Висвітлено проблеми забезпечення сталого розвитку агропродовольчої системи України як складової вітчизняної економічної та світової агропродовольчої систем. Описано механізм комплексного аналізу факторів сталості системи. Значну увагу приділено сталості регіональних агропродовольчих систем, зовнішньоекономічній складовій сталості вітчизняної агропродовольчої системи, розглянуто основні види ризиків її зовнішньоекономічної діяльності та шляхи їх зменшення. Проаналізовано комплекс заходів державного сприяння сталому розвитку агропродовольчої системи України.

Освещены проблемы обеспечения стабильного развития агропродовольственной системы Украины как составляющей отечественной экономической и мировой агропродовольственной систем. Описан механизм комплексного анализа факторов стабильности системы. Значительное внимание уделено стабильности региональных агропродовольственных систем, внешнеэкономической составляющей стабильности отечественной агропродовольственной системы, рассмотрены основные виды рисков ее внешнеэкономической деятельности и пути их смягчения. Проанализирован комплекс мер государственного содействования повышению стабильности развития агропродовольственной системы Украины.

Проаналізовано сучасні проблеми розвитку аграрного сектора України, обгрунтовано шляхи вирішення стратегічних задач забезпечення продовольчої безпеки країни та конкурентоспроможності агропродовольчого комплексу на внутрішньому та зовнішньому ринках. Визначено ризики сталого розвитку агропродовольчої системи у контексті посилення світових інтеграційних тенденцій. Запропоновано методи удосконалення економічних механізмів господарювання у напрямах досягнення сталих темпів аграрного виробництва, підвищення дієвості форм державної підтримки агросфери, зростання її ресурсної ефективності. Висвітлено питання підвищення якості та безпечності продовольства у контексті світових вимог. Досліджено становлення та розвиток фінансового забезпечення сільськогосподарських виробників. Обгрунтовано стратегію діяльності України на світовому агропродовольчому ринку.

Проанализированы современные проблемы развития аграрного сектора Украины, обоснованы пути решения стратегических задач обеспечения продовольственной безопасности страны и конкурентоспособности агропродовольственного комплекса на внутреннем и внешнем рынках. Определены риски устойчивого развития агропродовольственной системы в контексте усиления мировых интеграционных тенденций. Приведены методы усовершенствования экономических механизмов хозяйствования в направлениях достижения устойчивых темпов аграрного производства, повышения действенности форм государственной поддержки агросферы, возростания ее ресурсной эффективности. Освещены вопросы повышения качества и безопасности продовольства в контексте мировых требований. Исследованы становление и развитие финансового обеспечения сельскохозяйственных производителей. Обоснована стратегия деятельности Украины на мировом агропродовольственном рынке.

Проаналізовано значення експортної діяльності для забезпечення стійкого функціонування АПК України; досліджено основні тенденції сучасного розвитку вітчизняного агропродовольчого експорту та перспективи його розширення у зв'язку із вступом України до СОТ; обгрунтовано систему заходів щодо державної підтримки агропродовольчого експорту.

Проаналізовано проблеми насичення внутрішнього продовольчого ринку вітчизняною й імпортною продукцією. Визначено вплив агропродовольчого експорту на розвиток ситуації на продовольчому ринку України. Обгрунтовано першочергові напрями державного впливу на функціонування агропродовольчого ринку й агросфери з метою забезпечення стійкості їх розвитку.

Визначено основні ризики розвитку аграрного сектора економіки України за умов посилення лібералізації зовнішньої торгівлі. Досліджено форми, обсяги, а також діючі правила СОТ щодо експортного субсидування аграрної продукції. На основі аналізу світових економічних та сільськогосподарських прогнозів обгрунтовано перспективи розвитку вітчизняного агропродовольчого комплексу та механізми його захисту від впливу негативних глобальних чинників.

Проаналізовано переваги органічного способу сільськогосподарського виробництва. Досліджено основні тенденції розвитку світового ринку органічної продукції. Визначено фактори глобального та національного рівнів, які стимулюють і стримують розвиток її вітчизняного ринку. Обгрунтовано перспективи й механізми формування та зміцнення органічної галузі в Україні.

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку світового ринку молока і молочної продукції та механізми його державного регулювання у різних країнах. Визначено специфіку вітчизняного молочного ринку; досліджено динаміку, основні проблеми та ризики його функціонування; обгрунтовано напрями та перспективи розвитку за умов глобалізації.

Запропоновано сукупність показників для оцінювання економічної стійкості вітчизняної агропродовольчої системи як єдності її регіональних підсистем. Проаналізовано динаміку сталості розвитку АПС в обласному розрізі. Обгрунтовано основні напрями підвищення стійкості агропродовольчої системи України на рівні регіонів держави.

Розглянуто теоретико-методологічні та науково-практичні проблеми підвищення загального рівня сталості агропродовольчого виробництва і продовольчого ринку. Розроблено комплекс економічних важелів і методів забезпечення сталого розвитку агропродовольчої системи України. Викладено принципово новий концептуальний підхід щодо дослідження проблем сталості розвитку даної системи. Визначено сукупність основних факторів впливу на стабільність соціально-економічної та агропродовольчої систем. Розроблено концептуально-методичний підхід щодо визначення можливостей і шляхів забезпечення сталості зовнішньоекономічної діяльності, здійснюваної в межах агропродовольчої системи, а також щодо підвищення сукупного рівня сталості системи шляхом регулювання ресурсно-споживчих факторів продовольчого ринку. Класифіковано ризики зовнішньоекономічної діяльності, здійснюваної в межах системи. Обгрунтовано провідні положення комплексної стратегії екологобезпечного розвитку агропродовольчої системи України.

