Проаналізовано творчу спадщину інтелектуалів-книжників Київської Русі, що заклали фундамент творчості в її культурі. Висвітлено пізньосередньовічні особливості вшанування преподобних Антонія та Феодосія за лаврськими текстами XVII ст., християнський аскетичний ідеал у проповіді І.Галятовського, біблійні джерела християнського аскетизму. Розглянуто твори київських майстрів церковного красномовства XVII ст. та описано семантику сюжетів Троїцької церкви Києво-Печерської лаври.

Проанализировано творческое наследие интеллектуалов-книжников Киевской Руси, заложивших фундамент творчества в её культуре. Освещены позднесредневековые особенности почтения преподобных Антония и Феодосия по лаврским текстам XVII ст., христианский аскетический идеал в проповеди И.Галятовского, библейские источники христианского аскетизма. Рассмотрены произведения киевских мастеров церковного красноречия XVII ст. и описана семантика сюжетов Троицкой церкви Киево-Печерской лавры.

Наведено характеристику моніторингу як сучасного механізму управління науково-методичною роботою у закладах освіти. Розглянуто інструментарій моніторингових діагностичних досліджень. Обгрунтовано рекомендації щодо викорисання одержаних результатів у процесах проектування й організації науково-методичної роботи. Розроблено технологію проведення моніторингових досліджень у загальноосвітніх закладах, описано основні діагностичні процедури. Розглянуто кваліметричні моделі оцінювання ефективності науково-методичної роботи освітнього закладу.

Дана характеристика мониторинга как современного механизма управления научно-методической работой в образовательных учреждениях. Рассмотрен инструментарий мониторинговых диагностических исследований. Обоснована рекомендации по использованию полученных результов в процессах проектирования и организации научно-методической работы. Разработана технология проведения мониторинговых исследований в общеобразовательных заведениях, описаны основные диагностические процедуры. Рассмотрены квалиметрические модели оценивания эффективности научно-методической работы образовательного учреждения.

На примере прибора "Юлия-2" показано, что оптимизация физической части измерений с незначительной доработкой существующей аппаратуры позволяет увеличить чувствительность и, главное, существенно повысить точность определения микроколичеств ртути методом холодного пара.

Висвітлено проблему реформування методичних служб у системі освіти. Наведено визначення понять "управління","методична робота" та "методична культура". Сформульовано функції науково-методичної роботи, проаналізовано складові системи методичної служби. Доведено, що однією з передумов успішної професійної діяльності вчителів є професіоналізм керівників методичних служб.

Розкрито зміст понять "моніторинг якості освіти", "контроль як функція управління та як управлінська дія". З позиції системного підходу розглянуто моніторингові дослідження в загальноосвітньому навчальному закладі(ЗНЗ). Акцентовано увагу на: виборі об'єкту дослідження; структурних елементах моніторингового дослідження (педагогічному, економічному, соціальному, науково-методичному); умовах реалізації моніторингу якості освіти; етапах впровадження системи моніторингу тощо. Конкретизовано елементи управлінського супроводу. Запропоновано структурну схему системи моніторингу в ЗНЗ, складовими якої є мета, принципи, функції, цілі та завдання, суб'єкти, об'єкти. Виділено методологічні положення, на які слід спиратися під час здійснення управління системою моніторингу.

Розглянуто окремі аспекти проблеми здійснення моніторингового дослідження виховної роботи в загальноосвітній школі. Важливість проблеми аргументовано тим, що виразити в кількісному вимірі показники якості й характеристик досить складно. Уточнено основні поняття даної проблеми (виховання, моніторинг, якість виховної роботи, результативність та ін.). Конкретизовано фактори, що впливають на ефективність виховного процесу (виховні стосунки, що склалися; відповідність мети й організації дій щодо її досягнення; сукупна дія об'єктивних і суб'єктивних факторів; активність учасників педагогічної взаємодії; якість стосунків між вихованцями тощо). Виділено й охарактеризовано етапи впровадження системи моніторингу в освітньому закладі: підготовчий, організаційний, практичний, аналітичний. Зазначено, що служба моніторингу має бути зовнішньою щодо досліджуваної системи, тому вибір об'єкта моніторингового дослідження здійснюється відповідно до рівня управління (наведено приклади моніторингу різних рівнів). Наведено рекомендації щодо аспектів, які доцільно відбити у разі здійснення аналізу виховної роботи школи за навчальний рік.

