Оценена диагностическая значимость эхосонографического исследования билиарной системы в выявлении начального периода холелитиаза у детей. Признаки физико-химической стадии желчнокаменной болезни в детском возрасте отмечаются при дискинетических нарушениях билиарной системы, а не только при наличии воспалительных изменений. Наиболее выражены изменения коллоидного состава желчи при сочетании гипокинезии желчного пузыря с гипотонией сфинктера Одди. Желчный осадок, характеризующий степень гомогенности желчи, - наиболее характерный диагностический критерий нарушения ее коллоидного состава. Высокий процент совпадения результатов ультразвукового, биохимического и биофизического исследований желчи свидетельствуют о том, что многомоментное фракционное УЗИ желчного пузыря может быть использовано в качестве достаточно информативного метода ранней диагностики начальной стадии холелитиаза у детей.

Оценена диагностическая значимость эхосонографического исследования билиарной системы в выявлении начального периода холелитиаза у детей. Установлено, что признаки физико-химической стадии желчнокаменной болезни в детском возрасте отмечаются при дискинетических нарушениях билиарной системы, а не только при наличии воспалительных изменений. Наиболее выражены изменения коллоидного состава желчи при сочетании гипокинезии желчного пузыря с гипотонией сфинктера Одди. Желчный осадок, характеризующий степень гомогенности желчи, - наиболее характерный диагностический критерий нарушения ее коллоидного состава. Высокий процент совпадения результатов ультразвукового, биохимического и биофизического исследований желчи свидетельствует о том, что многомоментное фракционное УЗИ желчного пузыря может быть использовано в качестве достаточно информативного метода ранней диагностики начальной стадии холелитиаза у детей.

Наведено результати прикладного клініко-параклінічного дослідження особливостей фізико-хімічної стадії холелітіазу в дітей з біліарною патологією. Огрунтовано систему критеріїв (клініко-симптоматичних, морфо-кінетичних і метаболічних) для діагностики фізико-хімічної стадії холелітіазу. Визначено провідну роль порушень фізико-хімічних властивостей жовчі у ранній діагностиці холелітіазу, розроблено систему критеріїв для оцінки ефективності лікування захворювання. Запропоновано методики визначення типу кристалізації жовчі та ранньої діагностики холелітіазу.

Проаналізовано різні типи дискурсу та визначено місце повчального дискурсу. Викладено його комунікативні ознаки, розкрито питання про категорію модальності цього дискурсу, виявлено морально-етичну організацію та подано його опис у структурі фольклорних дидактичних текстів. Досліджено мовленнєві жанри повчального дискурсу, виявлено роль мовленнєвого впливу в повчальних мовленнєвих жанрах, описано фактор адресата та адресанта. Подано класифікацію мовленнєвих жанрів повчального дискурсу. Виділено прагматичні підтипи повчальних жанрів мовлення: інструктивні (наставляння, напучення, інструкція), сугестивні (порада, рекомендація), прескриптивно-сугестивні (наказ) та моральні жанри мовлення (повчання, мораль, нотація). У межах певних типів повчальних мовленнєвих жанрів описано форми та способи вираження спонукальної інтенції адресанта. Проаналізовано структурно-семантичні, композиційні та комунікативні особливості прагматичних підтипів повчальних мовленнєвих жанрів, виявлено їх інтегральні та диференційні ознаки.

Изучен речевой жанр поучающего дискурса "наказ". Он является полииллокутивным, т. к. содержит в себе элементы суггестии и прескрипции. Основная модальность - морализаторская, дидактичная. Позиции адресанта и адресата в наказе асимметричны: адресант находится в приоритетной позиции по отношению к адресату. Способы и средства выражения побудительной интенции адресанта - прямой имплицитный/эксплицитный и косвенный эксплицитный.

Викладено дані з літології та золотоносності бучакських алювіальних відкладів. Наведено дані з морфології, гранулометрії та хімічного складу золота, а також доопрацьовано його морфологічну класифікацію. Відтворено механізм концентрації золота в алювіальних відкладах.

