Встановлено, що функціональні особливості окремих органічних речовин, які співіснують у рідких розплавах, не виявляються, і системи нафталін - азобензол, азобензол - нафтол, нафталін - дифеніламін відносяться до ідеальних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.25-18

Рубрики:

Сполуки кремнію з іншими елементами.Солі кремнію

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання реформування фінансово-економічного механізму використання та відтворення ресурсів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України за умов переходу на ринкові засади господарювання. Надано визначення суті цього механізму, запроповано його структуру. Обгрунтовано концептуальні напрями подальшого вдосконалення фінансово-економічного механізму використання та відтворення ПЗФ за усіма його складовими, адекватними сучасному етапу розвитку національної економіки. Досліджено фінансово-господарський стан та проблеми деяких установ ПЗФ. Розроблено систему нормативів рекреаційних навантажень на природні комплекси й об'єкти у межах територій ПЗФ України. Запропоновано новий підхід до планування рекреаційної діяльності установ ПЗФ, а також принципово нову систему оцінки впливу географо-естетичних критеріїв на економічну оцінку рекреаційного використання територій і об'єктів ПЗФ. Наведено методику преміювання наукових працівників даних установ на еколого-економічних засадах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.25-4 + Л73-106

Рубрики:

Сполуки кремнію з іншими елементами.Солі кремнію

Хімічні волокна

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж620

Рубрики:

Нанотехнології

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.12

Рубрики:

Кінетика та механізм каталітичних реакцій

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено етапи формування регіонального фінансового простору в азійському регіоні. Проаналізовано процеси регіональної фінансової інтеграції в Азії, що розгорнулися після фінансової кризи 1997 - 1998 рр., яка повною мірою показала величезну залежність економік держав регіону від глобальних фінансових шоків та турбулентності припливів і відпливів фінансового капіталу, а також дискредитувала рекомендації іноземних фінансових радників щодо забезпечення фінансової, монетарної та грошово-кредитної рівноваги. Охарактеризовано ініціативи Чіанг-Май, що передбачають, крім домовленостей про обмін інформацією щодо потоків капіталу, розвиток загальнорегіональної системи захисту від можливих фінансових потрясінь на основі нарощування сукупних обсягів фінансової підтримки в регіоні з 200 млн до 1 млрд дол. США, а також розширення сфери дії міждержавних своп-угод в АСЕАН. Визначено, що фінансова інтеграція в регіоні Південно-Східної Азії, як і її вплив на диверсифікацію національних фінансових ринків держав регіону, докорінно відрізняється від інтеграційних процесів на європейському континенті як з погляду застосовуваних механізмів та важелів фінансової конвергенції країн - членів регіональних угруповань, так і її інституційно-регуляторного оформлення. Запропоновано кілька сценаріїв формування регіонального фінансового простору за участі країн Південно-Східної Азії.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню процесів диверсифікації фінансових ринків країн Південно-Східної Азії за умов глобалізації. Розкрито характер і ключові тенденції розвитку світового фінансового ринку у парадигмі фінансового глобалізму, визначено сутність диверсифікації фінансових ринків і ідентифіковано форми її вияву, а також проаналізовано її глобалізаційні імперативи. Значну увагу приділено аналізу форм і механізмів диверсифікації банківського сектору національних фінансових систем країн Південно-Східної Азії, комплексно проаналізовано диверсифікаційні процеси на регіональному фондовому та валютному ринках. Обгрунтовано поліструктурний характер глобалізаційної диверсифікації фінансових ринків країн регіону. Здійснено комплексний аналіз передумов і сценаріїв формування спільного фінансового простору країн Південно-Східної Азії, обгрунтовано механізми інтеграції їх національних банківських систем як стратегічного пріоритету міжнародної фінансової конкурентоспроможності й інтеграційну платформу валютної інтеграції в регіоні.

Досліджено державну експортну стратегію Сполучених Штатів Америки через імплементацію ефективних і навіть агресивних, з погляду експортної експансії, механізмів й інструментів підтримки національних експортерів. Даний інструментарій охоплює цілу низку важелів, а саме: надання національним компаніям експортних кредитів, кредитних гарантій і страхування експортних поставок; державну економічну допомогу американським експортерам; полегшення їх доступу до імпортних компонентів для нарощування експортного виробництва; надання кредитних гарантій експортерам продукції агропромислового комплексу та ін. Головною рисою національної системи державної підтримки експорту США є пріоритет ринку за одночасного збереження максимальної економічної свободи суб'єктів господарювання та створення для них еквівалентних умов ведення бізнес-діяльності. Стратегічні ж пріоритети виходу на зовнішні ринки завжди визначають самі експортери та в разі необхідності отримання державної підтримки подають заявки на розгляд відповідних місцевих і федеральних органів влади.

