Подано стислий виклад основних філософських ідей шкіл минулого та сучасності (у т.ч. Давнього Світу, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Просвітництва). Розглянуто питання буття та його різновидів, проблеми розвитку природи, людини, її свідомості, а також можливості, форми і методи пізнання світу. Проаналізовано ключові аспекти соціальної філософії, зокрема, про суспільство, основи його існування, феномени та перспективи розвитку.

Визначено основні поняття, категорії, засоби, методи, функції та проблеми філософії. Зроблено спробу створити методику формування філософського мислення - вміння оперувати поняттями, обгрунтовувати нові ідеї, критикувати хибні судження, визначати взаємозв'язки між явищами та аналізувати протиріччя. Досліджено основні школи та тенденції розвитку світової філософської науки. Доведено, що жодна з розглянутих концепцій не є абсолютно істинною. Встановлено, що лише загальнолюдські цінності визначають рівень відповідності філософської системи або школи насущним проблемам сучасності. Визначено особливий статус філософії як галузі знань, що проявляється у своєрідному стилі, специфічних способах обгрунтування та доказовості, а також здатності впливати на інтелект, емоції та розвиток духовних здібностей особи.

Определены основные понятия, категории, средства, методы, функции и проблемы философии. Сделана попытка создать методику формирования философского мышления - умения оперировать понятиями, обосновывать новые идеи, критиковать ложные суждения, определять взаимосвязи между явлениями и анализировать противоречия. Исследованы основные школы и тендендции развития мировой философской науки. Доказано, что ни одна из рассмотренных концепций не является абсолютно истинной. Обосновано, что лишь общечеловеческие ценности определяют уровень соответствия философской системы или школы современным насущным проблемам. Установлен особенный статус философии как отрасли знаний, что проявляется в своеобразном стиле, специфических способах обоснования и доказательства, а также способности влиять на интеллект, эмоции и развитие духовных качеств личности.

Визначено основні функції філософії. Розглянуто основні школи та тенденції світової та вітчизняної філософської думки. Висвітлено особливості розвитку філософії стародавнього світу (Індії, Китаю, Греції, Риму), епохи середньовіччя. Розглянуто зміни в філософії Нового часу. Проаналізовано особливості формування філософії марксизму, а також становлення та розвитку філософської думки в Україні (ХІ - XVII ст.) та Росії (XI - ХІХ ст.).

Определены основные функции философии. Рассмотрены основные школы и тенденции мировой и отечественной философской мысли. Освещены особенности развития философии древнего мира (Индии, Китая, Греции, Рима), эпохи средневековья. Рассмотрены изменения в философии нового времени. Проанализированы особенности формирования философии марксизма, а также становления и развития философской мысли в Украине (ХІ - XVII вв.) и России (XI - ХІХ вв.).

Досліджено основні школи та тенденції світової філософської думки, деякі філософські проблеми сучасності, актуальні питання свідомості, діалектики, теорії пізнання та соціальної філософії. Детально розглянуто історію філософії країн Сходу (Китаю й Індії), Стародавньої Греції та Риму, середньовіччя, епохи Відродження, а також Нового часу. Визначено місце та роль німецької класичної філософії у розвитку світової філософської думки, зокрема, охарактеризовано діяльність І.Канта, Г.Гегеля, Л.Фейєрбаха. Значну увагу приділено вітчизняній філософії. Проаналізовано вплив культурних і світоглядних традицій Київської Русі на формування та розвиток російської філософської думки.

Изучены основные школы и тенденции мировой философской мысли, некоторые философские проблемы современности, актуальные вопросы сознания, диалектики, теории познания и социальной философии. Детально рассмотрено историю философии стран Востока (Китая и Индии), Древней Греции и Рима, средневековья, эпохи Возрождения, а также Нового времени. Определено место и роль немецкой классической философии в развитии мировой философской мысли, в частности, охарактеризирована деятельность И.Канта, Гегеля, Л.Фейербаха. Значительное внимание уделено отечественной философии. Проанализировано влияние культурных и мировоззренческих традиций Киевской Руси на формирование и развитие российской философской мысли.

Висвітлено історію виникнення та розвитку філософії, визначено її функції. Розглянуто основні концепції дослідження суспільства, наведено характеристику його економічної, соціальної, політичної та духовної сфер. Визначено сутність онтології та гносеології, розкрито основні положення теорії діалектики. Проаналізовано проблеми соціалізації, визначено рушійні сили суспільного розвитку, описано суб'єкти історичного процесу та інституційну структуру суспільства. Розкрито роль культури та науки у сучасному світі, наведено методи соціального прогнозування, розглянуто типи суспільного прогресу.

Освещена история возникновения и развития философии, определены ее функции. Рассмотрены основые концепции исследования общества, приведена характеристика его экономической, социальной, политической и духовной сфер. Раскрыта сущность онтологии и гносеологии, освещены оcновные положения теории диалектики. Проанализированы проблемы социализации, определены движущие силы общественного развития, описаны субъекты исторического процеса и институциональная структура общества. Раскрыта роль культуры и науки в современном мире, приведены методы социального прогнозирования, рассмотрены типы общественного прогресса.

Розглянуто основні школи та тенденції світової філософської думки. Розкрито головні філософські проблеми сучасності. Висвітлено актуальні питання свідомості, діалектики, теорії пізнання та соціальної філософії. Наведено інформацію про форми буття, філософське поняття матерії, структуру свідомості, принципи та категорії діалектики, логіку та методологію наукового пізнання. Увагу приділено основним концепціям дослідження суспільства, виробничим відносинам, причинам і факторам соціалізації людини, рушійним силам і суб'єктам історичного процесу, особливостям розвитку культури, питанням соціального прогнозування, типам суспільного прогресу.

Подано інформацію про історію розвитку й основні школи світової філософської думки. Висвітлено філософські проблеми сучасності, актуальні питання свідомості, діалектики, теорії пізнання та соціальної філософії. Розглянуто форми буття, атрибути матерії, сутність і структуру свідомості, методи наукового пізнання, історичні форми діалектики. Увагу приділено причинам і факторам соціалізації людини, рушійним силам суспільного розвитку, проблемам сучасної культури, філософській концепції творчості, питанням соціального прогнозування, перспективам розвитку людини та людства.

Розкрито основні школи та тенденції світової філософської думки, корінні/глибинні філософські проблеми сучасності, актуальні питання свідомості, діалектики, теорії пізнання та соціальної філософії. Проаналізовано проблеми соціальної філософії, розглянуто суспільство й основи його існування, головні феномени та перспективи розвитку. Проголошено гуманістичні ідеали та моральні цінності, вказано на необхідність боротьби за рівність і справедливість, демократію та виживання людства. Показано, що жодна з філософських концепцій не може претендувати на абсолютну істину в останній інстанції - філософський монізм і монополізм тут не збігаються. Основою об'єднання всіх напрямів філософії можуть бути лише загальнолюдські цінності, які визначають, наскільки та чи інша філософська система або школа відповідають нагальним проблемам сучасності.

Увагу зосереджено на гротесковому способі сатиричної літератури - бароковій алегорії, фольклорних засобах; охарактеризовано шкільний театр. Розглянуто білорусько-українські зв'язки в царині інтермедій.