Рассмотрены отдельные аспекты проблемы осуществления мониторингового исследования воспитательной работы в общеобразовательной школе. Важность проблемы аргументирована тем, что выразить в количественном измерении показатели качества и характеристик довольно сложно. Уточнены основные понятия поставленной проблемы (воспитание, мониторинг, качество воспитательной работы, результативность и др.). Конкретизированы факторы, влияющие на эффективность воспитательного процесса (воспитательные сложившиеся отношения; соответствие цели и организации действий по ее достижению; совокупное действие объективных и субъективных факторов; активность участников педагогического взаимодействия; качество отношений между воспитанниками и др.). Выделены и охарактеризованы этапы внедрения системы мониторинга в образовательном учреждении: подготовительный, организационный, практический, аналитический. Указано, что служба мониторинга должна быть внешней по отношению к исследуемой системе, поэтому выбор объекта мониторингового исследования осуществляется в соответствии с уровнем управления (приведены примеры мониторинга различных уровней). Представлены рекомендации в отношении аспектов, которые целесообразно отразить при осуществлении анализа воспитательной работы школы за учебный год.

The purpose of educational reforms, changes is improving the quality of education. That is why its monitoring, development and grounds of indicator system for the evaluation of activity of all levels services becomes an actual task on all levels of educational management. The separate aspects of problem of realization of monitoring research of educational work at general schools are examined.

З метою підвищення ефективності процесу формування екологічної свідомості учнів ЗНЗ актуалізовано питання управлінського супроводу розвитку екологічної освіти. Проаналізовано причини, що визначають протиріччя між формуванням екологічної свідомості та поведінкою учнів. Висвітлено сутність управлінського супроводу екологічної освіти, розглянуто його функції у розвитку екологічної освіти та наведено перелік дій, через які реалізуються ці функції. Визначено низку факторів, що впливають на розвиток екологічної освіти в школі, та окреслено шляхи життєдіяльності школи, які покладено в основу управління розвитком екологічної освіти. Підкреслено важливість впровадження особистісно-орієнтованих методик екологічної освіти, спрямованих на формування мотиваційно-ціннісних і поведінково-діяльнісних складових екологічної свідомості та поведінки.

В целях повышения эффективности процесса формирования экологического сознания учащихся общеобразовательных учебных заведений актуализирован вопрос управленческого сопровождения развития экологического образования. Проанализированы причины, определяющие противоречия между формированием экологического сознания и поведением учащихся. Освещена сущность управленческого сопровождения экологического образования, рассмотрены его функции в развитии экологического образования и приведен перечень действий, с помощью которых реализуются эти функции. Определен ряд факторов, влияющих на развитие экологического образования в школе, и очерчены пути жизнедеятельности школы, которые положены в основу управления развитием экологического образования. Подчеркнута важность внедрения личностно-ориентированных методик экологического образования, направленных на формирование мотивационно-ценностных и поведенчески-деятельностных составляющих экологического сознания и поведения.

The article deals with the role of environmental education in society and the administrative accompaniment of development of environmental education as multilevel system of interactions in an educational process and adjusting mechanisms of quality of environmental education.

Сформульовано основні критерії гуманістичного освітнього процесу в навчальному закладі. Визначено концептуальні рамки побудови сучасної педагогічної системи. Запропоновано моделі особистісно орієнтованого навчання. З'ясовано сутність процесу адаптивного управління в навчальному закладі.

Сформулированы основные критерии гуманистического образовательного процесса в учебном заведении. Определены концептуальные рамки построения современной педагогической системы. Предложены модели индивидуально ориентированного обучения. Выяснена сущность процесса адаптивного управления в учебном заведении.

The article deals with the basic criteria of humanistic educational process in an educational institution. Conceptual frameworks of construction of modern pedagogical system are determined. Models of individually focused training are offered. The essence of process of adaptive management in an educational institution is found out.

Розкрито зміст поняття "комунікативна компетентність", її складові, шляхи розвитку комунікативної компетентності педагога в системі післядипломної освіти. Формування комунікативної компетентності - процес системний, перспективний, неперервний і педагогічно спрямований.

Розкрито розуміння моніторингу якості освіти як засобу управління школою. Розглянуто різницю між поняттями "контроль" і "моніторинг". Наведено технологію моніторингового дослідження в закладі освіти. Визначено етапи впровадження моніторингу в освітньому закладі. Висвітлено питання про створення та функціонування моніторингу як системи, як цілеспрямованої взаємодії керуючої та керованої підсистем для досягнення запланованих результатів.