Мета роботи - визначення парадигмальних засад глобального конкурентного лідерства. Наведено динаміку обсягів світового експорту, що яскраво виявляється у співвідношенні темпів зростання світової торгівлі й темпів зростання глобального валового внутрішнього продукту. Вказано на зростання капіталізації світового фінансового ринку, де диверсифікація інструментальної структури та нарощування обсягів фінансових трансакцій здійснюються економічними агентами різної національної належності. Вказано на фундаментальний вплив техноглобалізму на розширення джерел конкурентного лідерства країн, що виявляється насамперед в інтенсифікації міждержавного науково-технологічного обміну та швидкій міжрегіональній дифузії науково-технічних розробок й інновацій. Зазначено багатовимірний вплив інституціоналізації на механізм конкурентного лідерства країн через активну розбудову розгалуженої системи наднаціональних інститутів регулювання усіх підсистем і структурних компонентів світового господарства. Охарактеризовано потужний консолідаційний вплив на процеси розбудови глобальної ринкової системи власне глобального ринку, глобального попиту і пропонування. Проаналізована векторна спрямованість забезпечення конкурентного лідерства країн з його переорієнтацією з національної траєкторії на регіональну та глобальну. Зроблено висновок, що глобальна фаза світогосподарського розвитку кардинально трансформує всі складові елементи філософії розвитку конкурентного лідерства.

Досліджено еволюцію методологічних питань конкурентного лідерства країн, яке в умовах глобалізації набуває якісно нових змісту і формату та "розчиняється" у багатьох теоретико-методологічних і прикладних вимірах. Дослідження еволюції категорії іконкурентне лідерствоі дає підстави стверджувати, що вона зародилась у надрах філософських, політичних, історичних, психологічних, соціологічних і юридичних наук і є продуктом історичного розвитку світового господарства. Як результат - сутнісний зміст даного поняття зазнавав постійних трансформацій під впливом незворотних, спрямованих і закономірних змін у структурній динаміці міжнародної економічної системи. Саме цим обумовлюється той факт, що в теоретичній кваліфікації даної категорії, як, власне, і в її понятійній операціоналізації, завжди існували значні методологічні труднощі. Вони обумовлені як перманентними змінами диспозиції держав у світогосподарській системі та стрімким розширенням й ускладненням взаємозв'язків між ними, так і нарощуванням доцентрових силових ліній у взаємодії національних економік з фундаментальними модифікаціями структурних властивостей міжнародної економічної системи як закономірного результату взаємодії великих держав.

Досліджено новітні мережеві моделі досліджень і розробок ТНК, що виникли внаслідок інтернаціоналізації їх діяльності та загострення конкурентної боротьби на глобальних ринках. Визначено роль венчурного інноваційного бізнесу в процесах науково-технічного прогресу США. Будучи безумовними світовими лідерами щодо вартісних обсягів інвестування у ДІР та результативності освоєння фінансових коштів на їх проведення; концентруючись у своїй інноваційній діяльності на масовому впровадженні у виробництво піонерних технологій та їх комерціалізації, американські корпоративні бізнес-структури перетворились в останні десятиліття на головний рушій глобального науково-технічного й інноваційного прогресу та міждержавного трансферу наукомістких технологій. Проаналізовано конкурентну боротьбу американських ТНК за глобальне технологічне лідерство, та диверсифікація потреб глобального споживача у нових зразках інноваційно-місткої продукції дедалі більшою мірою вмотивовує американські ТНК до глибоких якісних змін у системі управління інноваційною діяльністю. Вони виявляються у поступовому відході корпорацій від традиційної централізованої моделі організації своїх ДІР до розбудови мережевої моделі досліджень і розробок з більш широким використанням корпораціями складної міжнародної спеціалізації у сфері досліджень і розробок з глибокою інтеграцією інноваційної діяльності у рамках усієї корпоративної структури. Сучасні умови техноглобалізму значно загострюють конкуренцію між компаніями за панування на високотехнологічному сегменті глобального ринку, створюючи потужні стимули для торгівлі технологіями й інноваційними розробками, імплементації корпоративних стратегій інтеграції та поглиблення міжнародної науково-технічної кооперації на принципах стратегічного партнерства і конкуперації. А розбудова стратегічних міжкорпоративних відносин у сфері науки та техніки розглядається корпораціями як раціональна альтернатива злиттів і поглинань.

