Аргументовано доведено (із використанням економіко-математичних моделей) доцільність застосування мультиплікаторів в оцінці суспільної ефектиності державних інвестицій як до витрат, так і до прибутку.

Описано механізми переходу економіки країни на інноваційну модель розвитку. Розглянуто систему прогнозування й індикативного планування як одну з найважливіших складових загальної системи державного економічного регулювання. Висвітлено питання вдосконалення фінансового забезпечення, стимулювання, а також організаційних передумов інноваційної діяльності. Обговорено проблеми трансферту технологій.

Описаны механизмы перехода страны на инновационную модель развития. Рассмотрена система прогнозирования и индикативного планирования как одна из важнейших составляющих общей системы государственного экономического регулирования. Освещены вопросы усовершенствования финансового обеспечения, стимулирования, а также организационных предпосылок инновационной деятельности. Обсуждены проблемы трансферта технологий.

Висвітлено основні методологічні аспекти оцінки ефективності державної влади у контексті розвитку макроекономічної системи. Визначено ряд наукових задач щодо удосконалення об'єктивної оцінки влади.

Освещены основные методологические аспекты оценки эффективности государственной власти в контексте развития макроэкономической системы. Определен ряд научных задач по усовершенствованию объективного оценивания власти.

Запропоновано використання моделей екзогенного технологічного прогресу для прогнозних оцінок оптимістичного варіанта розвитку промисловості, зокрема, моделі Р. Солоу. Ураховано фазу економічного зростання як фазу розвитку економіки.

Запропоновано фрагмент методологічного підходу до оцінювання взаємозв'язку змінності і ризиків макроекономічного розвитку. Висунуто робочу гіпотезу про залежність агрегованої змінності розвитку і ризиків спеціалізації економіки у певних секторах з ендогенною змінністю. Емпірично перевірено і доведено ймовірність застосованої гіпотези.