Висвітлено механізм правового регулювання міжнародних економічних відносин (МЕВ). Розглянуто питання реалізації міжнародних торгівельних, міграційних, валютно-фінансових, інвестиційних, науково-технічних відносин. Подано інформацію про принципи міжнародного економічного права, правові засоби вирішення спорів у галузі МЕВ, систему сучасних правил світової торгівлі товарами, організаційно-правовий механізм європейської валютної системи. Охарактеризовано джерела міжнародного інвестиційного права. Увагу приділено питанням залучення іноземних інвестицій до вітчизняної економіки, принципам міжнародного науково-технічного співробітництва, правовим аспектам регулювання глобальної продовольчої проблеми, а також міжнародно-правовому регулюванню роззброєння, скорочення збройних сил і озброєнь.

Розглянуто діяльність консалтингової служби у сфері управлінського консультування як основу взаємозв'язку сучасних бізнес-відносин з професійною системою освітньої допомоги менеджменту сучасної бізнес-організації. Розкрито сутність управлінської консультаційної діяльності, її сфери, методи та моделі, а також організаційні, психологічні, педагогічні, юридичні особливості діяльності консалтингової служби в цій сфері.

Рассмотрена деятельность консалтинговой службы в сфере управленческого консультирования как основа взаимосвязи современных бизнес-отношений с профессиональной системой образовательной помощи менеджменту современной бизнес-организации. Раскрыты сущность управленческой консультационной деятельности, ее сферы, методы и модели, а также организационные, психологические, педагогические, юридические особенности деятельности консалтинговой службы в этой сфере.

Розглянуто юридичну техніку як сферу наукових знань і навчальну дисципліну. Висвітлено поняття та сутність правотворчості. Наведено правила формування змісту та внутрішнього оформлення нормативно-правових актів. Приділено увагу техніці створення корпоративних актів. Подано інформацію про структуру та письмовий виклад нормативно-правового акта. Охарактеризовано правила використання та формулювання юридичних термінів. Висвітлено види та функції юридичних конструкцій. Розкрито судову діяльність як різновид правозастосування. Викладено поняття юридичної техніки міжнародного права.

Подано інформацію про юридичну техніку як сферу наукових знань і навчальну дисципліну. Розкрито наукові підходи до визначення поняття "юридична техніка". Наведено вимоги до юридичних термінів і правила їх використання. Охарактеризовано види юридичного письма. Розглянуто співвідношення юридичних презумпцій з іншими правовими припущеннями. Надано класифікацію юридичних фікцій. Приділено увагу юридичним символам, аксіомам і преюдиціям. Описано правореалізаційну та правозастосовну техніки.

Висвітлено основоположні проблеми вищої юридичної освіти у парадигмі компетентнісного підходу. Визначено роль юридичної техніки у правотворчості. Охарактеризовано сучасний стан визначення оціночних понять і термінів у кримінальному процесуальному законодавстві. Проаналізовано основні теоретико-правові підходи до розуміння юридичної техніки. Розкрито особливості законодавчої техніки як виду юридичної техніки. Викладено окремі аспекти взаємозв'язків мови і права. Досліджено проблеми вдосконалення та уніфікації термінології щодо електронних пристроїв у кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві України. Визначено напрями новелізації кооперативного законодавства України.

Висвітлено загальнотеоретичні аспекти удосконалення державно-правового регулювання засобами юридичної техніки та технології. Охарактеризовано рівні формалізації права. Розглянуто форми правоутворення як основу юридико-технічного виразу права. Розкрито техніко-юридичні аспекти внесення змін до законів. Охарактеризовано види юридичних конструкцій як засобів законотворчої техніки. Увагу приділено методичній базі й основним методам оцінювання нормативно-правових актів на корупціогенність, юридичній техніці у сфері оприлюднення нормативно-правових актів, помилкам правотворчості. Розглянуто проблеми належного й ефективного застосування правових норм щодо охорони та захисту права спільної власності подружжя в порядку нотаріального й окремого провадження.

Акцентовано увагу на тому, що зображувальні й умовно-графічні елементи наочності є одним з ефективних дидактичних засобів навчальних посібників, які відіграють істотну роль в інтелектуальній пізнавальній діяльності судентів. Зазначено, що розвиток юридичної техніки зумовлений її взаємодією з логікою, філологією, герменевтикою. Метою вивчення юридичної техніки є досягнення ясності, простоти, стислості, певної стандартності, однаковості юридичних документів і раціоналізування юридичної діяльності загалом. При цьому, важливим є юридичний зміст нормативно-правових актів, зокрема юридичне вдосконалення нормативних документів, прийоми вироблення й оформлення юридичних документів.

