Проведено исследование физического развития 200-т слабослышащих и 494-х детей с нормальным слухом в возрасте 7 - 16-ти лет с использованием общепринятых антропометрических изменений роста, массы тела, окружности грудной клетки. Установлено, что состояние слабослышащих, по сравнению с детьми с нормальным слухом, характеризуется более низким и дисгармоническим физическим развитием с ретардацией роста. Здоровые дети преимущественно имеют гармоничное среднее физическое развитие, а дисгармоничность обусловлена акселерацией роста и увеличением массы тела. По результатам исследования определено, что показатели нормального роста преимущественно имеют слабослышащие дети в возрасте 14 - 16-ти лет, здоровые - 11 - 13-ти лет, а нормативный показатель здоровья, отражающий физиологические процессы, происходящие в детском организме, необходимо учитывать для разработки индивидуальной программы реабилитации, направленной на повышение адаптационных резервов организма с целью предупреждения вторичных отклонений в развитии детей-инвалидов.

Приведены особенности преподавания различных разделов детской аллергологии студентам IV и VI курсов медицинского факультета.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.628 + Р733.41,2

Рубрики:

Хвороби вегетативної нервової системи у дітей

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности нейровегетативной регуляции сердечной деятельности у 200 детей (102 мальчика и 98 девочек) с нарушением слуха с учетом степени тугоухости и 130-ти детей (69 мальчиков и 61 девочка) с нормальным слухом, в возрасте от 7-ми до 16-ти лет. Все дети были разделены на 3 возрастные группы: 7 - 10 лет - период второго детства, 11 - 13 лет - препубертатный период, 14 - 16 лет - пубертатный период. Обследование вегетативного гомеостаза проводили методом кардиоинтервалографии в сочетании с ортоклиностатической пробой с определением исходного вегетативного тонуса и вегетативной реактивности. Вегетативное обеспечение сердечной деятельности оценивалось по реакции частоты сердечных сокращений и артериального давления. Установлено, что у детей с нарушением слуха выраженность и направленность вегетативных нарушений отличаются в зависимости от возраста и индивидуально-типологических свойств личности. Так, для слабослышащих младшего школьного возраста характерно наибольшее количество детей с ейтонией. Особенностями вегетативного гомеостаза детей с нарушением слуха в возрасте 11 - 13-ти лет является преобладание ваготонии над симпатикотонией. В возрасте 14 - 16-ти лет выявлено наибольшее количество детей с крайними вариантами исходного вегетативного тонуса. Независимо от возраста, регистрировалась гиперсимпатикотоническая вегетативная реактивность и высокая степень централизации управления сердечным ритмом с избыточным подключением симпатического отдела ВНС. У слабослышащих с разными индивидуально-типологическими свойствами личности выявлены функциональные особенности ВНС, которые свидетельствовали о тенденции к усилению активности

центрального контура регуляции у эмоционально-стабильных экстравертов, а преимущество активности автономного контура регуляции - у интровертов с повышенным нейротизмом. Выявленные особенности вегетативного гомеостаза необходимо учитывать во время разработки дифференцированных реабилитационных комплексов для детей с нарушением слуха.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.31 + Р733.41,2

Рубрики:

Гігієнічний контроль і оцінювання фізичного розвитку

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено частоту зустрічальності, характер і форму побічних ефектів, клініко-лабораторну динаміку перебігу захворювань у 100 дітей (56 хлопчиків і 44 дівчаток) у процесі лікування антибіотиками групи цефалоспоринів. Визначено, що гострі бактеріальні ураження вірогідно частіше мали діти на першому (44 %) та другому (41 %) році життя, ніж на третьому (15 %), під час терапії яких найчастіше призначалися цефалоспорини III покоління з парентеральною формою введення (67 %). За умови застосування антибіотиків групи цефалоспоринів найчастіше зустрічалися такі побічні ефекти, як психомоторне збудження (30 % випадків), побічні алергічні реакції (26 %), диспепсичні явища (25 %), кандидоз слизових оболонок ротової порожнини (11 %), підвищення рівня печінкових ферментів (12 %), підвищення тимолової проби (6 %), максимально припустимий рівень креатинину відзначався у 5 % пацієнтів. У поодиноких випадках реєструвалися небажані гематологічні реакції (2 %), агранулоцитоз (1 %), порушення гемостазу (1 %), гематурія (2 %). Поява побічних ефектів, перш за все, залежала від наявності фонових станів у дітей. Вірогідність розвитку побічних реакцій під час антибіотикотерапії вимагає дотримання принципів раціонального призначення антимікробних препаратів з урахуванням вихідних фонових станів у дітей та особливостей клініко-лабораторного перебігу захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2-3

