Запропоновано функціональну макромодель GTO, що є компромісом між формальною та фізичними моделями, яка поєднує в собі простоту отримання параметрів і мінімальність схеми заміщення з адекватністю відображення фізики процесів перемикання. Для моделювання GTO використано залежне джерело, що програмується (В-елемент). Він перемикається залежно від знака струму керуючого електрода та реалізує аналітичні функції вихідного струму, отримані за методом керування зарядом.

Досліджено питання підвищення ефективності автоматизованого проектування напівпровідникових перетворювачів електроенергії. Запропоновано новий спосіб спадного/висхідного проектування, особливістю якого є можливість виконання структурного та функціонального проектування у розвиненому середовищі автоматизованого проектування у розвиненому середовищі автоматизованого схемотехнічного проектування, розроблено та реалізовано методики такого проектування. Розглянуто принципи побудови аналогових силових елементів і пристроїв систем керування напівпровідникових перетворювачів, призначених для ієрархічного проектування з багаторівневим моделюванням єдиними програмними засобами. Розроблено макромоделі та методики аналізу, які дозволяють знизити витрати часу у процесі моделювання. Гнучка процедура переходу від одного виду моделі до іншого дає змогу здійснювати глибокий та псебічний аналіз, почергово вибирати точність або швидкість моделювання.

Розглянуто питання побудови та використання математичної моделі тиристорного однофазного мостового випрямляча засобами візуального моделювання. На відміну від моделювання на схемотехнічному рівні запропонована математична модель має значно більшу швидкодію, що надає змогу скоротити час моделювання складних електротехнічних комплексів, до складу яких входить тиристорний випрямляч. Запропонована реалізація математичної моделі випрямляча описує його роботу як у режимі безперервного струму, так і у режимі переривчастого. Розглянуто питання адекватності запропонованої математичної моделі шляхом порівняння результатів моделювання, отриманих за її допомогою, та результатів моделювання, що були отримані за допомогою схемотехнічної моделі. Досліджено вплив кута керування на величину похибки, що виникає у разі моделювання пускового режиму випрямляча.