Розглянуто теоретико-методологічні аспекти розвитку світового ринку сільськогосподарської продукції в умовах глобалізаційних процесів, трансформаційні процеси у стратегії аграрного підприємництва в глобальній мережі взаємодії, обґрунтовано стратегії інноваційного розвитку підприємств галузі, а також практику їх імплементації суб'єктами аграрного бізнесу на європейських ринках, визначено перспективи розвитку аграрного підприємництва в умовах цифрових трансформацій, запропоновано шляхи удосконалення управління розвитком соціально-економічних систем в аграрному секторі.

Викладено в логічній послідовності сучасний зміст, основні форми та напрями розвитку міжнародних економічних відносин. Висвітлено проблеми економічної глобалізації та інтеграції. Наведено не лише теоретичні положення, а й практичний матеріал для самостійної підготовки та перевірки набутих знань: основні терміни, тестові завдання, питання для самоконтролю, приклади розв'язання задач тощо.

Мета роботи - дослідження дуальної системи освіти на гірничо-металургійних підприємствах (на прикладі ТОВ "Метінвест"), висвітлення основних тенденцій і значущості. У результаті дослідження розглянуто процес впровадження дуальної освіти на території України, визначено основні переваги дуальної форми здобуття освіти (ДФЗО). Висвітлено головні аспекти проведення широкомасштабного пілотного проєкту з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти - за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта та Міністерства освіти і науки України. Проаналізовано перелік підприємств - учасників пілотного проєкту із упровадження ДФЗО в Україні, а саме: роботодавці, які здійснюють різні види економічної діяльності, представляючи майже всі регіони нашої країни. Зокрема, це підприємства різних форм власності, конструкторські бюро, банки, підприємства харчової промисловості, машинобудування, сільського господарства, енергетичні, транспортні, металургійні підприємства, ІТ-компанії тощо. Зазначено, що металургійні підприємства, які підпорядковуються ТОВ "Метінвест Холдинг", одні з перших взяли на себе ініціативу в запровадженні дуальної системи. Зазначено та визначено дії головного партнера ТОВ "Метінвест Холдинг" - Державного вищого навчального закладу "Приазовського державного технічного університету" - з упровадження ДФЗО на території України. Досліджено діяльність недержавного гірничо-металургійного університету "Метінвест Політехніка" та його вплив на розвиток дуальної системи освіти в Україні.

Ідентифіковано та систематизовано напрями впливу соціо-культурних проявів глобалізації (передумови, наслідки, масштаб, ефекти) на показники людського розвитку на етапі формування, апробації та поширення моделей менеджменту персоналу, адекватних викликам нової економіки, та обґрунтовано перспективи їх масштабування на рівні міжнародних компаній. Удосконалено теоретико-методологічні основи дослідження менеджменту персоналу просторово-часовому аспекті, а саме: запропоновано еволюційну диспозицію теоретико-методологічного підґрунтя цього поняття, запропоновано організаційно-аналітичний інструментарій розвитку міжнародної економіки, висунуто гіпотезу щодо наявності взаємозв'язку між ступенем розвитку інноваційної сфери та рівнем розвитку людського потенціалу в країні, яку було перевірено шляхом економетричного моделювання та аналітичного дослідження комплексу показників, які є індикаторами двох зазначених процесів та зроблено висновок про її достовірність для країн, що розвиваються (Китай та Україна) та недостовірність гіпотези для розвинених країн. Обґрунтовано теоретичні засади дослідження міжнародної економіки тощо. Розроблено організаційно-економічні засади розвитку міжнародної економіки за рахунок виокремлення перспективних детермінант трансформації системи менеджменту персона міжнародних компаній в умовах соціо-культурної глобалізації, ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької обласної державної адміністрації, ПАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", ПП "Агентство нерухомості "Олімп", ТОВ "Альфа-Кава", у навчальний процес Донецького національного університету імені Василя Стуса, сфера використання: удосконалення процесу трансформації системи менеджменту персоналу міжнародних компаній в умовах соціо-культурної глобалізації.

