Відзначено, що важливого значення набуває поняття педагогічної культури вчителя, яка є однією з підсистем людської культури. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу, що розкриває сутність педагогічної культури. Підсумовано, що рівень сформованості педагогічної культури визначається ступенем сформованості її компонентів: педагогічних позицій, професійних знань і педагогічного мислення, а також професійної поведінки вчителя.

Отмечено, что особо важное значение приобретает понятие педагогической культуры учителя, которое является одной из подсистем человеческой культуры. Проанализирована психолого-педагогическая литература для раскрытия сущности педагогической культуры. Подытожено, что уровень сформированости педагогической культуры определяется степенью сформированости ее компонентов: педагогических предложений, профессионального мышления и профессионального поведения учителя.

Professional qualities of teacher, which are basis of providing of high-quality education, are considered. In particular, basis attention is research of pedagogical culture of teachers as professionally to important description of teacher.

Розкрито сутність самоосвіти майбутніх учителів як важливої умови їх професійного становлення. Теоретично обгрунтовано етапи самоосвітньої діяльності (СД) майбутніх педагогів. Визначено взаємопозв'язані етапи СД студентів (розробка особистого плану СД, формування загальної мети самоосвіти, визначення завдань самоосвіти, оволодіння теорією та технологією СД, самоконтроль якості виконання особистого плану, самооцінка рівня сформованості набутих знань). Указано, що самоосвіта вчителя повинна стати безперервним процесом, який передбачає щоденну роботу над здобуттям нових знань, постійне підвищення власної кваліфікації, пошук і розв'язання найефективніших навчально-виховних проблем. Підсумовано, що одним із основних завдань ВНЗ є формування у майбутніх учителів навичок самостійної навчальної роботи, прищеплення їм потреби у постійній самоосвіті та саморозвитку.

Раскрыта сущность самообразования будущих учителей как важного условия их профессионального становления. Теоретически обоснованы этапы самообразовательной деятельности (СД). Определены взаимосвязанные этапы СД студентов (разработка личного плана СД, формирование общей цели самообразования, определение задач самообразования, овладение теорией и технологией СД, самоконтроль качества выполнения личного плана, самооценка уровня сформированности приобретенных знаний). Указано, что самообразование учителя должно стать непрерывным процессом, который предусматривает ежедневную работу над получением новых знаний, постоянное повышение собственной квалификации, поиск и решение наиболее эффективных учебно-воспитательных проблем. Подытожено, что одной из основных задач вузов является формирование у будущих учителей навыков самостоятельной учебной работы, привития им потребности в постоянном самообразовании и саморазвитии.

This article analyzes the problem of self-education considered the basic principles of self-education of future teachers, the reasons that motivate teachers to self. We consider the planning stages self-education of teachers.

Досліджено проблеми формування емпатійної культури майбутніх учителів початкових класів у фаховій підготовці. З'ясовано провідні теоретичні підходи до проблеми дослідження: гуманістичний, особистісно орієнтований, аксіологічний, компетентнісний та діяльнісний. Обгрунтовано її категоріально-понятійний апарат, а саме категорії "культура", "педагогічна культура", "професійно-педагогічна культура", "емпатія", "емпатійна культура". Визначено основні компоненти емпатійної культури майбутніх учителів початкових класів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, практико-діяльнісний та основні критерії її сформованості: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, практико-діяльнісний. На основі критеріїв охарактеризовано рівні сформованості досліджуваного явища (оптимальний, достатній, первинний, елементарний). Перевірено ефективність технології формування емпатійної культури майбутніх учителів початкових класів у фаховій підготовці, складовими якої є цільовий, організаційний, змістовий та результативний компоненти, які перебувають у тісному взаємозв'язку, оскільки визначають зміст один одного. Доведено, що її реалізація сприяє підвищенню рівня сформованості емпатійної культури майбутніх педагогів.

Розроблено та апробовано критеріально-показникову систему рівня сформованості емпатійної культури майбутніх учителів початкових класів. Розглянуто структурні компоненти емпатійної культури: мотиваційно-ціннісний, когнітивний і практично-діяльнісний. Вивчено та визначено сформованість та наявність позитивних мотивів до подальшої педагогічної діяльності у майбутніх фахівців в освітньому середовищі молодшої школи (379 студентів ВНЗ спеціальності “Початкова освіта”), виявлено рівні сформованості емпатійної культури, що визначалися на основі мотиваційно-ціннісного, когнітивного та практично-діяльнісного критеріїв. Наведено їх кількісні показники: елементарний рівень емпатійної культури – 0 - 3 бали; первинний – 4 - 5; достатній рівень – 6 - 8; оптимальний рівень – 9 - 10 балів. Підсумовано, що оптимальний рівень сформованості емпатійної культури студентів напряму підготовки “Початкова освіта” було констатовано лише в 11,48 % досліджуваних експериментальної групи і 12,24 % студентів контрольної групи. Викладено основні проблеми недостатнього рівня сформованості емпатійної культури у майбутніх педагогів.

Разработана и апробирована критериально-показательная система уровня сформированности эмпатийной культуры будущих учителей начальных классов. Рассмотрены структурные компоненты эмпатийной культуры: мотивационно-ценностный, когнитивный и практически-деятельностный. Изучены и определены сформированность и наличие положительных мотивов к дальнейшей педагогической деятельности у будущих специалистов в образовательной среде младшей школы (379 студентов ВУЗ специальности “Начальное образование”), дагностированы уровни сформированности эмпатии культуры, которые определялись на основе мотивационно-ценностного, когнитивного и практически деятельностного критериев. Приведены их количественные показатели: элементарный уровень эмпатии культуры – 0 - 3 балла; первичный – 4 - 5; достаточный уровень – 6 - 8; оптимальный уровень – 9 - 10 баллов. Подытожено, что оптимальный уровень сформированности эмпатии культуры студентов направления подготовки “Начальное образование” констатирован лишь в 11,48 % исследуемых экспериментальной группы и 12,24 % студентов контрольной группы. Изложены основные проблемы недостаточного уровня сформированности эмпатии культуры у будущих педагогов.

Carried experimental verification of the formation empatiynoyi cultures of primary school teachers. In particular, a criteria-exponential of research of formation empatiynoyi cultures of primary school teachers and carried out analysis of formation empatiynoyi cultures of primary school teachers in the training. empathy, culture, culture empatiyna teacher, professional training, system of criteria and levels of performance, research of formation, empatiynoyi culture, experimental research.

Досліджено процесуальні особливості розгляду справ, які виникають у зв'язку із розірванням трудового договору (ТД) з ініціативи роботодавця. Проаналізовано поняття, його елементи та тотожність позову. Розглянуто питання передумов права на пред'явлення позову, відкриття провадження у справі, провадження у справі до судового розгляду, процесуальні особливості судового розгляду й особливості змісту рішення суду в даній категорії справ. Визначено коло осіб, які беруть участь у справі й їх процесуальний статус. Проаналізовано особливості предмета доказування та коло доказів, які необхідно досліджувати щодо кожної із підстав розірвання ТД з ініціативи роботодавця, встановлених КЗпП України. За результатами дослідження сформульовані теоретичні висновки та аргументовано практичні пропозиції щодо вдосконалення норм чинного цивільного процесуального та трудового законодавства України та практики їх застосування.