Проведено соціально-філософське дослідження концепту "хронополітика" як форми рефлексії часового аспекту соціокультурних трансформацій, проаналізовано існуючі підходи щодо розуміння даного феномену. Вперше встановлено, що метатеоретичний концепт "хронополітика" виражає зміни міри соціокультурної єдності суспільних утворень, межами якої є модальність часу, цінності та соціальності. Розкрито буттєвий зміст хронополітики як сукупності ціннісно-раціональних видів діяльності, поведінкових і комунікативних актів, спрямованих на відтворення та створення різноманітних форм соціокультурної єдності. Проаналізовано структурний, процесуальний і суб'єктний аспекти хронополітики, які можна розглядати як систему вимірів соціокультурного континууму.