На глибокому системному рівні досліджено теоретичні та практичні питання забезпечення глобального конкурентного лідерства США у світогосподарській системі. Розкрито теоретичний арсенал дослідження конкурентного лідерства та його еволюцію. Обґрунтовано парадигмальні засади глобального конкурентного лідерства, конкретизовано його ключові форми, рівні та виміри. Дано системну оцінку зовнішньоторговельній діяльності американських суб'єктів господарювання. Проаналізовано національну експортну стратегію й оцінено ефективність механізмів комерційної дипломатії у реалізації національних інтересів США на глобальних ринках. Значну увагу приділено комплексному дослідженню механізмів і напрямів інвестиційно-фінансової експансії США з обґрунтуванням авангардної ролі держави у поліцентричній системі глобальних фінансів і системною характеристикою американо-центристської моделі глобальної валютної системи. Обґрунтовано ключові напрями реалізації науково-технологічного й інтелектуального ресурсів міжнародної конкурентоспроможності США через призму дослідження глобальних пріоритетів їх інноваційної політики, напрямів модернізації корпоративних стратегій інноваційного розвитку, а також визначення ролі та місця університетів у процесах генерування, комерціалізації і дифузії знань та інновацій. Розкрито регіональні інтеграційні пріоритети США в умовах формування нового міжнародного порядку. Визначено механізми реалізації державою програм і проєктів офіційної допомоги розвитку, обґрунтовано стратегічні пріоритети переформатування її міграційної політики.

Присвячено системному дослідженню процесів розвитку світового фінансового ринку в парадигмі фінансового глобалізму. Значну увагу приділено теоретичному дискурсу диверсифікації фінансових ринків в умовах глобалізації у контексті розкриття її сутності та рушійних сил, ідентифікації ключових форм вияву та визначення глобалізаційних імперативів розвитку. На основі комплексного аналізу сучасних тенденцій глобалізаційної диверсифікації фінансових ринків країн Південно-Східної Азії обґрунтовано її поліструктурний характер, а також визначено фактори, котрі гальмують диверсифікацію регіонального банківського сектору, фондових і валютних ринків. Розкрито інтеграційно-диверсифікаційний ресурс підвищення фінансової конкурентоспроможності країн Південно- Східної Азії. Визначено передумови та сценарії формування спільного фінансового простору країн регіону, обґрунтовано ключові напрями та механізми інтеграції їх банківських систем і розкрито інтеграційну платформу валютної інтеграції у регіоні.

Умови цифрової економіки визначають новий контекст для управління соціальною безпекою. Використання цифрових технологій може сприяти оптимізації процесів, підвищенню ефективності та забезпеченню швидкого і точного реагування на соціальні виклики. Саме тому представлене дослідження є своєчасним і актуальним. Мета роботи - визначення основних особливостей системи управління соціальною безпекою в умовах цифрової економіки з урахуванням локального рівня, тобто рівня міста. Основними методами наведеного дослідження є: аналіз і синтез - для визначення основних складових управління соціальною безпекою на локальному рівні, а також основних особливостей цифрової економіки в контексті соціальної безпеки; дедукції та індукції - для визначення компонент соціальної безпеки на різних рівнях господарювання; метод порівняння - для визначення особливостей рівнів управління соціальною безпекою; графічний метод - для наочного відображення наведених результатів. Основними результатами дослідження можна вважати такі виявлені особливості соціальної безпеки в умовах цифрової економіки: розробка та впровадження платформ для надання соціальних послуг онлайн, що спрощує доступ громадян до соціальної підтримки; використання цифрових ідентифікаторів для громадян у системах соціального захисту та видача електронних карток для доступу до послуг; забезпечення високого рівня кібербезпеки для захисту особистих даних і запобігання кіберзагрозам; застосування аналітичних інструментів для виявлення соціальних тенденцій, прогнозування потреб і розвитку соціальних програм; використання штучного інтелекту для оптимізації розподілу ресурсів та визначення пріоритетів у соціальній сфері; впровадження чат-ботів та віртуальних асистентів для консультацій і надання інформації щодо соціальних послуг; упровадження цифрових рішень у програмах соціального захисту, щоб зробити їх більш гнучкими та ефективними; автоматизація процесів призначення та виплат соціальних допомог для прискорення надання підтримки; впровадження електронних систем обміну медичною інформацією та електронних медичних карток; забезпечення можливості дистанційного отримання медичних консультацій і надання електронних рецептів; створення електронних платформ для навчання та підвищення кваліфікації для безробітних і малозабезпечених груп; розвиток електронних ринків праці та платформ для онлайн-працевлаштування. Цифрова економіка відкриває нові можливості для поліпшення управління соціальною безпекою, спрощує доступ до соціальних послуг і дозволяє ефективніше вирішувати соціальні завдання. Важливо при цьому враховувати аспекти кібербезпеки, приватності та доступності цифрових рішень для всіх верств населення.