Визначено соціоекономічну природу, закономірності та тенденції брендингу. Запропоновано систему класифікації товарних брендів. Обгрунтовано доцільність застосування нечіткої теорії прийняття рішень та методу парних порівнянь для багатокритеріального аналізу бренд-проектів. Наведено модель узгодження експертних парних порівнянь й економіко-математичну модель конкурентоспроможності марочного товару. Формалізовано постановки менеджерських задач зі збільшення ефективності експлуатації товарного бренда. Результати дослідження є науковою базою для вирішення практичних брендингових задач формування ефективних стратегій розвитку вітчизняних підприємств під час створення, виведення на ринок і експлуатації власних торгових марок.

Розглянуто ключову термінологію та історію брендингу. Приділено увагу процесу реєстрації товарного знака та його юридичному захисту. Наведено систему класифікації товарних брендів. Охарактеризовано переваги та недоліки видів брендів. Подано інформацію про сучасні підходи до рекламування бренду.

Запропоновано модель конкурентоспроможності марочних товарів, що враховує 10 факторів. Основу моделі складають 52 правила, які представлено чотирма нечіткими базами знань. Поставлено задачу ідентифікації параметрів нечіткої моделі за експериментальними даними; сформульовано вимоги до навчальної вибірки.

Запропоновано класифікацію товарних брендів за дев'ятьма ознаками, що дозволяє описувати з необхідною деталізацією профіль створюваного бренду. Наведено переваги та недоліки підтипів бренда за кожною ознакою, що дозволить зменшити кількість помилок під час формування виробником вимог до створюваного бренду.

Досліджено задачу оптимізації розміщення зовнішньої реклами торгових марок за критеріями витрат та кількістю контактів з цільовою аудиторією. Оптимізацію розміщення реклами зведено до нелінійної задачі про рюкзак. Тестові приклади показали, що прийняті розв'язки цієї задачі оптимізації можна одержати як за жадібним, так і за генетичним алгоритмом оптимізації.

Запропоновано новий наукометричний показник, що оцінює дифузію знань. Він має дві складові, які визначаються за кількістю прямих і прихованих цитувань. Запропонований підхід успадковує механізми оцінювання діяльності персоналу в сітьовому маркетингу. Аналогом прямого цитування виступають персональні продажі працівника, а непрямого цитування - продажі його команди.

Розроблено матрицю-відношення про вплив профілю товарного бренда на показники брендингу. Запропоноване відношення дозволяє на етапі створення бренду настроїти його профіль під потреби підприємства.

Досліджено залежність між спротивом суспільства до корупції та часткою тіньової економіки для 30-ти європейських країн за даними 2003 - 2012 рр. Спротив корупції визначено за даними Transparency International. Тінізацію економіки визначено за даними Ф. Шнайдера. Встановлено групи країн з комплементарним та з конкурентним відношенням між корупцією та тіньовою економічною діяльністю. Для 12 країн зв'язок між рівнем корупції та тінізацією економіки не спостерігається.

Здійснено аналіз основних наукометричних індикаторів, які враховують кількість публікацій та кількість цитувань, як окремо, так і спільно. Показано способи врахування додаткової інформації щодо кількості співавторів, статусу журналу, наукового стажу, договірного цитування тощо. Розглянуто пастки наукометричних індикаторів, які пов'язані з прихованими та з неформальними посиланнями, а також з помилками у списку літератури. Описано робастний спосіб ідентифікації наукових зірок на основі підрахунку кількості високоцитованих статей-шедеврів.

Інтерес науковців до брендингових досліджень став стрімко зростати з 2000 р. Мета статті - ідентифікація лідерів брендингових досліджень, виконаних протягом 2000 - 2019 рр. Ідентифікацію лідерів здійснено за допомогою бібліометричниго аналізу. Вперше у світовій практиці бібліометричний аналіз здійснено паралельно за двома базами - Scopus та Dimensions, що дозволило глибше дослідити питання шляхом поєднання різних сервісів обох баз. Встановлено, що переважна більшість брендингових публікацій відповідає тематиці бізнесу та менеджменту. Разом з тим має місце сильна тенденція збільшення частки брендингових публікацій, які стосуються культурології, психології, соціально-економічної географії та соціології. Потрохи в брендингових публікаціях збільшується увага до історії, охорони здоров'я, політичних наук та туризму. Найбільше публікацій з брендингу припадає на США, Великобританію та Австралію. В останню декаду трійку лідерів витісняють Іспанія, Італія, Німеччина, Франція, Швеція та, особливо, Індія. Встановлено лідерів за кількістю брендингових публікацій в категоріях університети, науковці та видання. Виявлено, що жодна з найцитованіших брендингових публікацій не надрукована у самих продуктивних журналах і не написана самими продуктивними науковцями. По дві з найцитованіших статей надрукували журнали Journal of Marketing та Journal of Consumer Research. Один науковець - Albert Muniz є співавтором двох найцитованіших брендингових статей. Сформовано рейтинговий список авторів брендингових публікацій за усередненою FCR - за хронологічно нормованою цитованістю. В цьому рейтингу з великим запасом лідирують американські науковці Avery Holton та Albert Muniz. Mihalis Kavaratzis - єдиний науковець, який потрапив у 2 топ-списку - за кількістю публікацій та за усередненою FCR.