Досліджено правову природу територіальних податкових звільнень (ПЗ). Визначено їх поняття та види. Розглянуто місце ПЗ в системі елементів правового механізму податку. Встановлено, що ПЗ є невід'ємним елементом податкової політики держави. Проаналізовано компетенцію органів місцевого самоврядування щодо застосування ПЗ. Охарактеризовано проблематику щодо існування податкової амністії як різновиду або окремої форми ПЗ. Досліджено типи територіальних ПЗ - спеціальні податкові режими, вільні економічні зони, офшорні зони. Розглянуто проблему допустимості утворення територій зі статусом офшорних зон в Україні. Проаналізовано нормативно-правові акти та відповідний теоретичний базис.

Наведено діагностичні критерії та клінічні особливості синдрому Жильбера. Розглянуто результати клінічних досліджень і спостережень щодо використання препарату урсодезоксихолевої кислоти в таргетній терапії дітей із синдромом Жильбера.

Мета роботи - вивчити ефективність застосування комбінації аргініну та бетаїну (бетаргін) під час лікування захворювань біліарного тракту (БТ), що супроводжуються синдромом біліарного сладжу (БС), у дітей. Під спостереженням перебувало 30 дітей віком 5 - 18 років із функціональними розладами БТ. Вивчалися клініко-анамнестичні дані, результати динамічної ехохолецистографії, біохімічного дослідження сироватки крові. Всі пацієнти отримували комплексну терапію за протоколом і додатково аргінін-бетаїновий комплекс бетаргін курсом один місяць. Спостереження у динаміці лікування показало зменшення проявів клінічних симптомів, позитивні зміни показників ліпідного спектра сироватки крові та стану органів БТ за даними ультразвукового дослідження. Зроблено висновки, що патогенетичні механізми формування БС за гепатобіліарної патології пов'язані з порушеннями обміну ліпідів жовчі, що корелює з дисліпідемією сироватки крові. Введення до схеми лікування бетаргіну надає можливість корегувати дисліпідемічні зміни та зменшити БС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.52

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів у дітей

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.52 + Р733.15

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Helicobacter pylori (Нр) значно поширена в дітей в Україні. Хронічний гастродуоденіт є основною нозологією в дітей, асоційованою з Нр, що потребує комплексного, перш за все ерадикаційного, лікування. Для оптимізації ефективного використання ерадикаційних схем сучасні міжнародні рекомендації передбачають можливість використання пробіотиків. Мета роботи - оцінити вплив пробіотика Субалін на ерадикаційну ефективність та переносимість схем антихелікобактерної терапії в дітей 12 - 18 років із Нр-позитивним хронічним гастродуоденітом. Під спостереженням перебували 50 дітей із Hp-асоційованими хронічними гастродуоденітами віком від 12 до 18 років. Пацієнтів розподілено на 2 групи залежно від призначення пробіотика. Діагноз верифікували з використанням фіброгастроскопії, ендоскопічної рН-метрії, визначення Нp-інфекції. Результати фіксували в розроблену індивідуальну карту пацієнта й статистично обробляли. Результати використання пробіотика Субалін у пацієнтів основної групи одночасно із застосуванням стандартних педіатричних схем ерадикації Hp першої лінії при лікуванні дітей і підлітків із Нр-позитивними формами хронічного гастродуоденіту свідчать про доцільність, ефективність і перспективність такого лікування. Підтвердженням цього є позитивна динаміка скарг, відсутність побічних ефектів (у тому числі антибіотик-асоційованої діареї) і добра переносимість препаратів у схемах потрійної чи квадротерапії на фоні прийому спорового рекомбінантного пробіотика в переважної більшості пацієнтів. Пацієнти з групи порівняння теж мали позитивну динаміку основних скарг, але менш виражену. Натомість погіршення переносимості й побічні дії стандартних ерадикаційних схем зустрічалися в них вірогідно частіше (у середньому на 35 - 40 %) порівняно з пацієнтами основної групи. Крім того, призначення Субаліну збільшує ерадикаційну ефективність стандартних анти-Нр схем першої лінії на 5 %. Висновки: використання спорового рекомбінантного пробіотика Субалін одночасно зі стандартними ерадикаційними схемами в дітей із 12 років є доцільним, тому що дозволяє підвищити ерадикаційну ефективність на 5 % і покращити переносимість анти-Hp препаратів і, відповідно, прихильність пацієнтів до дотримання лікування й рекомендацій. Застосування Bacillus subtilis уже на першому етапі лікування допомагає оптимізувати терапевтичні заходи щодо дітей старшого віку з Нр-позитивними варіантами хронічного гастродуоденіту.