Викладено концептуальні основи забезпечення сталого розвитку (СР) соціально-економічних систем та АПК як важливого сектору народного господарства. Висвітлено проблеми застосування концепції СР в контексті глобалістичних економічних, екологічних і соціальних процесів та узагальнено найбільш грунтовні вітчизняні та закордонні розробки. Визначено місце агросфери України у світовій агропродовольчій системі, чинники та індикатори економічної сталості агровиробництва на регіональному рівні. Наведено загальну характеристику систем альтернативного землеробства, увагу приділено органічному землеробству як складовій СР аграрного сектору, закордонній практиці виробництва екологічно безпечної продукції. Описано основні елементи соціальної складової сільських територій, структуру та форми задоволення життєвих потреб сільського населення, визначено напрями підвищення рівня його доходів.

Визначено основні тенденції сучасного світового і вітчизняного агропродовольчого розвитку. Проаналізовано виклики економічної кризи і ризики розвитку аграрного сектора України. Досліджено механізми антикризового регулювання і захисту національних агропродовольчих ринків. Обгрунтовано першочергові заходи державного сприяння розвиткові вітчизняного аграрного сектора.

Обгрунтовано концепцію біоекономіки як нової парадигми економічного розвитку. Визначено переваги, основні напрями та рушійні сили глобальної біоекономіки. Проаналізовано головні проблеми становлення біоекономіки в агропродовольчому секторі економіки України. Обгрунтовано необхідність розробки і зміст державної Програми розвитку аграрної біоекономіки.

Охарактеризовано види інновацій у сільському господарстві. Проаналізовано сучасні напрями інноваційного розвитку сільського господарства у світі. Визначено характер впливу світових інновацій на розвиток вітчизняного агропродовольчого сектора. Обгрунтовано пропозиції щодо забезпечення розвитку агропродовольчого сектора на інноваційній основі.

Визначено позицію України у світовому виробництві й експорті агропродовольчої продукції, показано її конкурентні переваги. Встановлено основні тенденції і проблеми розвитку глобального ринку зерна та вплив змін у світових співвідношеннях попиту і пропозиції зернових на продовольчу безпеку. Окреслено актуальні напрями використання досягнень науково-технічного прогресу в аграрному секторі України на прикладі інноваційних трансформацій ринку кукурудзи. Розроблено аналітичну модель прогнозування розвитку ринку кукурудзи і здійснено оцінку можливих економічних наслідків для вітчизняного аграрного сектора й ринку від виробництва і перероблення кукурудзи із застосуванням інноваційних технологій за різних сценаріїв розвитку аграрного ринку.

Досліджено сучасні проблеми агроінноваційного розвитку, основні напрями інноваційних трансформацій світової та національної агросфери. Показано їх вплив на агропродовольче виробництво та рівень продовольчої безпеки України. Запропоновано методологічні підходи щодо застосування міжнародного інноваційного досвіду в формуванні стратегії та тактики вітчизняного агропродовольчого розвитку й адаптації агросфери до існуючих і ймовірних загроз, спровокованих світовими інноваційними змінами. Показано, що за сучасних умов одним з важливих індикаторів конкурентоспроможності підприємств виступає наявність сучасних систем управління якістю та безпечністю, екологічного управління, тобто йдеться про формування національної системи технічного регулювання в сфері якості та безпечності харчової продукції. Розкрито причини, які гальмують цей процес у всіх складових системи технічного регулювання, обгрунтовано пропозиції, реалізація яких дозволить прискорити її формування. Встановлено відмінності між системами управління, сертифікованими у вітчизняних і міжнародних центрах сертифікації, обгрунтовано необхідність прискорення зближення національної системи з європейською системою акредитації.

Окреслено принципи і шляхи формування й розвитку системи оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією в європейських країнах. Визначено основні тенденції та проблеми у становленні ОРСП в Україні. Обгрунтовано необхідність внесення змін до чинного законодавства з метою забезпечення розбудови вітчизняної системи ОРСП за прикладом європейської моделі.

Проаналізовано ситуацію у сфері селекційної діяльності та на ринку селекційної продукції в Україні і світі. Окреслено основні проблеми розвитку вітчизняної селекції в рослинництві й тваринництві. Визначено пріоритети стратегій і планів дій щодо генетичних ресурсів для виробництва продовольства і ведення сільського господарства на глобальному рівні. Запропоновано напрями і заходи щодо стимулювання розвитку селекційної діяльності та ринку селекційної продукції в Україні.

Охарактеризовано зміст, мету і основні ризики процесу модернізації сільськогосподарського виробництва. Обгрунтовано перспективи її розвитку в розрізі галузей і підгалузей сільського господарства та різних груп сільськогосподарських виробників. Проаналізовано результати обстеження інноваційної діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Розроблено цільові індикатори модернізації, а також обгрунтовано заходи щодо стимулювання інноваційної активності аграріїв.

Визначено поняття "сталого економічного розвитку", розкрито сутність державних цільових програм як одного з інструментів його забезпечення, проаналізовано досвід США у сфері реалізації державних програм підтримки виробництва та споживання продовольства, запропоновано комплекс цільових програм, спрямованих на забезпечення сталого розвитку АПК.

Визначено основні індикатори та ризики сталого економічного розвитку, проаналізовано сучасний соціально-економічний розвиток України з позиції його відповідності умовам сталості.