Визначено провідну роль цифровізації та формування Індустрії 4.0 для економічного розвитку країн у сучасних умовах. Підкреслено, що нові цифрові технології можуть допомогти об'єднаній Європі стати більш конкурентоспроможною. Водночас пандемія COVID-19 підкреслила важливість цифровізації економіки та розвитку Індустрії 4.0 і підвищила ризики для досягнення економічних цілей Європи, якщо цифрова трансформація не буде проведена. Наведено основні задекларовані положення розвитку Індустрії 4.0 у ЄС і визначено, що фактично ці плани не було досягнуто перед економічним спадом, який був викликаний пандемією. Запропоновано аналіз впливу пандемії COVID-19 на макроекономічні показники ЄС: криза виявила взаємозалежність глобальних ланцюгів вартості та цінності глобально інтегрованого єдиного ринку Європи. Визначено, що в таких умовах нового сенсу та актуальності отримала необхідність швидкого переходу до більш цифрової та стійкішої економічної та промислової моделі, щоб підтримувати та посилювати прагнення ЄС до стійкої конкурентоспроможності. Проаналізовано Багаторічний фінансовий план ЄС на 2021 - 2027 рр., який має на меті нівелювання економічної та соціальної шкоди, яку було завдано пандемією коронавірусу. Ключовими для активізації майбутнього зростання ЄС мають стати: інновації, цифрова трансформація, стратегічна інфраструктура та єдиний ринок. Значний обсяг бюджетного фінансування ЄС направлений на відновлення економіки через цифрову трансформацію та формування Індустрії 4.0. Планується, що це допоможе інвестувати більше в передові цифрові навички та ширше використання цифрових технологій в економіці та суспільстві, тобто формування бази для подальшого розвитку Індустрії 4.0. Хоча ще повною мірою не видно наслідків пандемії для економіки ЄС, уже існує стратегія їх подолання через акселерацію інноваційного розвитку, інтенсифікацію цифрової трансформації та розвиток Індустрії 4.0 в усіх країнах ЄС.

Сьогодні чітко постає необхідність створення нової світової фінансової архітектури. У зв'язку з цим ключовим завданням провідних країн є реформування механізмів регулювання світових фінансових ринків та нагляду за операціями їхніх учасників з метою протидії кризовим шокам. Мета статті - виявлення механізмів створення кризостійкої світової фінансової архітектури (СФА) та аналізі стратегічних підходів до підвищення стійкості глобальної фінансової системи перед сучасними економіко-політичними викликами. Використано економіко-статистичні методи аналізу, опису, вимірювання, порівняння та спостереження. У процесі дослідження застосовано загальнотеоретичні методи наукового пізнання: синтезу, дедукції та індукції. Здійснено ретроспективний аналіз світових фінансових криз з метою виділення їх основних ознак; визначення найбільш ефективних стратегій відновлення позитивних тенденцій та ефективності антикризової політики за різних умов. Проведено аналіз сучасного стану СФА та визначено основі кризові процеси сьогодення. Для розробки нової стратегії забезпечення кризостійкої системи було проведено систематизацію й аналіз наявних сучасних механізмів щодо попередження фінансових криз. У результаті виділено: монетарний шлях; регулювальний (інфраструктурний) підхід; використання нової світової резервної валюти замість долара США; введення регіональної валюти з можливістю використання різних базових активів і перехід на валюти окремих країн. Результатами дослідження стало визначення першочергових стратегічних кроків та розроблення рекомендацій для досягнення стійкості світової фінансової архітектури: дотримання принципів антициклічного фіскального управління; виваженість здійснення монетарної політики; необхідність посилення регуляторного та наглядового контролю; своєчасне виявлення дисбалансів, що виникають на фінансових ринках; чітке управління ризиками та здійснення належної міжнародної співпраці. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі може стати: дослідження впливу регіональних ініціатив на глобальну фінансову архітектуру та можливість їх використання для зменшення вразливості світової економіки до фінансових криз; розвиток інноваційних фінансових інструментів та їх значення для СФА.