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р352.3 + Р733-52

Рубрики:

Побічна дія ліків (загальні роботи)

Хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности вегетативной нервной системы у 60-ти детей 7 - 17-ти лет: 30 детей (15 мальчиков и 15 девочек) с аллергическими заболеваниями (АЗ) и 30 здоровых детей (16 мальчиков и 14 девочек). Установлено, что дети с АЗ предъявляли жалобы не только за счет основной патологии, но и со стороны других органов и систем. У детей с АЗ отмечали пароксизмальную вегетативную недостаточность в виде ваго-инсулярных, симпатико-адреналовых вегетативных кризов, краниоцеребрального и кардиального синдромов. Состояние вегетативной нервной системы у детей с АЗ характеризовалось регистрацией крайних вариантов исходного вегетативного тонуса с преобладанием симпатикотонии и представлено всеми видами вегетативного обеспечения, но преимущественно - гиперсимпатикотоническим. Выявленные особенности состояния вегетативной нервной системы необходимо учитывать при проведении дифференцированных реабилитационных комплексов у детей с АЗ.

Вивчено біоелектричну активність серця за допомогою методу електрокардіографії (ЕКГ) у дітей віком 7 - 17 років з алергічними захворюваннями (АЗ). Проведено якісний і кількісний аналіз ЕКГ з оцінкою показників, що характеризують функцію автоматизму, збудливості, провідності та фази реполяризації міокарда шлуночків. Біоелектрична активність міокарда дітей з АЗ переважно характеризувалася порушеннями синусового ритму (82,1 %) та змінами в міокарді метаболічного характеру (92,3 %). Виявлені зміни на ЕКГ свідчать про необхідність постійного контролю за функціональним станом серцево-судинної системи дітей з АЗ для попередження формування у них вторинної кардіоміопатії.

Вивчено частоту випадків, структуру, предиктори розвитку алергічних захворювань у 2477 дітей (1094 хлопчиків та 1383 дівчаток), із них 1040 мешканців м. Запоріжжя (459 хлопчиків та 581 дівчинка), а Запорізької області - 1437 (635 хлопчиків та 802 дівчаток) віком 6 - 14 років. Визначено, що серед дітей з м. Запоріжжя алергічні захворювання діагностуються частіше, ніж із Запорізької області (відповідно 23,46 % та 11,55 %). У структурі діагностованих алергічних захворювань як серед міських, так і обласних дітей найчастіше зустрічався алергічний риніт у порівнянні з бронхіальною астмою та атопічним дерматитом. Високий ризик розвитку алергічних захворювань і, відповідно, недіагностована алергічна патологія реєструвалися частіше серед дітей з області (59,34 %), ніж з міста (40,66 %). У міських дітей найчастіше відмічався високий ризик розвитку бронхіальної астми, ніж алергічного риніту та атопічного дерматиту, тоді як у дітей з області - алергічного риніту, ніж бронхіальної астми та атопічного дерматиту. Серед основних предикторів алергічних захворювань у дітей відмічені: атопічна схильність та несприятливі фактори навколишнього середовища. Діти з міста розвиток алергічних реакцій частіше пов'язували з рослинними, інсектними, грибковими, а діти з області - з побутовими алергенами.

Уперше встановлено частоту та характер порушень серцевої недостатності та визначено найбільш значущі клініко-анамнестичні фактори та морфофункціональні особливості серцево-судинної системи у дітей з порушенням слуху. Показано, що вираженість порушення слуху має взаємозв'язок зі змінами серцевого ритму, з утворенням ектопічних вогнищ збудження, формуванням змін фази реполяризації та синдрому подовженого інтервалу QT. Установлено різнонаправлені вегетативні порушення та зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів організму, вираженість і направленість яких залежала від індивідуально-типологічних особливостей особистості, віку та ступеня приглухуватості. Уперше розроблено спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи та удосконалено діагностичні критерії синдрому подовженого інтервалу QT. Відзначено, що виявлені клініко-параклінічні особливості уможливили удосконалення реабілітаційних заходів у дітей з порушеннями серцевої діяльності, які слабко чують.

