Установлено позитивний вплив будівельних матеріалів з бактерицидними властивостями на свиней різних вікових груп. Вивчено гігієнічну, санітарно-токсикологічну, мікробіологічну властивості матеріалів. Розроблено й апробовано методи виготовлення бетонів, які передбачають додавання дезінфектанту поверхнево-активної дії ВВ-1. Експериментальним шляхом досліджено клініко-фізіологічний стан і продуктивність свиней за даних умов. Виявлено позитивний вплив бактерицидної штукатурки на мікроклімат всередині приміщення. Доведено, що загибель мікрорганізмів на стінах з бактерицидної штукатурки відбувається через 6 год, а через 12 год їх не виявлено. У бетоні без додавання дезінфектанту мікроорганізми зберігають свою життєдіяльність. У контрольному приміщенні динаміка накопичення мікрофлори була більшою у другому турі восени на 35,5 %, взимку - 77,8 %, навесні - 76,8 %. З них восени кількість КФБ - більше на 5,9 %, стафілококу - на 3,4 %, мукор - 5,1 %, а взимку КФБ - на 12,4 %, стафілококу - на 7,9 %, мукор - 3,0 %, навесні КФБ - на 15,5 %, стафілококу - на 14,4 %, мукор - на 4,3 %. Захворюваність у контрольній групі становила 48 %, у першій дослідній групі - 34 % і у другій - 24 %. Показник загибелі свиней у контрольній групі був 2 %, у першій дослідній - 13 %, у другій - 7 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.32

Рубрики:

Дезінфекція окремих об’єктів і предметів

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.1

Рубрики:

Вплив отрути, токсичних речовин на організм тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано дезінфікуючі домішки для будівельних матеріалів, які зміцнюють і покращують структуру, запобігають росту і розвитку мікрофлори: діоксид титану (рутил), титан анатаз, жовтий залізоокисний пігмент у свинарських підприємствах. Проведено мікологічні дослідження одержаних зразків, надано їх порівняльну оцінку. Фунгіцидні властивості будівельних матеріалів досліджено протягом 14 - 28 діб. Виявлено, що у зразках із додаванням дезінфектанту залізоокисного пігменту кількість колоній грибів зменшилася протягом зазначеного терміну.

Вивчено бактерицидні властивості нового комплексного металомісткого дезінфектанту у питній воді для свиней. Встановлено мінімальну бактерицидну дозу дезінфектанту, у разі якої препарат вже через 10 хв повністю знищує мікроорганізми на поверхнях тест-об'єктів. Досліджено вплив цього препарату на збереженість та продуктивність підсвинків, у порівнянні з антибіотиком енрофлоксацин.

Наведено дані за результатами досліджень бактерицидної дії комплексного металомісткого дезінфектанту (КМД). Для цього визначено фенольний коефіцієнт, який виражає відношення концентрації розчинів досліджуваної речовини до концентрації фенолу, що спричиняє у рівний проміжок часу за однакової температури рівнозначний температурний дезінфікуючий ефект. Також визначено білковий індекс, показник зниження активності дезінфікуючого засобу в присутності білків. У результаті досліджень встановлено, що бактерицидна дія КМД сильніша за бактерицидну дію карболової кислоти в 157,98 разу. КМД може проявляти бактерицидну дію на оброблюваних поверхнях навіть за контакту з білковими субстанціями, хоча в такому випадку його ефективність знизиться в 2,92 разу, що враховано у разі встановлення ефективних концентрацій робочих розчинів КМД.

Проведеними дослідженнями встановлено, що препарат біоцидін проявляє протимікробні властивості та зменшує загазованість повітря. Так вміст вуглекислого газу зменшився на 52,6 %, аміаку - на 63,8 %. Загальна мікробна забрудненість приміщення була меншою у дослідному приміщенні на 41,5 % у порівнянні з контролем. Для підвищення резистентності та продуктивності, зменшення захворювань свиней за рахунок зниження загазованості та мікробної контамінації приміщень рекомендовано застосовувати біоцидін із цеолітом для проведення поточної дезінфекції та дезодорації приміщення, а з гашеним вапном рекомендовано застосовувати для проведення заключної дезінфекції у свинарнику. В результаті проведення фізіологічних досліджень було доведено, що температура тіла, частота пульсу, кількість дихальних рухів свиней піддослідних груп знаходилась у межах норми.

Наведено результати мікробної забрудненості дослідних господарств України серед поголів'я свиней різних вікових груп. Доведено, що в свиногосподарствах у цехах опоросу найчастіше виявляли ешерихій - 65 %, стафілококів - 15 %, стрептококів - 12 %, клостридій - 4 % та інші види мікроорганізмів - 4 %. Кількість кишкової палички у цехах дорощування була меншою у порівнянні з цехами опоросу і склала 56 %, відсоток кокових форм не змінився (стафілококів - 12 %, стрептококів - 16 %), не виділялись клостридії, ієрсиній - 7 %. Загалом в усіх господарствах у цехах відгодівлі найбільший відсоток також складали ешеріхії - 37 %, кількість стрептококів і стафілококів залишалась на рівні 10 та 13 % відповідно, виділяли значну частку ієрсіній - 30 %.

