивного дефіциту (MoCA). З метою скринінгу рівня тривожності та депресії всі пацієнти заповнювали опитувальник HADS. У 138 (49,3 %) пацієнтів незалежно від тяжкості первинного епізоду мало місце прогресування патологічного процесу: при легкій ЧМТ - у 44,2 %, при ЧМТ середньої тяжкості - у 50,0 %, при тяжкій ЧМТ - у 53,1 %. Провідними синдромами травматичної хвороби головного мозку були синдром екстрапірамідної недостатності (1-ша група, n = 36), когнітивних розладів (2-га група, n = 42), судомний (3-тя група, n = 32) та лікворно гіпертензивний (4-та група, n = 24). Прогресування провідного синдрому відбувалося на тлі активації процесів некрозу/апоптозу лейкоцитів периферичної крові. Висновки: достовірно вищий рівень клітин, позитивних за аннексином V, відзначено у пацієнтів із синдромом екстрапірамідної недостатності та когнітивного дефіциту. Незалежно від тяжкості ЧМТ високий вміст клітин позитивних за проридію йодидом, виявлено за наявності лікворно-гіпертензивного синдрому в поєднанні із судомним (легка травма), синдромом когнітивної дисфункції (травма середньої тяжкості) та екстрапірамідно недостатності (тяжка травма). Установлено прямо пропорційну кореляцію між часткою клітин на стадії апоптозу та рівнем депресії за шкалою HADS (легка травма), а також терміном травми (травма середньої тяжкості).

Одне з центральних місць у вивченні цереброваскулярної патології займає проблема хронічної ішемії головного мозку, у клінічній картині якої провідну роль, крім неврологічного дефіциту, відіграють прогресуючі когнітивні порушення. Проведено аналіз МоСА-тесту та морфометричних характеристик головного мозку в 56 хворих із гідроцефалією при хронічній ішемії мозку. Установлено кореляційні зв'язки між рівнем когнітивних функцій і морфометричними маркерами як підкіркової, так і кіркової атрофії у хворих на гідроцефалію при хронічній ішемії мозку. Доведено, що гідроцефалія посилює когнітивну дисфункцію в пацієнтів із хронічною ішемією мозку.

З метою дослідження ролі післятравматичної церебральної атрофії (ПЦА) у структурі наслідків черепно-мозкової травми (ЧМТ) обчислили морфометричні показники у 130 хворих (у 35 в анамнезі була легка ЧМТ (ЛЧМТ), у 95 - тяжка ЧМТ (ТЧМТ)). У 28,57 % хворих із наслідками ЛЧМТ та у 57,89 % із наслідками ТЧМТ діагностовано морфометричні ознаки ПЦА, в обох групах переважали пацієнти із зовнішньою ПЦА. Серед хворих із катамнезом ТЧМТ протягом 6 - 10 років домінували особи з ознаками зовнішньої, з катамнезом 10 і більше років - змішаної ПЦА. У хворих із відкритою ЧМТ в анамнезі частіше діагностували морфометричні ознаки змішаної ПЦА, а при поєднанні удару головного мозку з суб- та епідуральними гематомами ? зовнішньої ПЦА. У хворих із змішаною ПЦА провідними були вогнищевий, а також поєднання вогнищевого та судомного синдромів, комбінація трьох і більше клінічних синдромів та прояви синдрому вегетосудинної дистонії - у групі із внутрішньою ПЦА, лікворно-гіпертензійний та психоорганічний синдроми в поєднанні з вогнищевим - у пацієнтів із зовнішньою ПЦА. Найвищий відсоток пацієнтів із клінічно вираженими тривогою та депресією був у групах з ознаками змішаної та внутрішньої ПЦА, субклінічно виражених тривоги та депресії - у групі з зовнішньою ПЦА.

Проведено обстеження 280 хворих із наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) з метою встановлення факторів, що впливають на формування когнітивного та неврологічного дефіциту. Проаналізовано роль віку пацієнтів, катамнезу травми, концентрації клітин із підвищеним вмістом АФК+, а також відсотка лейкоцитів периферичної крові в стадії некрозу та апоптозу. Незалежно від тяжкості ЧМТ зафіксовано слабкий негативний кореляційний зв'язок між віком пацієнтів, терміном травми та ступенем когнітивного (MoCa-тест) дефіциту. Встановлено середньої сили різнонаправлений кореляційний зв'язок між відсотком лейкоцитів периферичної крові в стадії апоптозу та тяжкістю неврологічного (NOS-TBI) й когнітивного дефіциту. Найбільш виражений негативний кореляційний зв'язок між MoCa-тестом та АФК+, АnV+, PI+ був у пацієнтів із наслідками легкої ЧМТ та при катамнезі травми до 1 року й понад 10 років. Вплив віку пацієнтів, терміну травми та АФК+, АnV+, PI+ на тяжкість неврологічного дефіциту при тяжкій і середньої тяжкості ЧМТ був на рівні слабкого.

Мета роботи - дослідити особливості когнітивного функціонування у пацієнтів з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) залежно від тяжкості та катамнезу перенесеної травми. Проведено оцінку когнітивного функціонування з використанням Монреальської шкали когнітивного дефіциту (MoCA-тест) у 367-ми хворих з наслідками легкої (n = 99), середньої тяжкості (n = 118) і тяжкої (n = 150) ЧМТ і катамнезом травми від 0,5 до 30 років. Неврологічний статус оцінювали за Neurological Outcome Scale for Traumatic Brain Injury (NOS-TBI), рівень тривожності та депресії - за шкалою HADS. Результати MoCA-тесту у хворих з наслідками ЧМТ різної тяжкості відповідали легкому когнітивному зниженню: легка ЧМТ - (22,21 +- 0,29) бала, середньої тяжкості ЧМТ - (21,36 +- 0,33) бала, тяжка - (21,32 +- 0,28) бала. Статистично значущої різниці між значеннями MoCA-тесту за різної тяжкості ЧМТ не виявлено. Триваліший катамнез травми (понад 6 років) негативно впливав на когнітивне функціонування у хворих з легкою і тяжкою ЧМТ. Висновки: виявлено чинники, які впливали на формування когнітивного дефіциту: освітній рівень (легка і тяжка ЧМТ), тривожність та депресія (легка ЧМТ з катамнезом до 5 років та середньої тяжкості ЧМТ з катамнезом понад 6 років), вік (середньої тяжкості ЧМТ до 5 років), неврологічний дефіцит (тяжка ЧМТ понад 6 років).

Стисло подано інформацію про будову та функції окремих відділів нервової системи, детально висвітлено симптоми ураження на різних рівнях. Описано й ілюстровано методику дослідження хворого та основні етапи встановлення топічного діагнозу. Наведено схеми алгоритмів діагностичного пошуку.

Узагальнено досягнення світової науки та результати власних досліджень авторів. Основну увагу приділено епідеміології, клінічним проявам, діагностиці та терапії Лайм-бореліозу. Наведено нові дані про засоби збору кліщів у довкіллі, зараженість їх бореліями та іншими збудниками, професійні ризики інфікування (лісівники), ураження різних органів і систем людського організму у випадку цієї інфекції, її поєднання з іншими хворобами, а також обізнаність населення з проблемою Лайм-бореліозу.