За допомогою методу рентгенофлуоресцентної спектрометрії визначено рівень хімічних елементів у волоссі 32 дітей віком 4 - 17 років (15 дівчаток та 17 хлопчиків) з алергічними захворюваннями - мешканців м. Запоріжжя. Всі діти з алергічними захворюваннями мали дефіцит хоча б одного із основних хімічних елементів, у 81,25 % реєструвалися йодо- та залізодефіцитні стани. Знижений вміст кальцію (Ca) відмічався у 65,63 % обстежених, калію (K) - у 34,38 %, міді (Cu) - у 71,87 %, марганцю (Mn) - у 75 %, хрому (Cr) - у 68,75 %, селену (Se) - у 59,38 %, сірки (S) - у 34,37 %, брому (Br) - у 21,87 % дітей. У 30 % обстежених відмічався надмірний вміст основних хімічних елементів: калію (K) - у 28,12 % дітей, цинку (Zn) - у 15,63 %, брому (Br) - у (15,63 %), селену (Se) - у 6,25 %, кальцію (Ca) - в 6,25 %, молібдену (Mo) у 6,25 %, заліза (Fe) - (3,13 %) обстежених. У волоссі всіх дітей були присутні свинець (Рb), цирконій (Zr) реєструвався у 93,75 %, рубідій (Rb) - у 90,63 %, стронцій (Sr) - у 84,37 %, ртуть (Hg) - у 78,13 %, миш'як (As) - у 28,12 %, олово (Sn) - у 65,63 %, барій (Ba) - у 18,75 % випадках. Підвищений рівень токсичних елементів і хлору (Cl) реєструвався у 28,12 % дітей, титану (Ti) - у 9,37 %, рубідію (Rb) - у 3,12 %, цирконію (Zr) - у 6,25 %, стронцію (Sr) - у 15,63 % обстежених. Проведений кореляційний аналіз встановив відповідні помірні прямі та зворотні взаємозв'язки між макро- та мікроелементами залежно від статі та алергічної патології.

Проведен аэробиологический мониторинг содержания пыльцы растений и спор грибков в атмосферном воздухе г. Запорожье. Предложен новый эффективный подход к лечебно-профилактическим мероприятиям.

Представлены современные данные об иммунных механизмах развития аллергических заболеваний у детей в условиях неблагоприятных факторов окружающей среды.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз концентрацій хімічних речовин в атмосферному повітрі, визначених фотометричним, електрохімічним, атомно-абсорбційним методами, та рентгенофлуоресцентний спектрометричний аналіз проб питної води, грунту, пилку сміттєвих трав, хатнього пилу з м. Запоріжжя та м. Приморськ. Встановлено, що атмосферне повітря промислового м. Запоріжжя більш забруднене, ніж м. Приморськ. Але проби води та грунту з м. Приморськ мають гірші характеристики, ніж з м. Запоріжжя, через забруднені зливові стоки та стічні води, дренажні води зрошувальних систем, застосування пестицидів, агрохімікатів, мінеральних добрив. Хімічні сполуки атмосферного повітря адсорбуються на пилку смітних трав, а хімічні елементи води і грунту - на хатньому пилу, змінюючи їх алергенні властивості, що необхідно враховувати під час проведення профілактичних заходів у дітей Запорізького регіону.

Наведено сучасні дані про вплив нейрогуморальних факторів на імунні механізми розвитку алергічних захворювань.

По результатам анкетирования 6275 детей (2772 мальчика и 3503 девочки), из них 2623 жителя Запорожья (1158 мальчиков и 1465 девочек) и 3652 из Запорожской области (1614 мальчиков и 2038 девочек) от 6 - 7 до 13 - 14 лет, и по данным факторного факторного анализа определено, что аллергические заболевания у детей Запорожского региона реализуются при условии наличия трех основных факторов, влияющих на развитие аллергической патологии у детей, в частности, это факторы окружающей среды, медико-биологические и социально-экономические факторы.