Уперше в українському літературознавстві проаналізовано прояви та місця людини в сучасній науково-фантастичній літературі та запропоновано типологію візій людини в науковій фантастиці. Об'єктом дослідження стали твори письменників-фантастів порубіжжя XX та XXI ст. (Т. Чан, С. Лук'яненко, X. Райаніемі, Г. Іган, Ю. Нікітін, М. та Є. Дяченки, М. Резнік і Л. Робін, В. Кузьменко та інші). Людина посідає головне місце в художньому осмисленні науково-фантастичних творів і проявляється у кількох аспектах: в ідейно-тематичному рівні твору, образі автора, персонажах, соціокультурних реаліях, природі. Специфіку проявів людини можна аналізувати в духовно-аксіологічному аспекті, морально-психологічному та плані тілесності. Однією з центральних категорій, яку осмислює наукова фантастика, стає техніка. Погляди письменників на цю проблему приводу згруповані у два різновиди: технонегативний, за якого наука та техніка зображені як причина нещасть, та технопозитивний, яке навпаки вбачає у техніці дорогу до кращого майбутнього. Виокремлено кілька основних стратегій художнього осмислення людини. Зокрема, це візії автоеволюції (трансформація людини за допомогою втручання біотехнологій, технічних модифікацій або їх поєднання), природного розвитку, стагнації, деградації та комбінований тип.

Представлено наукові повідомлення учасників наукової конференції. Запропоновано матеріали, які репрезентують широкий спектр дослідницьких заангажувань: порушено питання засадничих принципів підготовки енциклопедій та змістового наповнення, висвітлення подій російсько-української війни на сторінках енциклопедій, понятійно-категоріального апарату, критеріїв добору гасел, біографіки/ іографістики, представлення енциклопедій в медійному просторі тощо.

Акцентовано увагу на дослідженні та осмисленні подієвої парадигми в ретроспективі та сьогоденні (велике значення приділено рецепції російсько-української війни), біографічних розвідок, загальних принципів формування, систематизації та особливостей енциклопедичного контенту. Розглянуто практичний досвід створення енциклопедій, прикладні аспекти розвитку енциклопедичної справи в різних галузях наукового знання, засади створення і тенденції розвитку електронної енциклопедистики, можливості використання штучного інтелекту в енциклопедистиці, наголошено на чиннику мовленнєвої культури і правописних нормах, роль енциклопедій у протидії дезінформації, важливість накопичення і збереження енциклопедичної інформації для популяризації національно-культурної ідентичності тощо.