Доліджено теоретичні та практичні аспекти проблеми безробіття та його тенденції за умов перехідної економіки України. Визначено природу, фактори та найбільш поширені форми безробіття. Запропоновано і теоретично обгрунтовано систему абсолютних і відносних показників вимірювання безробіття, на основі яких здійснено його комплексну оцінку. Виявлено основні тенденції безробіття в Україні, здійснено його періодизацію та з'ясовано особливості прояву на галузевому та регіональному рівнях. Доведено важливість системного застосування заходів з обмеження безробіття на всіх рівнях управління. Обгрунтовано комплекс заходів щодо регулювання безробіття.

Досліджено ключові обмеження інституційного характеру, що суттєво впливають на розвиток та функціонування сфери зайнятості, зокрема на її ефективність для національної економіки. Виявлено істотний вплив таких дієвих інститутів, як держава, закони, власність, державні органи зайнятості, профспілки, спілки роботодавців. Обгрунтовано необхідність узгоджених дій ключових інститутів для формування ефективної зайнятості населення.

Висвітлено проблеми ефективної зайнятості за умов інноваційного розвитку економіки. Досліджено форми такої зайнятості, її ключові показники, обгрунтовано шляхи удосконалення ефективної зайнятості за сучасних умов. Досліджено економічний та соціальний зміст ефективної зайнятості, її критерії та ключові показники. Увагу приділено особливостям взаємодії попиту і пропозиції робочої сили за умов інноваційного розвитку економіки. Акцентовано на урізноманітненні форм ефективної зайнятості за сучасних умов, необхідності реструктуризації зайнятості за умов інноваційних перетворень, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної робочої сили. Обгрунтовано глобалізаційний контекст формування ефективної зайнятості за умов інноваційного розвитку економіки, інституційні важелі її формування та стратегічний підхід до формування ефективної зайнятості.

Висвітлено соціально-економічну природу, теоретико-методологічні засади полікритеріального дослідження, проблеми та стратегічні пріоритети формування ефективної зайнятості в умовах інноваційного розвитку національної економіки. Історичний аспект розвитку теорії зайнятості представлено базовими теоріями в еволюційному поєднанні із сучасними концепціями з особливим акцентом на новий вектор запровадження концепції ефективної зайнятості. Розглянуто інноватизацію та соціалізацію, форми ефективної зайнятості, індикативну базу ідентифікації, обґрунтовано інтегральний підхід до її оцінювання. Визначено економічний і соціальний зміст ефективної зайнятості, критерії та ключові чинники ефективної зайнятості. Досліджено особливості взаємодії попиту та пропозиції робочої сили в умовах інноваційного розвитку економіки. Виявлено інноваційні засади формування ефективної зайнятості. Аргументовано динаміку структури зайнятості в умовах інноваційних перетворень. Акцентовано увагу на інтенсифікації руху робочої сили та робочих місць, необхідності реструктуризації зайнятості в умовах інноваційних перетворень, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності робочої сили. Представлено інституційні важелі та нецінову конкуренцію у механізмі формування ефективної зайнятості. Обґрунтовано глобалізаційний контекст становлення ефективної зайнятості та стратегічний підхід до її формування. Сформульовано пропозиції щодо інструментарію реалізації стратегії ефективної зайнятості в національній економіці.

Розкрито природу стійкості національної економіки до негативних зовнішніх впливів. Застосовуючи критеріальний і секторальний підходи, розкрито теоретичні положення та сформовано методичні рекомендації щодо оцінювання стійкості національної економіки, що функціонує у глобальному просторі. Розроблено інституційні засади стійкості національної економіки, які враховують зовнішні чинники впливу на економічні процеси, детермінують її внутрішні фактори формування, а також включають механізми й інститути забезпечення.

Підготовлено відповідно до програми дисципліни. Розглянуто сутність економічної теорії як науки, стан та перспективи розвитку на підставі сучасних теоретичних концепцій. Складено з двох частин: мікроекономіка - де важлива увага приділена теорії поведінки споживача, сутності розвитку підприємства, розвитку конкурентних відносин; макроекономіка - розглянуто ринки національної економіки та їх рівновага, проблеми макроекономічної нестабільності.

Гармонізація взаємозв'язку між ринком освітніх послуг та ринком праці сприяє збалансуванню структури попиту і пропозиції робочої сили та робочих місць у національній економіці. Пандемія коронавірусу COVID-19 та умови воєнного стану призвели до істотних дисбалансів на ринку праці, міграційних впливів на ринок освітніх послуг, втрати інтелектуального потенціалу людського капіталу, що і визначає актуальність теми та її практичну значущість для подальших досліджень. Мета статті - обгрунтування інструментарію гармонізації ринків праці та освітніх послуг. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: економіко-математичні методи, графічно-аналітичний метод, методи статистичного та структурно-функціонального аналізу. Проаналізовано особливості функціонування ринку освітніх послуг та ринку праці в умовах сучасних викликів. Розкрито загальні тенденції, що виникли на цих ринках під впливом постпандемічної кризи та в умовах воєнного стану. Запропоновано алгоритм функціонування ринку праці та ринку освітніх послуг на основі взаємодії держави, найманого працівника, роботодавця, освітніх закладів. Висновки: взаємодія ринку освітніх послуг та ринку праці реалізується через гармонізацію відносин бізнесу та вищих навчальних закладів і є головною умовою для впровадження позитивних змін, які задовольняють усіх суб'єктів. Імплементація дуальної форми здобуття вищої освіти сприятиме побудові відносин соціального партнерства між вищими навчальними закладами, здобувачами освіти та роботодавцями, що посилюватиме взаємозв'язок ринку освітніх послуг та ринку праці. Перспективами подальших наукових досліджень є розроблення дієвого механізму взаємодії ринку освітніх послуг та ринку праці, ефективного інструментарію гармонізації структури робочої сили та робочих місць в умовах постпандемічного і післявоєнного відновлення.

Розглянуто сутність економічної теорії як науки, стан і перспективи її розвитку на підставі сучасних теоретичних концепцій. Увагу приділено теорії поведінки споживача, сутності розвитку підприємства, розвитку конкурентних відносин. Розглянуто ринки національної економіки та питання їх рівноваги. Розкрито проблеми макроекономічної нестабільності. Подано інформацію про форми, методи й інструменти державного регулювання економіки, національні моделі державного регулювання економіки, валовий внутрішній продукт і методи його вимірювання.