Досліджено вміст вітамінів А, Е та С у ендометрії та міометрії в ділянках прикріплення плодових оболонок живих і загиблих плодів та між ними на 60-у та 90-у добу поросності. Встановлено локальний вплив ембріонів на динаміку вмісту вивчених антиоксидантів у стінці матки в залежності від ділянок розміщення плодів та строку ембріогенезу. Відмічено більшу кількість вітамінів в ендометрії біля місць прикріплення зародків порівняно з міометрієм.

Установлено, що молодняк свиней різних генотипів у період статевої зрілості відрізняється за віковими та статевими ознаками.

Вивчено особливості перебігу процесів у системі перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту у тканинах, пов'язаних із формуванням резистентності організму свиней різних порід і ліній. Встановлено, що тварини сального та універсального напряму продуктивності, відносно м'ясних, характеризуються високим рівнем гуморального імунітету та лізоцимною активністю крові.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-272.513

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто сучасні уявлення про біологічне значення активних форм кисню у процесах формування, дозрівання і зберігання сперміїв та їх рухливості. Визначено роль спермальної плазми. Показано властивість сперміїв продукувати вільні радикали, яким належить провідна роль у трансдукції сигналів у таких процесах як фосфорилювання тирозину протеїнів р81 і р105 у сперміях через сАМР/РКА-сигнальний шлях, активації протеїнкіназ і фосфатаз мембран, сАМР, які забезпечують гіперактивацію і капацитацію сперміїв, розвиток акросимальної реакції та проходження в ооцит, а також вплив на ці процеси різних біологічно активних речовин. Висвітлено роль різних змін рівноваги прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у зниженні біологічної повноцінності сперміїв: порушенні процесів їх формування, здатності до запліднення, цілісності ДНК, що є однією з причин загибелі зигот, ембріонів та аномалій у потомства.

Досліджено динаміку вмісту вітамінів А, Е і С у тканинах печінки, ендометрію, міометрію свиноматок залежно від фізіологічного стану: статевого спокою тічки, на 10-, 15-, 20-, 30-, 60- і 90-ту добу поросності; печінки та плодових оболонок 60-, 90-денних плодів, а також печінки новонароджених поросят. Встановлено неоднакову кількість цих речовин у досліджуваних тканинах свиноматок протягом відтворювального циклу та відповідний взаємозв'язок з інтенсивністю росту плодів.

Установлено, що тварини універсального типу продуктивності (великої білої і української степової білої) мають відносно невеликі міоцити з високим рівнем перебігу процесів пероксидації, що не призводить до зниження антиоксидантного захисту. У найдовшому м'язі спини спеціалізованих порід свиней - мясних (української м'ясної та полтавської м'ясної) і сальних (великої чорної та миргородської) виявлено клітини більшого розміру, а процеси пероксидації ліпідів відбуваються більш повільно.

Установлено, что животные универсального типа продуктивности (крупной белой и украинской степной белой) имеют относительно небольшие миоциты с высоким уровнем протекания процессов пероксидации, что не вызывает снижения антиоксидантной защиты. В длиннейшей мышце спины специализированных пород свиней - мясных (украинской мясной и полтавской мясной) и сальных (крупной черной, миргородской) обнаружены клетки большей величины, а процессы пероксидации липидов протекают медленнее.

Розглянуто особливості динаміки процесів перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту в тканинах матки свиней за різних періодів статевого циклу та протягом поросності. Встановлено залежність даних процесів від фізіологічного стану дослідних тварин, зокрема, інтенсифікації їх у період охоти, на критичних стадіях ембріогенезу, наприкінці поросності.

Наведено результати порівняльної оцінки продуктивних якостей і біологічних особливостей найбільш поширених в Україні генотипів свиней.

Приведены результаты сравнительной оценки продуктивных качеств и биологических особенностей наиболее распространенных в Украине генотипов свиней.

Уперше обгрунтовано концепцію формування та становлення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу (ПАГ) організму свиней різного віку, статі, породи та напряму продуктивності. Доведено циклічну лабільність ПАГ у різних тканинах свиноматок упродовж відтворювального циклу та тканинах плодів залежно від періоду ембріогенезу. Розкрито локально-міжтканинні відмінності активності ензимів антиоксидантного захисту та вмісту продуктів пероксидного окиснення у стінці рогів матки, насамперед ендометрії, які зумовлені фізіологічним станом свиноматки та активним впливом плода. Уперше розкрито напрям і силу зв'язків між компонентами ПАГ у тканинах материнської та плодової частин плаценти різних за масою плодів на окремих етапах ембріогенезу. Одержано нові дані про закономірності формування ПАГ у крові свиней залежно від віку та статі. Подано порівняльну характеристику особливостей формування ПАГ і цитоморфометричної будови печінки, селезінки, нирок, легень і найдовшого м'язу спини в молодняку свиней різних порід. З'ясовано породні особливості сперматогенезу та формування ПАГ у кнурців у період статевого дозрівання.