Розглянуто техніко-технологічний аспект законотворення в сучасних європейських правових системах. Здійснено моніторинг законодавчої ефективності у Парламенті (міжнародний досвід). Визначено конструктивну роль понять "підхід", "метод" і "спосіб" у царині правового знання. Розкрито сутність правового менталітету в сучасних умовах суспільного життя. Наведено загальну характеристику результату дії норми права, що запрограмований нормотворцем. Висвітлено техніко-юридичні аспекти сутності оприлюднення нормативно-правових актів. Описано законодавчу ініціативу як етап законотворчого процесу. Встановлено вплив моральних чинників на ефективність правового регулювання. Подано інформацію про правотворчий потенціал результатів застосування антрополого-комунікативного методологічного підходу до вивчення права. Охарактеризовано типи антиномій в юридичній аргументації. Окреслено перспективи систематизації муніципального законодавства України. Наведено методологію тлумачення нормативно-правових актів. Досліджено принцип автономного тлумачення у практиці Європейського суду з прав людини в контексті права на справедливий судовий розгляд. Розкрито актуальне питання щодо стадій поняття правотворчості в Україні як унітарній державі. Розглянуто недоліки формалізації права як проблему сучасного правоутворення в Україні. Проаналізовано стан і шляхи ефективності антикорупційної експертизи нормативно-правових актів Міністерством юстиції України.

Мета дослідження - розкрити особливості юридичної техніки нормативно-договірної правотворчості сучасної України. Використані, перш за все, принципи і прийоми формально-логічної методології. Широке застосування отримали елементи структурно-функціонального підходу. Так, виявлення міжгалузевих зв'язків у нормативно-договірній формі здійснення функцій держави побудовано на функціональній природі права в цілому і договірно-регулятивних засобах зокрема, що дозволило виділити два типи міжгалузевих зв'язків у договірно-регулятивній діяльності. Крім того, в роботі отримали застосування діалектичний, системно-структурний і функціональний методи, метод інтерпретації (в застосуванні до нормативно- правових актів). Наукова новизна полягає в теоретичному осмисленні та окресленні юридичної техніки нормативно-договірної правотворчості, яка трактується як неодмінна гармонійна частина системи правотворчості у правовій державі. Показано як за допомогою засобів і методів юридичної техніки відбувається оптимізація договірної роботи та мінімізація ризиків виникнення суперечок, викликаних неконкретністю і внутрішньою неузгодженістю договорів. В результаті дослідження аргументовано недоцільність ототожнення договору з нормативно-правовим актом і включення його до системи законодавства. Регуляційна роль договору уподібнює його до нормативно-правового акта. Нормативний договір може бути як наслідком закону, так і причиною нормативно-правового акта. Результати дослідження можна використати у правотворчій діяльності з метою вдосконалення конструкції нормативного договору, підвищення його якості та ефективності.

Мета дослідження - розкрити особливості юридичної техніки підзаконної правотворчості. Використані, перш за все, принципи і прийоми формально-логічної методології. Широке застосування отримали елементи структурно-функціонального підходу. Так, виявлення міжгалузевих зв'язків у підзаконній правотворчості побудоване на функціональній природі права в цілому та регулятивних засобах підзаконних нормативно-правових актів (НПА) зокрема. Крім того, отримали застосування діалектичний, системно-структурний і функціональний методи, метод інтерпретації (в застосуванні до підзаконних НПА). Наукова новизна полягає в теоретичному осмисленні та окресленні юридичної техніки підзаконної правотворчості, передумов для встановлення оптимального співвідношення закону з підзаконними НПА шляхом конкретизації. Обгрунтовано узгодження дій із боку правотворчих органів, що приймають підзаконні НПА та з боку парламенту, який має враховувати потреби розвитку та конкретизації положень закону в майбутньому. В результаті дослідження аргументовано, що якість підзаконних актів залежить від якості законів. Підзаконний акт, прийнятий на виконання неякісного закону, понижує ефективність права. Підзаконний акт, який виданий всупереч закону, навіть якщо це спрямовано на виправлення в ньому помилок і неточностей, є незаконним, отже неефективним. У змісті підзаконних НПА враховуються конкретні умови регулювання певних суспільних відносин, які розкриваються завдяки використанню різних форм розвитку та конкретизації положень закону. Передбачається відсутність будь-яких розбіжностей і суперечностей із нормами законів, оскільки тільки позбавлена суперечностей система НПА може бути ефективним регулятором суспільних відносин. Результати дослідження можна використати у правотворчій діяльності з метою вдосконалення підвищення якості та ефективності підзаконної правотворчості, а також для формування та видання комплексного законодавчого акта, спрямованого на чітке регулювання правотворчої діяльності всіх суб'єктів правотворчості.