Раскрыто понимание мониторинга качества образования как средства управления школой. Рассмотрена разница между понятиями "контроль" и "мониторинг". Представлены технологии мониторингового исследования в учебном заведении. Определены этапы внедрения мониторинга в образовательном учреждении. Освещены вопросы о создании и функционировании мониторинга как системы, как целенаправленного взаимодействия управляющей и управляемой подсистем для достижения запланированных результатов.

Revealed an understanding of monitoring the quality of education as a means of school management. Consider the difference between "control" and "monitoring". The technology of monitoring study at the institution. Determined by monitoring the implementation stages of the educational institution. The questions on the establishment and operation of a monitoring system is targeted interaction to manage and control subsystems to achieve planned results.

На підставі узагальнення вітчизняних наукових джерел з дослідження проблеми стратегічного управління школою як відкритою організацією сформульовано основні вимоги до закладів середньої освіти як освітніх організацій: відкритість систем, у діяльності яких постійно враховуються зміни, що відбуваються в соціальному середовищі; адаптація до нових тенденцій у суспільному розвитку, створення нових моделей освітніх організацій, управлінськіх та освітніх моделей; розробка нових освітніх та інформаційних технологій; стратегічне мислення та бачення майбутнього; функціонування на засадах гуманістичного менеджменту. Розглянуто стратегічний менеджмент (управління) як трикомпоненту систему: стратегія, відповідна структура управління, зорієнтована на впровадження стратегії; організаційна культура. Апробовано розроблену на кафедрі управлінської діяльності Волинського ІППО модель формування професійної компетентності керівника навчального закладу. Зазначено актуальність розробки таких спецкурсів для слухачів курсів підвищення кваліфікації, як: “Стратегічне управління навчальним закладом”, “Формування іміджу навчального закладу”, “Маркетинг освітніх послуг як особливий вид ринкової діяльності”, “Формування корпоративної культури навчального закладу”. Виділено психолого-педагогічні заходи, які застосовують для формування практичних умінь і навичок у міжкурсовий період: STEP-аналіз, SWOT-аналіз, планування дій за допомогою SMART-методики тощо.

Сформулированы основные требования к управлению средними образовательными учреждениями как организациями: открытость систем, в деятельности которых постоянно учитываются изменения, происходящие в социальной среде; адаптация к новым тенденциям в общественном развитии; создание новых моделей образовательных организаций, управленческих и образовательных моделей; разработка новых образовательных и информационных технологий; стратегическое мышление и видение будущего; функционирование на принципах гуманистического менеджмента. Рассмотрен стратегический менеджмент (управление) как трехкомпонентная система: стратегия, соответствующая структура управления, ориентированная на внедрение стратегии; организационная культура. Апробирована разработанная на кафедре управленческой деятельности Волынского ИППО модель формирования профессиональной компетентности руководителя учебного заведения. Отмечена актуальность разработки таких спецкурсов для слушателей курсов повышения квалификации, как: “Стратегическое управление учебным заведением”, “Формирование имиджа учебного заведения”, “Маркетинг образовательных услуг как особый вид рыночной деятельности”, “Формирование корпоративной культуры учебного заведения”. Выделены психолого-педагогические мероприятия, применяемые для формирования практических умений и навыков в межкурсовой период: STEP-анализ, SWOT-анализ, планирование действий с помощью SMART-методики и т.п.

The features of the organization as an open system; the characteristics of the modern school as a social system; the basic requirements for training organizations as open systems are investigated in this article. The several aspects of strategic management of the school as an open organization from the standpoint of elementary and procedural approaches are considered. There are given definitions of such phenomena as strategy, governance structure, organizational culture, determined the stages of management.