Найпоширенішими генетично модифікованими сільськогосподарськими культурами на сьогодні є кукурудза, соя, бавовна і ріпак. Загальна посівна площа, зайнята ГМ-культурами, становить понад 20 % сільськогосподарських угідь. У світовій науці нагромадилася значна кількість даних, що свідчать про існування потенційних і реальних біологічних ризиків при комерційному використанні трансгенних рослин. Саме тому метою наших досліджень було вивчити пролонгований вплив ідентифікованих ліній екструдованої ГМ-сої у складі комбікормів на амінокислотний склад м'яса свиней. Дослідження проводили в умовах ДП "Експериментальна база "Надія"" Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. Для проведення науково-господарського досліду було сформовано дві групи свиней полтавської м'ясної породи по 19 голів у кожній групі. Свиням контрольної групи, як і їх батькам, протягом періоду вирощування згодовували повноцінний комбікорм, одним зі складників якого була соя повножирова екструдована сорту "Ворскла" (без ГМО) (5 % за масою), а для свиней дослідної групи - екструдована ГМ-соя (RR, GTS 40.3.2). Після досягнення тваринами забійної живої маси з кожної групи було забито по 3 голови, після чого проведено амінокислотний аналіз зразків найдовшого м'яза спини тварин контрольної та дослідної груп. Встановлено, що за використання ГМ-сої лінії GTS 40.3.2 у складі комбікорму в загальному гідролізаті м'яса свиней дослідної групи виявлено зростання вмісту незамінних амінокислот на 25,1 %, замінних амінокислот - на 24,7 %, загального вмісту амінокислот - на 24,9 %. Варіативність досліджених показників у тварин дослідної групи зросла: вміст незамінних амінокислот - на 9,4 %, замінних амінокислот - на 9,3 %, загальний вміст амінокислот - на 9,3 %. Співвідношення між амінокислотами у м'ясі свиней дослідної групи при цьому суттєво не змінилось. Спостережено лише незначне зменшення відносного вмісту лізину та проліну, а також зростання кількості глутамінової кислоти порівняно з контролем. Амінокислотний скор м'яса свиней за умов згодовування ГМ-сої суттєвих змін не зазнав. Встановлено, що лімітуючою амінокислотою у найдовшому м'язі спини свиней обох дослідних груп є валін.

Наведено результати досліджень окремих біохімічних показників м'яса свиней, що протягом двох поколінь споживали корми з генетично модифікованою соєю. Було досліджено зразки найдовшого м'яза спини 6 голів свиней полтавської м'ясної породи. Встановлено, що фракційний склад білків м'яса свиней (білки саркоплазми, строми та міофібрилярні білки), вміст креатиніну, гістидин-вмісних дипептидів та активність цитохромоксидази за використання ГМ-сої не зазнали суттєвих змін. Однак, у м'ясі свиней дослідної групи вірогідно зросла концентрація холестеролу на 27,03 % (p = 0,017), малонового діальдегіду на 35,27 % (p = 0,032) та окислювальна модифікація білків на 21,42 % (p = 0,013) у порівнянні з контрольними тваринами, що одержували корми зі звичайною соєю. Такі зміни біохімічного складу найдовшого м'язу свиней, що одержували сою лінії GTS 40.3.2 свідчать про можливий вплив раціонів, що містять генетично модифіковану сою на певні ланки обміну речовин у свиней.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-27

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-344.1

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-451.2

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-344.1

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-273.92

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-451.2 + П65-272

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З позицій міждисциплінарного підходу викладено результати досліджень сучасного стану використання альтернативних джерел енергії в умовах розвитку сільських територій. Наведено економічні, соціальні та правові проблеми використання альтернативних джерел енергії. Розглянуто питання щодо агроекологічних особливостей та перспектив використання альтернативних джерел енергії в сучасних умовах. Визначено проблеми та перспективи технологічних і технічних рішень в галузі альтернативної енергетики. Досліджено напрями вдосконалення використання альтернативних джерел енергії в умовах розвитку сільських територій. Розкрито використання вітчизняного і зарубіжного досвіду у підвищенні енергоефективності та енергонезалежності сільських територій.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-451.2

Рубрики:

Свинарство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