Узагальнено та систематизовано теоретичні засади та методологічні підходи до дослідження особистих селянських господарств і соціально-економічних умов їх функціонування. Розкрито суть категорій "особисте селянське господарство" та "соціально-економічні умови функціонування особистих селянських господарств". Здійснено кластеризацію районів Волині за соціально-економічними умовами функціонування особистих селянських господарств. На підставі оцінки її результатів виділено та надано якісну характеристику кластерів з диференційованими умовами розвитку селянських господарств. Визначено пріоритетні напрями розвитку та трансформації особистих селянських господарств. Запропоновано здійснювати функціонування особистих селянських господарств на основі розширення позасільськогосподарських видів діяльності. Обгрунтовано основні напрями вдосконалення агроінтеграційних процесів з залученням до них особистих селянських господарств.

Досліджено сутність економічної категорії "оборотний капітал" та визначено її особливості. З'ясовано відмінність між категоріями "оборотний капітал", "обороті активи", "оборотні кошти". Обгрунтовано та наведено визначення оборотного капіталу для торговельного підприємства.

Досліджено проблематику відтворення основних засобів на сільськогосподарських підприємствах з урахуванням сучасних умов господарювання. Розглянуто джерела фінансування оновлення основних засобів і визначено найбільш ефективну форму фінансування оновлення цих необоротних матеріальних активів. Надано пропозиції щодо активізації процесу розробки оптимальної інвестиційної політики оновлення основних засобів.

Виявлено, що одна із головних стадій процесу управління активами передбачає управління прибутками, одержаними від експлуатації активів. З цією метою запропоновано здійснювати калькулювання собівартості продукції та управління активами на всіх стадіях життєвого циклу продукту. Основною перевагою калькулювання за стадіями життєвого циклу є врахування до- та післявиробничих витрат, що сприятиме керівництву у достовірному визначенні ціни виробу. На першій стадії життєвого циклу (ЖЦ) продукції рекомендовано застосовувати таргет-костинг. На другій стадії ЖЦ запропоновано застосовувати кайзен-костинг. Таким чином, стає можливим зниження витрат на виробництво до відповідного рівня, встановленого підприємством. На третій стадії ЖЦ продукції запропоновано застосовувати бенчмаркінг витрат, що сприятиме підприємству у використанні зразків прогресивного досвіду інших суб'єктів господарювання, знизивши витрати та підвищуючи прибутковість діяльності. Запропоновано здійснювати управління активами підприємства з урахуванням методу калькулювання за стадіями ЖЦ, оскільки інтегрований підхід до оптимізації ЖЦ, починаючи з концептуальної розробки до виведення з експлуатації та списання, надає можливість зібрати повний обсяг необхідної аналітичної інформації щодо активу і, таким чином, забезпечити вчасне прийняття управлінських рішень щодо збалансування ризиків, витрат і доходів від використання активів підприємства.

Розкрито особливості управління оборотними активами на підприємстві. Визначено головну мету та завдання управління оборотними активами підприємства. Розглянуто управління оборотними активами загалом і рекомендації щодо управління такими елементами оборотних активів як: дебіторська заборгованість, торгівельні та виробничі запаси, грошові кошти. Наведено покрокову інструкцію, що сприятиме забезпеченню успішного управління оборотними активами, надасть можливість підприємству на належному рівні утримувати платоспроможність і рентабельність, а також підвищить загальний фінансовий стан підприємства. Наведено характеристику методів щодо управління оборотними активами, зокрема: метод коефіцієнтів, нормування, методу АВС оптимізації. Визначено переваги, які вдасться досягти підприємству в разі забезпечення ефективного управління власними оборотними активами.

Розглянуто історичний розвиток поняття "витрати". Досліджено розуміння категорії витрат у країнах Стародавнього світу: Єгипті, Вавилоні, Греції, Римській імперії та особливості зародження організації обліку витрат у цих країнах. Проведено поетапний хронологічний аналіз підходів до категорії "витрати". Проаналізовано підходи дослідників різних економічних шкіл до визначення факторів формування вартості продукції та витрат. Поетапно систематизовано історичний розвиток категорії "витрати". Розглянуто особливості виникнення методів обліку витрат, необхідність управління витратами та появи управлінського обліку як окремої науки. Висвітлено підходи сучасних вчених до трактування витрат. Проведено розмежування між "витратами", "затратами", "видатками" та "платежами". Надано сучасне розуміння терміну "витрати" в різних країнах. Запропоновано авторське визначення досліджуваного поняття.

