Наведено формалізацію результатів дослідження у двох групах випробуваних у процесі зорового впізнання. Математичне формулювання експериментальних даних дозволило виявити загальні тенденції процесу впізнання зорових вербальних стимулів. Показано, що математичні моделі, одержані у ході верифікації біотехнічної системи, будуть складати банк моделей і вирішених задач, що надалі значно прискорить процес дослідження.

Наведено формальну модель дослідження сенсорного процесу під час зорового впізнання. Описано спосіб її конкретизації для задачі верифікації синтезованої біотехнічної системи дослідження, наведено алгоритми розв'язку подібного роду задач на базі даної моделі. На базі конкретної змістовної інформаційної моделі показано технології розв'язку зорових задач у БТС.

Розроблено методичні правила та алгоритм дослідження процесів формування слухових та зорових образів через апаратно-програмні комп'ютерні засоби біотехнічної системи, що дало змогу сформувати та обробити інформаційні масиви, які характеризують психофізичну реакцію людини на явища зовнішнього світу. Уперше сконструйовано прилад для комп'ютерного дослідження слухової та зорової інформації, який дає змогу формувати інформаційні масиви бази даних. Розроблено математичні моделі психофізичної реакції людини за умов зовнішніх перешкод, які уможливлюють зіставлення еквівалентності часу реакції та достовірності оцінки явища зовнішнього світу, що уможливлює прогнозування швидкості реакції людини-оператора та штучних інтелектуальних систем (робота) на зміни зовнішнього світу. Розвинуто теоретичні засади оцінки однорідності вибіркових представників, що дає змогу покращити ефективність, достовірність, незаміщеність об'єктивних показників через вибіркові оцінки. Удосконалено та модернізовано методичні положення моделювання інтелектуальної діяльності людини через диференціацію психофізичної реакції людини для змінювання прогнозованих рішень у комп'ютерних інтерфейсах систем штучного інтелекту.

Консолідаційні процеси в банківському секторі активно розвиваються в різних регіонах світу, проте кожен регіон характеризується своїми особливостями протікання даних процесів. Європа характеризується переважно внутрішніми консолідаційними угодами. Консолідація банків середніх розмірів зустрічається частіше, ніж угоди, укладені серед великих банків. Щодо міжнародних консолідацій, кількість даних угод залишається на дуже низькому рівні. У США набуває розвитку місцева та регіональна консолідація, яка має чітку тенденцію до зростання у 2018 р. Це пояснюється такими факторами, як вищі фіксовані регуляторні витрати, низький рівень зростання через низькі процентні ставки, швидкозмінні технології та фінансовіінновації. Дані фактори сприяли структурному зниженню прибутковості банків. Щодо Азії, даний регіон має різні тенденції залежно від країни. Так, у Китаї переважають консолідаційні угоди на внутрішньому ринку. Банки Китаю акцентують увагу на зростанні за рахунок диверсифікації та впровадженні інших фінансових послуг. У Японії, навпаки, переважають консолідації з міжнародними фінансовими установами на фоні повільного економічного зростання та скорочення чисельності населення на внутрішньому ринку. Основними напрямами консолідації Японії є США та країни АСЕАН.

Розкрито питання конкурентоспроможності закладів громадського харчування в м. Суми та Сумського регіону в цілому. Запропоновано шляхи підвищення конкурентоздатності даних закладів в індустрії харчування. Висвітлено найбільш відомі заклади харчування Сумського регіону та проаналізовано їх конкурентні переваги та недоліки, що впливають на загальний рейтинг конкурентоспроможних закладів харчування Сумського регіону. Запропоновано шляхи підвищення конкурентоспроможності даних закладів.

Досліджено особливості, мотивів, причин, основних ризиків консолідаційних процесів банків та їх впливу на фінансову стабільність банківської системи та консолідаційні процеси банків у США, Європі, Азії та Україні. Виокремлено основні особливості даних процесів у кожному регіоні. Визначено вплив процесів консолідації на розвиток банківської системи, напрями їх подальшого розвитку та удосконалення. Розглянуто основні напрями регулювання консолідаціних угод у різних країнах та в Україні. Оцінено ефективність консолідаційних угод для розвитку банківської системи у США, Європі та Азії та можливість застосування міжнародного досвіду консолідації банків в реаліях України. Запропоновано класифікацію ризиків, які супроводжують процеси консолідації базуючись на досвіді різних країн. Автором було виділено певні шляхи удосконалення українського законодавства щодо регулювання консолідації банків з метою покращення даних процесів в Україні, в основі яких лежить перехід на ризик-орієнтоване регулювання та нагляд.