Охарактеризовано методичні підходи до визначення типології та складових корпоративної культури в контексті ефективного управління учасниками педагогічної взаємодії та підвищення ефективності діяльності навчального закладу. Уточнено зміст понять “корпоративна культура навчального закладу” та “соціально-психологічний клімат”. Виділено три рівні корпоративної культури: поверхневий (зовнішній) рівень – це корпоративна символіка, логотип, буклети, прапор, гімн, особлива архітектура будівлі; підповерхневий (базовий) рівень – об’єднує цінності і норми, свідомо зафіксовані у документах навчального закладу; глибинний (внутрішній) рівень – базові припущення, які виникають у педагогічних працівників навчального закладу на підставі особистих припущень та приймаються за істину. Визначено компоненти корпоративної культури навчального закладу. Названо основні аспекти формування соціально-психологічного клімату на етапі формування корпоративної культури: корекційно-регулювальний, коли керівник доводить мету і завдання до колективу та кожного виконавця; комунікативний – для налагодження сприятливих, із точки зору мети управління, міжособистісних стосунків і спілкування; мотиваційний, коли наявність або відсутність сприятливого соціально-психологічного клімату може бути джерелом позитивної мотивації. Сформовано дві групи факторів впливу на формування соціально-психологічного клімату: фактори макро- та мікросередовища.

Охарактеризованы методические подходы к определению типологии и составляющих корпоративной культуры в контексте эффективного управления участниками педагогического взаимодействия и повышения эффективности деятельности учебного заведения. Уточнено содержание понятий ”корпоративная культура учебного заведения” и “социально-психологический климат”. Выделены три уровня корпоративной культуры: поверхностный уровень – корпоративная символика, логотип, буклеты, флаг, гимн, особая архитектура здания; подповерхностный уровень – объединяет ценности и нормы; глубинный уровень – базовые предположения, возникающие в педагогических работников учебного заведения на основании личных предположений, которые принимаются за истину. Определены компоненты корпоративной культуры учебного заведения. Названы основные аспекты формирования социально-психологического климата на этапе формирования корпоративной культуры: коррекционно-регулирующий, когда руководитель доводит цели и задачи коллективу и каждому исполнителю; коммуникативный – для налаживания благоприятных, с точки зрения цели управления, межличностных отношений и общения; мотивационный, когда наличие или отсутствие благоприятного социально-психологического климата может быть источником положительной мотивации. Сформированы две группы факторов влияния на формирование социально-психологического климата: факторы макро- и микросреды.

The definitions of the concepts "corporate culture", "social and psychological climate" are investigated in the article. The economic content of the category "corporate culture of educational institution" is specified, its components are defined. Authors proved theoretically and developed methodical approaches to definition of typology of corporate culture for effective management the participants of pedagogical interaction and increase the efficiency of activity of educational institution.

Розглянуто якість освіти як політичної, соціальної, педагогічної категорії. Уточнено сутність поняття моніторингу якості освіти з позицій системного підходу. Розкрито поняття "моніторинг" і "контроль" у діяльності керівника навчального закладу, які відрізняються: метою проведення, суб'єктом оцінювання, процедурою, формою подання результатів, способом використання результатів оцінювання. Висвітлено принципи моніторингу, його функції, основні труднощі при впровадженні моніторингових технологій. Відзначено, що за основу розробки критеріїв і показників якості освіти на локальному рівні можуть бути взяті Критерії системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Констатовано: якщо моніторингові дослідження проводитимуться регулярно, то це дозволить своєчасно визначити негативні фактори й упущення в роботі, прогнозувати подальший розвиток освітньої установи.

Рассмотрено качество образования как политической, социальной, педагогической категории. Уточнена сущность понятия мониторинга качества образования с позиций системного подхода. Раскрыты понятия "мониторинг" и "контроль" в деятельности руководителя учебного заведения, которые отличаются: целью проведения, субъектом оценивания, процедурой, формой представления результатов, способом использования результатов оценки. Освещены принципы мониторинга, его функции, основные трудности при внедрении мониторинговых технологий. Отмечено, что за основу разработки критериев и показателей качества образования на локальном уровне могут быть приняты Критерии системы рейтинговой оценки деятельности общеобразовательных учебных заведений. Констатировано: если мониторинговые исследования будут проводиться регулярно, то это позволит своевременно определить негативные факторы и упущения в работе, прогнозировать дальнейшее развитие образовательного учреждения.

We consider the quality of education as a political, social, educational category. Refined essence of the concept of monitoring the quality of education with the system approach. Divorced concepts "monitoring" and "control" activity of the head of the institution, which are different: the purpose of, the subject of evaluation, procedure, presentation of the results, the method of using evaluation results. Covered the principles of monitoring, its functions, the main difficulties in implementing the monitoring technology. It is noted that the basis for the development of criteria and indicators of the quality of education at the local level can be accepted criteria rating system activity of secondary schools. Stated that if monitoring studies will be conducted on a regular basis, then this will allow time to identify the negative factors and omissions in the work, to predict the further development of the educational institution.