Рассмотрена конфигурация псевдоримановой геометрии, представляющая собой квазизамкнутый мир - пространственно замкнутый мир, соединенный с большой вселенной вдоль некоторой мировой линии. Пстроена классическая и квантовая теория такого квазизамкнутого мира в приближении минисуперпространства и вычислена вероятность его туннелирования в область больших размеров. В отличие от общепринятого подхода к квантовой гравитации, связанного с независящей от времени волновой функцией вселенной, в подходе нет трудностей с интерпретацией волновой функции, так как, во-первых, в рассматриваемой теории имеется время - космологическое время большой вселенной, - в котором происходит эволюция квазизамкнутых миров, и, во-вторых, квазизамкнутые миры образуют квантовые ансамбли, к волновым функциям которых применима стандартная статистическая интерпретация.

Індекс рубрикатора НБУВ: В692

Рубрики:

Моделі Всесвіту

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено гравітаційні та космологічні властивості моделі світу на брані з додатковим виміром простору-часу і з індукованою кривиною в дії для брани, процес попереднього розігріву Всесвіту після інфляції та питання про квантове народження та квантову еволюцію Всесвіту. Встановлено, що космологічна еволюція в моделі світу на брані має низку властивостей, що якісно відрізняють її від стандартної космологічної моделі. Показано, що в процесі народження бозонних частинок після інфляції велике значення має ефект параметричного резонансу в присутності швидкоосцилювального поля інфлятона. Побудовано нестаціонарну теорію народження дочірнього всесвіту з фізичного вакууму. Квантову динаміку хвилі-пілота узагальнено на гравітаційно-польову систему, якою є Всесвіт, і показано її нелокальність.

Нобелівську премію 2011 року в галузі фізики розділили Сол Перлматтер (Saul Perlmutter), Брайан Шмідт (Brian Schmidt) i Адам Рісе (Adam Riess) за відкриття прискореного розширення Всесвіту за спостереженнями далеких наднових. Ця інформація епохальна для фізичної космології, оскільки в контексті загальної теорії відносності вона свідчить про наявність у природі фундаментальної компоненти - темної енергії. Текст-Дослідження далеких наднових, разом з іншими спостереженнями, зробили вирішальний внесок у космологію, встановивши точну структуру енергії Всесвіту. Несподівані результати цих досліджень породжують низку фундаментальних питань. Що саме відповідає за прискорення Всесвіту і за темну енергію? Якщо це енергія фізичного вакууму, то що пояснить її величину? Чи не хибно застосовувати теорію гравітації, перевірену лише в масштабах сонячної системи, до величезних масштабів Всесвіту? Висвітлити ці питання можуть лише подальші спостереження і теоретичні дослідження.

Зазначено, що сукупність даних астрофізичних спостережень вказує на наявність у Всесвіті особливої субстанції, що проявляє себе лише своєю гравітацією. Ця невидима і прозора субстанція дістала назву темної матерії. Сучасна теорія еволюції Всесвіту узгоджується з даними спостережень лише за умови, що темна матерія складається з частинок досі невідомої природи. Дослідження властивостей і з'ясування природи темної матерії є одним із найактуальніших завдань фундаментальної фізики, астрофізики і космології.

11 лютого 2016 р. сталася подія, на яку чекало не одне покоління фізиків. Учасники міжнародної наукової колаборації LIGO виступили із заявою про те, що їм вдалося зафіксувати гравітаційні хвилі - коливання кривини простору-часу, породжене злиттям 2-х чорних дір на відстані приблизно 1,3 млрд світлових років. Про історію пошуків гравітаційних хвиль, про дивовижні технологічні рішення і значущість цього відкриття для подальшого розвитку астрономії обговорено з доктором фізико-математичних наук, професором Валерієм Івановичем Ждановим і доктором фізико-математичних наук Юрієм Володимировичем Штановим.

Індекс рубрикатора НБУВ: В334.2

Рубрики:

Теорія магнетизму. Теорія магнітного поля

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