Наведено результати дослідження дезінвазійної дії препарату бі-дез на ооцисти еймерій свиней. Встановлено, що у разі використання 2 % концентрації дезінфектанту бі-дез через 2 год кількість споруляції була 3 %, кількість ооцист еймерій, у яких відбулись морфологічні зміни, такі як зморщування та розрив цитоплазми - 47 % та лізіс - 53 %. Через 3 год експозиції стало 0 % споруляції, 9 % морфологічних змін в ооцистах та 91 % лізісу. Експозиція 4 год викликає 100 % лізіс ооцист еймерій свиней. У разі обробки ооцист 3 % розчином препарату бі-дез через 2 год експозиції кількість споруляції дорівнювала 0 %, ооцист із морфологічними змінами було виявлено 7 % та 93 % лізіс. Експозиція 3 год призвела до 100 % лізісу ооцист еймерій свиней.

Наведено результати досліджень жиру-сирцю свинячого за використання комплексу дезінфікуючих засобів. Під час хроматографічного дослідження ліпідів внутрішнього жиру було ідентифіковано 15 вищих кислот. Зазначено, що вміст жирних кислот у внутрішньому жирі поросят дослідних і контрольних груп був у межах норми, але були також відмінності. Використання запропонованого комплексу дезінфікуючих засобів призводить до збільшення коефіцієнта співвідношення поліненасичених жирних кислот до насичених. Зменшення співвідношення суми поліненасичених кислот до насичених свідчить про негативний вплив комплексу дезінфікуючих препаратів, які застосовувалися у контрольних приміщеннях для вирощування поросят на обмін ліпідів в організмі тварин. Також відбувається зниження температури плавлення та підвищення йодного числа у дослідних пробах. Використання у дослідній групі дезінфектантів "Бідезтм" та "Біоцидін" не знижує харчової цінності продукту.

Уперше в умовах свинарських господарств України визначено дезінфекційні властивості препаратів "Біоцидін" і "Бі-дез™". З'ясовано їх ефективні концентрації, вплив на тварин та якість одержаної продукції. Експериментально встановлено, що зазначені комплексні засоби виявляють бактерицидну, фунгіцидну, віруцидну, спороцидну, гігроскопічну та дезодоруючу дію. У гострих і хронічних дослідах на лабораторних тваринах визначено параметри токсичності препаратів, досліджено їх фармакодинаміку. Експериментально розроблено спосіб приготування засобів, схему та технологію використання в присутності тварин, доведено економічну ефективність та доцільність застосування комплексних дезінфікуючих засобів у свинарських підприємствах. Розроблено комплекс заходів щодо зменшення вмісту шкідливих газів і вологості повітря у свинарських приміщеннях у результаті використання препарату "Біоцидін" марки Г та Д для сухої дезінфекції. Для проведення вологої дезінфекції у свинарниках розроблено препарат "Бі-дез™", що має високий ступінь екологічної безпечності. Після використання препаратів "Біоцидін" та "Бі-дез™" зафіксовано покращення гігієнічних умов утримання свиней, а також у результаті цього збільшилася їх продуктивність. Наукову новизну підтверджено патентами України на корисну модель: № 85721, № 85721, № 908001 № 908000.

Рубець у великої рогатої худоби - важливий орган травлення, в якому відбуваються процеси ферментації. Покращання розвитку рубця у ранньому віці є одним з важливих завдань. Потреба жуйних тварин у замінних та незамінних амінокислотах настільки ж велика, як і у моногастричних тварин. Мікроорганізми рубця жуйних тварин не можуть синтезувати мікробний білок у достатній кількості, щоб покрити потребу організму молодняка тварин. Досліди проводили у господарстві "За Мир" Сумського району Сумської обл. на телятах, віком від чотирьох до п'яти місяців. Телят було розподілено на три дослідні групи по 10 голів у кожній. Першій дослідній групі згодовували з кормом порошковий не захищений метіонін в дозі 10 г/гол, у другій - 10 г/гол гранульований метіонін протягом місяця. Дослідженнями встановлено, що на 30-ту добу експерименту у першій дослідній групі, кількість бактерій збільшилась на 84,3 %; інфузорій - на 29,4 %; ентодиноморфів - на 26,6 %. У другій дослідній групі через місяць проведення досліджень показники також змінились. Кількість бактерій була більшою на 93,2 %; інфузорій - на 42,5 %; ентодиноморфів - на 25,9 % у порівнянні з контролем. За результатами проведеного експерименту зроблено припущення, що звичайний метіонін так само, як і захищений гранульований, мали позитивний вплив на якісний і кількісний склад мікрофлори рубця. Згодовування телятам першої дослідної групи метіоніну через 30 діб викликало вірогідне зростання проти контролю вмісту загального азоту на 12,2 %; білкового - на 19,6 %. У другій дослідній групі, де телятам згодовували у складі основного раціону гранульований метіонін, вміст загального азоту був вищій на 15,6 % та білкового - на 22,4 % у порівнянні з контролем. Концентрація залишкового азоту вірогідно зменшилась у першій групі телят на 32,2 % та у другій - на 29,9 %. Експериментально доведено, що введення до основного раціону телятам гранульованого та негранульованого метіоніну сприяло збільшенню кількості мікроорганізмів у рубці та підвищенню концентрації азоту у рубці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.11 с8

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