Розглянуто сутність стратегічного управлінського обліку (СУО), досліджено та проаналізовано основні підходи науковців до визначення поняття "стратегічний управлінський облік"; класифіковано підходи щодо визначення цього поняття. Охарактеризовано складові системи управління конкурентоспроможністю підприємства та визначено основні зв'язки між складовими системи СУО. Виокремлено основні принципи та завдання СУО. Визначено теоретичні основи стратегічного обліку, які поєднують у своєму складі поняття про його предмет та способи відображення об'єктів, функцій, принципи системи організації обліку. Узагальнено існуючі концепції щодо місця та ролі СУО в інформаційному забезпеченні прибуткового функціонування суб'єктів господарювання з урахуванням зовнішніх чинників за умов нестабільного макроекономічного середовища.

Розглянуто теоретичні основи стратегічного обліку як однієї із складових системи управління підприємством. Проаналізовано підходи зарубіжних і вітчизняних науковців щодо тлумаченя поняття "стратегічний управлінський облік" (СУО). Узагальнено основні принципи та завдання СУО. Обгрунтовано важливість, роль і значення СУО для забезпечення ефективного функціонування економічного механізму господарювання за сучасних умов ведення бізнесу. Проаналізовано існуючі концептуальні засади СУО з точки зору його можливостей щодо інформаційного забезпечення системи стратегічного управління діяльністю підприємства. Окреслено актуальність процесу впровадження СУО з метою планування, контролю та прийняття вдалих і раціональних управлінських рішень.

Досліджено основу теорії контролю. Обгрунтовано необхідність визначення предмету для подальшого розвитку науки та ефективного проведення контрольної діяльності на практиці. Критичний аналіз фундаментальних праць з обліку та контролю надав можливість виявити межі функціонування предметної області оперативного контролю (ОК). З'ясовано, що предмет визначає сферу дії ОК, умови та стан функціонування його механізму. Складові предмету ОК є взаємопов'язаними між собою, що надає можливість спроектувати шлях до досягнення його мети та якісного виконання завдань. Доведено, що його предмет - це особлива частина теорії, що детально характеризує та розкриває особливості сутності процесу ОК і надає можливість адаптувати його організацію і методику до конкретних умов діяльності підприємства. Через предмет розкривається прикладне значення ОК, яке проявляється у постійному впливі суб'єкта контролю (керуюча складова) на його об'єкт (керована складова) через систему прийомів, способів і засобів (методична складова), що забезпечує безперебійну та ефективну роботу всіх структурних підрозділів підприємства, шляхом уникнення або швидкого виправлення помилок, недоліків і негативних явищ господарського процесу. Обгрунтовано взаємозв'язок ОК та економічної безпеки підприємства. Встановлено, що в реаліях сучасності вдало організований ОК формує передумови для забезпечення економічної та фінансової безпеки.

Визначено значення сучасних інформаційних технологій у формуванні обліково-аналітичного забезпечення в системі економічної безпеки підприємства. Окреслено основні проблеми становлення і розвитку обліково-аналітичного забезпечення у вітчизняному бізнес-середовищі. Обгрунтовано те, що автоматизоване облікове та аналітичне забезпечення є складовою частиною економічної безпеки підприємства і утворює комплексну інформаційну систему, яка поєднує методи і технології бухгалтерського обліку, аналізу та процесу прийняття управлінських рішень щодо подолання внутрішніх і зовнішніх загроз та забезпечення сталого розвитку підприємства.

Розглянуто актуальні питання формування, оптимізації та оцінювання потенціалу бізнесу, управління ним в умовах економічної нестабільності, методичні та практичні аспекти розвитку підприємством. Визначено графоаналітичну модель потенціалу та показано її використання при оцінці вартості бізнесу. Дано характеристику потенціалу бізнесу. Визначено формування аотенціалу бізнесу. Розглянуто теоретичні основи оцінювання потенціалу бізнесу. Надано методичні підходи до оцінювання потенціалу бізнесу. Розглянуто питання стратегічного потенціалу бізнесу. Увагу приділено питанням організаційного потенціалу підприємства. Зазначено завдання формування виробничого та інноваційного потенціалу підприємства. Дано оцінку вартості основних засобів. Розглянуто логістичний потенціал бізнесу.